Муніципальна варта: що за патрулі з бойовиками хоче Зеленський на Донбасі

Химерні і часом протилежні повідомлення про те, що буде обговорюватися на паризькому саміті нормандської четвірки, продовжують заповнювати новинні стрічки, пише Depo.ua.

Незважаючи на те, що все, здавалося б, вже цілком зрозуміло. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, який ще два дні тому закликав "почекати результатів" саміту і не випереджати події", вчора ввечері дав відбій всім можливим очікуванням.

"Очевидно, що угоди (на саміті. - ред.) не буде, і ніхто не чекає ніякої угоди. Це було б завищеними очікуваннями, від чого ми, до речі, дуже енергійно застерігаємо", - сказав він.

За кілька днів до цього глава українського МЗС Вадим Пристайко теж заявляв, що запланований фінальний документ саміту зберігається в незмінному вигляді ще з вересня, і нічого революційного в ньому як не було, так і не з'явилося. Ні, звичайно, наш міністр закордонних справ нерідко змінює свою думку - досить згадати, що три дні тому гіпотетичне внесення змін до Конституції України для вирішення конфлікту на Донбасі було для нього "з червоною рискою", а вже вчора ввечері у своїх заявах він цю "межу" рішуче перейшов, заявивши, що "таким було рішення попередньої влади". Але узгоджений документ - це документ узгоджений, і на зустрічах рівня "нормандської четвірки" радикальна дипломатична імпровізація, здається, не передбачена програмою.

Втім, все це не заважає численним чуткам про ймовірні "зрадах і перемоги" на нормандському саміті розмножуватися з дивовижною швидкістю. Їжу для цих чуток охоче дають всі причетні до процесу. Не встигло вщухнути обговорення вчорашніх прозорих натяків президентського радника Єрмака на ймовірне будівництво "цієї " стіни" навколо Донбасу, як до розважального шоу "Що буде на саміті" підключився діючий президент України.

Зокрема, зустрічаючись зі студентами, побитими "Беркутом" під час першого великого конфлікту на Майдані, глава держави повідомив, що планує запропонувати під час "нормандської" зустрічі в Парижі ідею створення в ОРДЛО нової правоохоронної структури - "муніципальної варти". До складу якої будуть входити в рівних пропорціях українські нацгвардейцы, представники ОБСЄ і представники ОРДЛО. Яких, правда, будуть вибирати з тих, хто "не стріляв і не вбивав" - тобто, не брав участі в бойових діях.

Подробиці ідеї президент не озвучив, тому ні екс-студенти, ні інші так і не дізналися, чи буде цей "потрійний дозор" складатися із змішаних патрулів, де будуть представники "наших, і ваших їхніх", або пропорція буде стосуватися тільки рівня якихось великих підрозділів.

Що, втім, не так вже й важливо. Оскільки абсолютно зрозуміло, що реалізувати цю ідею на практиці, м'яко кажучи, не зовсім реально. Починаючи з того, що ні "представники ОРДЛО", ні їх московські куратори ніколи не погодяться на легітимний захід української Нацгвардії на окуповані території. Продовжуючи тим, що за "єдиної правоохоронною структурою", яка буде складатися з вороже налаштованих службовців, потрібно не менше догляду, ніж за вулицями Донецька. Не кажучи вже про те, що ОБСЄ, яке за всі роки конфлікту довело кількість спостерігачів до восьми сотень, однозначно не зможе протягом декількох місяців збільшити цю цифру, скажімо, п'ятикратно.

Втім, незважаючи на очевидну нереалістичність, назвати ідею Зеленського абсолютно марною все-таки не можна.

Тому що, насправді, вона досить точно демонструє перспективи реінтеграції Донбасу в Україну на умовах "формули Штайнмайера". Реінтеграції, якої не хоче помітна частина жителів "республік", і здійснювати яку доведеться під наглядом міжнародних організацій, які навряд чи будуть в змозі забезпечити цей нагляд.

І біда, здається, не в тому, що придумані Зеленським "троїсті патрулі" навряд чи будуть карбувати крок по донецькій мостовий. Біда в тому, що за сьогоднішньої політичної ситуації в Україні, анклавах сепаратистів і в світі в цілому, Україна з Донбасом, реінтегрованим за наявними сценаріями, сама буде нагадувати такий "троїстий патруль". В якому двоє патрульних не довіряють, а то й ненавидять один одного, а третій до них все ніяк не приєднається через брак фінансування і нельотну погоду над Лондоном або Берліном.