Муха Хілларі і монополія на серце француза. Як дебати міняють результат виборів

Головна мета таких зустрічей - схилити на свій бік тих виборців, які ще не визначилися з вибором
Фото: Shutterstock

Сьогодні дебати між кандидатами в президенти - звичайна справа для країн з президентською формою правління. Якщо ж форма правління інша, то дебати часто влаштовують між кандидатами на пост канцлера або прем'єра. Десь такі словесні сутички обов'язкові, де проводяться за бажанням самих претендентів. В Україні порядок проведення дебатів прописаний законодавчо - їх повинні проводити перед другим туром. Правда, цей пункт необов'язковий - в Раду нещодавно внесли законопроект про те, щоб зобов'язати претендентів на перемогу зійтися у словесній сутичці, але розглянути цю пропозицію депутати поки не встигли і навряд чи зроблять це до другого туру виборів. У результаті поки невідомо, де пройдуть дебати, в якому форматі і пройдуть взагалі. Володимир Зеленський голосно покликав Петра Порошенка на зустріч, а коли президент сказав "стадіон - так стадіон", пішов назад. Мовляв, поки ви інші вимоги не виконаєте, навіть на стадіон не прийду. Насправді дебати не потрібні ні прихильникам Зеленського, ні прихильникам Порошенко: як і у всьому світі, головна мета таких зустрічей - схилити на свій бік тих виборців, які ще не визначилися зі своїм вибором.

Як правило, виглядають дебати наступним чином: ведучий задає кандидатам питання, а ті на них відповідаючи, доводячи правоту своєї позиції. За цим всім спостерігають глядачі і роблять якісь висновки.

Дебати "Лінкольна-Дугласа"

Вперше дебати як метод ведення виборчої кампанії були використані в 1858-му в США. Тоді за одне із сенаторських крісел змагався кандидат від республіканців в Сенат від штату Іллінойс Авраам Лінкольн і чинний сенатор Стівен Дуглас, кандидатом від Демократичної партії. Лінкольн викликав Дугласа на дискусію, головною темою якої стали питання рабства. У підсумку була проведена серія з семи зустрічей в різних містах Іллінойсу. Інтерес до дебатів був величезним - про них писали всі газети (причому медіа редагували слова кандидатів, яких підтримували, а ось в промовах супротивників залишали помилки і недоліки). Лінкольн тоді боротьбу за крісло програв, але опублікував тексти всіх виступів на дебатах окремою книгою - вважається, що саме популярність книги і резонанс від проведених дебатів сприяли тому, що в 1860-му республіканці висунули Лінкольна кандидатом у президенти. З того часу дебати між кандидатами в президенти стали одним з невід'ємних атрибутів президентської кампанії в США, хоч і не закріплені законодавчо.

Дебати в телевізорі: Кеннеді проти Ніксона

Першими теледебатами вважається зустріч в 1960-му кандидата від демократів Джона Кеннеді і республіканця Річарда Ніксона. Ніксон під час дебатів метушився, нервував і потів. Перемогу Кеннеді на виборах, нехай і з невеликою перевагою, пов'язують і з успішним проведенням дебатів - він виглядав набагато впевненіше за суперника. Ніксон до появи на дебатах кілька тижнів провів у лікарні, схуд і змарнів, Кеннеді ж проводив час в Каліфорнії і з'явився на зустріч засмаглий і енергійний. З цього моменту ключовим у дебатах не стала позиція кандидатів, а їх вид - харизматичний, молодий, сяючий Кеннеді виглядав куди виграшніше пом'ятого і злегка зарослого противника, уникає дивитися в камеру. Після дебатів в Штатах з'явилися листівки, на яких був зображений непримітний чоловік з бігаючим поглядом, а картинку супроводжував текст: "Ви б купили у такої людини старий автомобіль?". Результат виборів був визначений: більше половини виборців згодом стверджували, що ці дебати вплинули на їхнє ставлення до кандидатів у президенти, а 6% заявили, що зробили свій вибір саме в результаті дебатів. Кожен третій американець (66,4 млн телеглядачів спостерігали за сутичкою Кеннеді і Ніксона. Ніксон, до речі, в 1968-му знову став президентом, але від передвиборних дебатів відмовився.

Рейган проти Картера

Через 20 років після першої телетрансляції дебатів публічна дискусія кандидатів у президенти знову стала переломною точкою кампанії. У 1980-му на дебатах зустрілися чинний демократ Джиммі Картер і республіканець Рональд Рейган. Штаб Картера будував кампанію проти опонента на те, що Рейган - вузьколобий консерватор, який спекулював поняттями "Батьківщина", "патріотизм" і "надія на майбутнє". Ця тактика давала гарні результати, поки справа не дійшла до дебатів. На них Рейган повною мірою використовував свою акторську майстерність, поставши перед камерою як веселий, відкритий людина з широкими поглядами. Картер ж постійно нервував і повторював фрази зі своєї передвиборної програми. У підсумку Рейган перехопив ініціативу і постійно притискав до стінки Картера, доводячи невдалість його рішень на посаді глави держави. Через тиждень після дебатів Рейган переміг на виборах з великою перевагою.

