"Двома лівими руками". В кого перетворився психолог Березюк, потрапивши в парламент
Глава парламентської фракції "Самопомочі" Олег Березюк, оголосивши 19 червня голодування, викликав чималий інтерес до своєї персони. Щоб розуміти, яку роль він грає в партії, досить знати дві речі.
По-перше, він дуже давно працює на Андрія Садового. Разом з Садовим Березюк в 2004 р. створив громадську організацію "Самопоміч", а в 2012-м - партію "Самопоміч". З 2006 р., після обрання Садового мером Львова, Березюк працював у Львівській міськраді, довгий час очолював там департамент "Адміністрація міського голови", а з 2012-го працював директором департаменту гуманітарної політики та заступником Садового з гуманітарних питань.
По-друге, функція Березюка в команді Садового досить специфічна. Справа в тому, що за фахом Березюк психолог, до переходу в ратушу працював лікарем-психіатром і паралельно вів дискусійно-психологічну програму "Давайте поговоримо" на власному Садовому радіо Lux FM. Березюк володіє (або принаймні намагається користуватися) прийомами психологічного впливу на людські маси. Саме заради цієї функції Садової довірив Березюку керівництво парламентською фракцією "Самопомочі".
Правда, сам Березюк страждає глибокими і, схоже, їм самим не осознаваемыми психологічними проблемами. Його мова пересипана наукоподібними термінами і тому важко сприймається навіть тими, хто сумлінно намагається його зрозуміти. Гірше того, нерідко його фрази порушують закони логіки або взагалі безпорадні.
Але коли він завчасно готує свої виступи, йому вдається побудувати їх так, щоб вони надавали певну навіювання на підсвідомому рівні. Для цього підбираються дзвінкі слова, що викликають потрібні (зазвичай вкрай негативні) емоції, з тим щоб мас-медіа, їх глядачі, слухачі та читачі поширювали цей емоційний заряд, немов вірус, в як можна більш широких верствах населення.
Нерідко за таким принципом Березюк будує свої виступи на засіданнях погоджувальної ради Верховної Ради. Цей рада засідає по понеділках, і Березюк має як мінімум два вільних дні (суботу та неділю), щоб придумати чергову заразу для мізків українців. Деякі особливо соковиті приклади заслуговують того, щоб їх згадати.
Казкар мезозойської ери
На погоджувальній раді 2 листопада 2015 р. Березюк похвалився знаннями в палеонтології. "Влада в державі нагадує тиранозаврів. Хто не знає, тираннозаври - це найжорстокіші з динозаврів. І ці тираннозаври починають пожирати один одного, ці тираннозаври ганяються за своїм власним хвостом, руйнуючи навколо це держава. При цьому парламент і уряд якісно не працюють, розбрат, параноя, пожирання один одного", - намалювавши цю моторошну картину, голова фракції "Самопомочі" потім знову і знову до неї повертався. Зокрема, заявив, що "не треба зараз виляти хвостиком тиранозавра", і висловив побажання, щоб "влада, яка прийшла на хвилі революції, схаменулася і з тиранозавра перетворилася в людську влада, яка думає не про вибори і розпуск парламенту, а яка думає про консолідуючої функції в суспільстві, де влада має це виконувати".
Березюку так сподобалася його знахідка, що через день він не втримався і похвалився перед журналістами: "У нас у фракції виникла прекрасна метафора щодо тиранозаврів. Я так собі бачу, як цей тираннозавр бігає за своїм хвостом і просто навколо все руйнує. Він зруйнує і середу, в якій сам живе, поки не здохне. Тому цього тиранозавра треба вбивати кожного в своїй душі".
Навряд чи потрібно пояснювати, що Березюк вибрав для прикладу вимерлого 66 млн років тому динозавра тільки з-за його звучного назви, що означає "ящір-тиран". Добрий психіатр вирішив порівняти українську владу з цим тваринам і приписав тираннозавру все те, що хотів приписати української влади.
Насправді немає ніяких доказів того, що тираннозаври пожирали один одного в лютих сутичках. І напевно вони не ганявся за власним хвостом - у них просто не було такої поведінкової програми (на відміну від собак і кішок), як немає її у крокодилів, ящірок, змій та птахів. Також тираннозаври не руйнували навколишнього середовища - це вміють лише люди, та ще бобри.
