Карантин і капітуляція. Чому разом з коронавірусом в Україну може прийти Путін
Столична влада розпорядилася обмежити масові заходи і ввести карантин у садках, школах і вузах. Те ж саме зробила і центральна влада в особі нового Кабміну, ввівши карантинні заходи на всій території країни. Суть їх зводиться до скасування занять у школі і вузах, заборону масових заходів на зразок кіносеансів, вистав тощо, обмеження на в'їзд в країну з держав, де коронавірус расплодился особливо буйно.
Природно, такі дії виглядають дивно на тлі одного офіційно підтвердженого випадку коронавіруса в країні. Як завжди, українці в таких обставинах починають впадати в своє улюблене стан - паніку. Що вже тут говорити, якщо навіть жителі Німеччини, Італії або Польщі побігли скуповувати гречку, макарони і туалетний папір. Парадоксально, але нинішня ситуація з вірусом і панікою навколо нього грає на руку нинішній владі.
По суті, інформаційна порядок найближчим часом практично цілком буде складатися з боротьби із заразою. Справа в тому, що і так нерадужную міжнародну ситуацію в Україні накладаються місцеві особливості - нам катастрофічно не вистачає систем штучної вентиляції легенів, необхідних в першу чергу хворим зі слабким імунітетом і швидким розвитком хвороби, масово розкуповують засоби індивідуального захисту.
До всього цього буде прикута увага суспільства, а влада тим часом може спокійно зайнятися вирішенням питань, які при інших обставинах викликали б підвищену увагу. Мова йде про кількох законодавчих ініціативах, які Рада під шумок коронавіруса може прийняти в найближчі тижні. За великим рахунком, якщо Кабмін у рамках боротьби з коронавірусом забороняє масові заходи, під цю заборону повинні потрапити і засідання головного законодавчого органу країни. Як-не більше 400 людей, що засідають по кілька годин в одному приміщенні майже щодня, - просто подарунок для успішного розмноження китайського вірусу. Однак на Верховну Раду, як, втім, і на Кабінет Міністрів, карантинні заходи не поширюються. Більш того, карантин відкриває перед українськими політиками нової зеленої генерації вікно можливостей - і не одне.
В-першу чергу монобольшінство в особі партії "Слуга народу" під прикриттям коронавирусной паніки отримує можливість завершити довгу епопею з земельною реформою. Мало того, що за час рутинного розгляду тисяч поправок до закону про продаж землі народ якось охолов до колись дуже гострій темі, з появою на горизонті коронавіруса всім, швидше за все, стане взагалі все одно, що там із земельним питанням. Опозиційні політики, звичайно, могли б підігріти ситуацію, організувавши відповідні мітинги під стінами парламенту, але тепер великі скупчення людей стануть порушенням карантину, що дозволить досить швидко розігнати будь-який мітинг, якщо комусь вдасться зібрати, не під політичним приводом. А про те, яким саме стане ринок землі з усіма його нюансами начебто продажу землі іноземцям та вигоди вітчизняних лендлордів населення дізнається вже постфактум.
Як би там не було, а список потенційних тим, за які зможе по-швидкому взятися парламент "під час чуми", одним лише земельним законом не обмежується. Так, буквально за кілька годин до ухвалення рішення про карантин спікер Дмитро Разумков як би між справою анонсував розгляд змін до закону про держмову. Мовляв, є відповідний законопроект, який вже розглянутий профільним комітетом, і дуже скоро він буде винесено у зал. Ну а те, що у нинішньому складі парламенту, в тому числі і всередині правлячої партії "Слуга народу", вистачає охочих прибрати або хоча б зменшити мовні квоти на радіо і телебаченні, заодно повернувши російську мову в сферу освіти, ні для кого давно не секрет. Крім того, особливих прав для російської мови і своїх російськомовних співвітчизників" в Україні вимагає від нинішньої української влади і Володимир Путін в якості одного з умов "досягнення миру на Донбасі".
Поки влада вкрай обережно підходила до мовного питання, прекрасно розуміючи, що чергова спроба надати мові країни-агресора який-небудь офіційний статус неминуче викличе масові протести. Адже саме "Мовний майдан" 2012 р., по суті, став початком кінця влади Віктора Януковича. Тепер же увагу українців буде зосереджено на епідемії, а монобольшінство спокійно може, наприклад, зменшити квоти для держмови в медіа або скасувати обов'язкове застосування в сфері обслуговування.
Та й переговори з росіянами про умови миру (або капітуляції) під час карантину проводити куди сподручней. Не встигли в Україні оголосити про карантин, як стало відомо, що глава призедентского Офісу Андрій Єрмак відправився в Мінськ на переговори в рамках тристоронньої контактної групи. Тобто де-факто на переговори з представниками ОРДЛО, чого так довго вимагала від Києва Москва. Буде там і кремлівський "уповноважений по українських справах" Дмитро Козак. Але його присутність, швидше за все, буде в першу чергу націлена на правильне вливання Єрмака в переговорний формат Україна-ОРДЛО.
Напоготові у Зеленського і "слуг" є й інші суперечливі ініціативи, прийняття яких тепер може пройти якщо не зовсім непоміченим на тлі епідемії, то без того опору, яке могло б бути в звичайній ситуації. Це і законопроект про громадянство, що дозволяє мати паспорт іншої держави поряд з українською, і двічі відкликаний раніше президентом законопроект про зміни до Конституції щодо децентралізації, який експерти вже критикують за надмірне посилення влади гаранта. Осібно стоїть законопроект про референдум, який може стати для Зеленського та інструментом легітимізації нових повноважень, і знаряддям внесення змін у ті частини Конституції, які ніяким іншим чином змінити не можна. У тому числі у Зе-команди з'явитися щодо легітимний спосіб змінити модель адміністративно-територіального устрою. Аж до горезвісної федералізації під тим чи іншим соусом.
Підсобить коронавірусна паніка і новому уряду разом з Нацбанком. Справа в тому, що ослаблення гривні тепер можна буде пояснювати не вигодою для експортерів і олігархів, яких підтримують, і не провалом в економіці через неграмотний дій Кабміну, а світовою кризою, що відбуваються із-за коронавіруса. Фактично, всі "косяки" минулого та нинішнього Кабміну влада зможе звалити на світовий коронавирусный криза, що Україну, як сировинну економіку, "трусне" сповна - згадати хоча б 1998 і 2008 рр., тобто на епідемію тепер можна звалювати всі наслідки невдалих рішень, які, безумовно, будуть приймати органи влади.
Враховуючи все це, українцям треба готуватися не тільки до приходу вірусу, карантину, економічних проблем, але й не забувати стежити за владою, щоб та не заболтала і потенційний "турбопоток" сумнівних рішень, які може прийняти парламент, не пішов на карантин.