Буш-старший проти Дукакіса

У 1988-му у теледуелі зійшлися республіканець Джордж Буш-старший і демократ Майкл Дукакіс. Перший був досвідченим політиком, але не надто медійної особистістю, другий же мав не тільки політичний досвід, але й телевізійний - кілька років вів телешоу "Адвокати". Штаб Дукакіса наполягав на кількох турах дебатів - щоб їх кандидат зміг максимально використовувати свій телеопыт. У підсумку зійшлися на двох зустрічах. Але розрахунок штабу Дукакіса не виправдався: Буш виглядав як сорочка-хлопець із чудовим почуттям гумору, а Дукакіс - відстороненим черствим всезнайком. "Дукакіс виграв дебати, а Буш - серця американців", - говорили після ефіру. У підсумку, Буш на виборах переміг.

Буш-молодший проти Гора

У 2000-му на дебатах зустрілися президент Джордж Буш-молодший і віце-президент Ел Гор. Фаворитом кампанії був Гор - на дебатах він збирався виставити Буша невігласом, який не здатний займати пост президента. Насправді вийшло навпаки. Всього провели три тури дебатів. Під час першої зустрічі Гір не приховував свого презирства до словами Буша-молодшого, і в аудиторії складалося враження, що він готовий вдарити свого супротивника. Під час другої зустрічі Гір вів себе кардинально інакше: був дуже ввічливим. На третій зустрічі Гір, судячи по всьому, вів себе так само, як і в житті, але у глядачів уже склалося враження про Горе як про людину, у якого немає своєї думки. Як відомо, Буш виграв вибори, незважаючи на те, що Гор отримав більше голосів виборців. У підсумку Гір отримав більше голосів, але вибори виграв Буш.

Клінтон проти Трампа

У 2016-му учасниками дебатів, що пройшли в три тури, стали кандидат від Демократичної партії Хілларі Клінтон і кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа. Клінтон виглядала на дебатах більш переконливо, тоді як Трампа постійно ловити на брехні. Глядачі визнавали, що саме Клінтон була переможницею на цих дебатах. Були і курйози: під час одного з турів на обличчя Хілларі Клінтон сіла муха. Незважаючи на те, що комаха моментально полетіла, ця історія викликала справжній фурор в соцмережах. Через кілька годин після дебатів муха навіть завела Twitter: "Висловлюю свою підтримку Хілларі! Я не можу повірити, що мене показали по ТБ".

Втім, головним курйозом останньої президентської кампанії в США стала сама перемога Трампа.

Міттеран проти і Жискар-д'Д'естена

У Франції дебати між двома переможцями першого туру президентських виборів проводять з 1974-го. Саме тоді на екранах зійшлися у словесній дуелі Франсуа Міттеран і Валері Жискар-д'Д'естен. Фраза, сказана тоді Жискар-д'Д'естеном, увійшла в підручники: "У вас немає монополії на почуття, пан Міттеран. В мене таке саме серце, як у вас, та воно б'ється у своєму власному ритмі. У вас немає монополії на почуття. Говорячи про французів таким чином, ви ображаєте інших". Про те, що у Міттерана немає монополії на серце француза, Жискар-д'Д'естен повторив тричі. Вважається, що саме ці слова допомогли йому отримати посаду президента Французької республіки.

У 2002-му традицію проводити дебати перервали - Жак Ширак відмовився зустрічатися в прямому ефірі з Жаном-Марі ле Пеном. Знову передвиборче шоу вийшло на екрани в 2007-му - тоді зійшлися Сеголен Руаяль і Ніколя Саркозі. Дебати тривали більше двох з половиною годин, їх переглянуло понад 20 млн осіб. Саркозі відіграв на емоційності Руаяль: незважаючи на те що в деяких моментах вона виглядала краще противника, Саркозі справив враження більш врівноваженого і цілеспрямованого політика. І в підсумку переміг на виборах.

Собчак проти Жириновського

У Російській Федерації теж проводять дебати між кандидатами в президенти. Втім, Володимир Путін у них ніколи не брав участь. У 2012-му, наприклад, тоді прем'єр Путін на дебати з головним комуністом Геннадієм Зюгановим прислав замість себе довірену особу - директора НДІ швидкої допомоги Сергія Богненко, а з лідером ЛДПР Володимиром Жириновським сперечалася політолог і публіцист Наталія Нарочицька

Зате дебати між іншими кандидатами часто перетворюються на справжнє шоу. Так, наприклад, в ході останньої президентської кампанії, що пройшла в минулому році, Володимир Жириновський обматюкав Ксенію Собчак, а вона у відповідь облила його водою.

Втім, в Росії дебати - це виключно шоу для глядачів, тому що ніякого впливу на результат виборів ці дебати у прямому ефірі не мають.