І вже зовсім дико звучить в устах дипломованого психолога заклик вбивати тиранозавра у своїй душі. Хто-хто, а Березюк знає, що найдавніша частина людського мозку являє собою мозок рептилії. Він відповідає за виконання найпростіших базових функцій, за щоденне, щосекундне функціонування організму: дихання, сон, циркуляцію крові і т. п. Всі ці функції зберігаються, навіть коли свідомість відключено, наприклад, уві сні або при наркозі. Стратегію поведінки "бігти або битися" теж відносять до функцій мозку рептилії. Вбити в собі все це - значить вбити і себе.
Але Березюку немає діла до того, чи є в його словах сенс, а важливо лише, щоб вони засіли в мізках українців і викликали рефлексивне відраза до влади.
Нагнітач pessimo
Талант оратора поєднується у Березюка з талантом провісника. На погоджувальній раді 16 січня 2017 р. він пообіцяв українцям швидкий крах: "Незважаючи на великі зусилля української влади, об'єктивні показники економіки просто неймовірно руйнівні. Долар скоро досягне позначки 30 гривень за один долар. Це наслідки економічної реформи... Тому ми не повинні говорити про перспективи, ми повинні говорити про те, як ми будемо витягати цю економіку від цих реформ, які на сьогоднішній день дуже проводяться обома лівими руками". Так-так, тут все дослівно, Березюк часто будує фрази подібним чином.
Видавши свій прогноз, ватажок депутатів "Самопомочі" поділився, як він висловився, настроєм pessimo. У латинській мові це слово означає "заподіювати шкоду, мучити", в італійському - "огидний, найгірший, нікудишній, прескверный", у мові Березюка, звичайно ж, — "песимістичний".
"Геополітична ситуація в світі також є pessimo, також песимістичною. Україна залишається цією трубою, яка зв'язує східну деспотію Росії із західною игнорантностью до української долі", - оголосив Березюк. Так Україну ще ніхто не обзивав: труба між деспотією і игнорантностью. А якщо українці і після цього не зрозуміли, що їх справа безнадійно, як та сама труба, Березюк нагадав їм ще про один "доказі": "Також pessimo і настрої песимістичні, коли дивишся на українську медичну галузь. Немає медичної послуги в Україні, на превеликий жаль".
У тих, хто слухав спіч Березюка, неминуче виникало питання: куди він хилить зі своїм pessimo, чого добивається? Розгадка виявилася приголомшливою: "І останнє. Все це тому, все це песимістичне настрій від того, що ми носимо на собі печатку недоторканності", - заявив він колегам-депутатам. І запропонував проголосувати закон про те, що ми хоча б полегшуємо зняття недоторканності з українського народного депутата".
За Березюку, в нинішніх бідах України не Путін з Януковичем винні, а економічні реформи та Верховна Рада не підтримала законопроект "Самопомочі". І оскільки парламент не слухається доброго психіатра, українців чекає pessimo.
Компульсивный обвинувач
На погоджувальній раді 19 червня, де Березюк оголосив про своє голодування, він вирішив виступити в ролі професійного психіатра: "Після останнього українського повстання 2013-2014 рр., на жаль, владу в країні захопили бандити, олігархи та компульсивні брехуни. Хто не знає, що таке компульсивні - це ті, хто весь час брешуть, повторюють брехня іноді навіть не усвідомлюють своєї брехні". Поставивши діагноз, він перейшов до звинувачення: "Львів на сьогоднішній день окуповане ворогом. Рік тому в це місто... прийшов ворог, який протягом року, цинічно бреша на кожному кроці, ...знущається над людьми, які там живуть". І він назвав цього ворога, издевающегося над львів'янами: "Це держава в особі центральної влади над ними знущається цинічно".
Крім компульсивних брехунів бувають і компульсивні обвинувачі. Така людина бачить у навколишній дійсності одне величезне море неправильності і в ньому один крихітний острівець правоти - себе. Він знає, що якщо він припинить звинувачувати цю неправильність, то його острів потоне і буде втрачено в цьому морі назавжди. Тому він має величезну потребу звинувачувати, незалежно від того, правий він чи ні.
І він звинувачує все, що бачить навколо: Верховну Раду, центральну владу, українську державу, Україну в цілому і всіх українців. Втім, питання не стільки в Березюке, скільки в тому, навіщо саме такий керівник парламентської фракції "Самопомочі" знадобився Садовому.
