МВС оприлюднило унікальні архівні документи щодо канібалізму під час Голодомору-геноциду (ВІДЕО)

Про це йдеться у повідомленні на сайті МВС, передає "ДС".

Документи оприлюднені у проєкті "Реальна історія".

В державному архіві МВС зберігаються 1022 кримінальні справи щодо канібалізму у 1932-1933 роках, відкриті радянською міліцією.

"Я би дуже хотіла, щоб ті матеріали, які сьогодні відкриті, дали поштовх для серйозних історичних правових та інших наукових досліджень. Це дуже серйозний пласт для досліджень фізіологів, психіатрів. Це доведення людини до канібалізму. Я би дуже хотіла, щоб наше суспільство через таку призму прийняло ці факти. Люди, які вдавалися до канібалізму – це жертви Голодомору", — зазначила державний секретар МВС Інна Ящук.

Серед оприлюднених документів – справа Сторчеус Анни Іванівни. Через голод помер її чоловік та троє дітей. Останню четверту дитину, дівчинку на ім'я Надія, жінка вбила та з'їла.

Особливість усіх справ полягає у їх політизації і фальсифікації, зазначає МВС. Тобто зовні вони відповідали законодавству, формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено винних. Однак жертв, людей доведених режимом до канібалізму, засуджували за вчинення вбивства.

Механізми штучного голоду та факт доведення людей до відчаю та збожевоління в матеріалах справ не документується. Психіатричні експертизи майже не проводяться, натомість медики у висновках пишуть "вигляд туповатий, очі блищать". Так, до прикладу, ішлося у справі від травня 1933 року щодо обвинувачення жінки на ім'я Марцеліна Антонівна.

Окрім того, серед архівних справ – немало стосуються трупоїдства. Так було у справі Ярової М. К. У матеріалах справи зазначено, що після смерті малолітньої дитини від голоду, замість поховання був виявлений факт трупоїдства.

"Явище канібалізму набуло поширення у пік Голодомору, проте у справах голод замовчується, як такий. Натомість у матеріалах справ просліджується очевидний фокус режиму — люди, які звинувачені в канібалізмі, не хотіли вступати до колгоспів або мали недостатньо трудоднів. Також, жертвами режиму ставали українці, які мали "невідповідне" класове та соціальне походження", — зазначають у МВС.

У документах зазначається, зокрема: "імєєт 30 трудоднєй, дєкласірований, разложившийся, дєфєктівний елємєнт", "украінка, безпартійная, малограмотная, лодирь".

Загалом із більш ніж тисячі справ є поодинокі випадки, коли людину направляли на психіатричне лікування. Абсолютну більшість – відправляли в табори НКВС на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу.