Потужнішим і універсальніше. Чим замінять захоплені росіянами катера "Бердянськ" і "Нікополь"
Так, на сьогоднішній день на "Кузні на Рибальському" ударними темпами добудовується ще один малий броньований артилерійський катер типу "Гюрза-М", підписано контракт на будівництво ще одного в наступному році. Всього кияни на сьогоднішній день здали шість таких катерів. Однак поки що варто говорити лише про чотирьох у бойовому складі, так як навіть якщо росіяни і повернуть два захоплених, то, скоріше всього, виведуть всі системи з ладу. Так вони вже робили в травні-червні 2014 р., коли передавали нашій країні захоплені кораблі, літаки і бойову техніку берегових частин. Так, ракетний катер "Прилуки" був переданий без протикорабельних ракет "Терміт", а на танки і БМП, що називається, без сліз не можна було дивитися - настільки вони варварськи були приведені в бойове стан.
При цьому військові роблять ставку на ще один тип бойових катерів, який, на їх думку, є більш перспективною, - мова йде про десантно-штурмових катерах типу "Кентавр". Два таких катери 19 листопада 2018 р. прибули до Одеси, де зараз проходять державні випробування. Є інформація, що замовлені ще два таких катери, які повинні бути здані в наступному році.
Швидкохідні і малопомітні десантно-штурмові катери типу "Кентавр", як свідчить світовий досвід, можуть успішно застосовуватися для вирішення широкого кола завдань, які покладаються на військовий флот у воєнний час. Причому наші катери мають набагато більш потужне озброєння, ніж найближчі російські чи західні аналоги, а також противосколочное бронювання.
Основне озброєння - це два бойових модуля з великокаліберними (12,7 мм) і 40-мм гранатометом УАГ-40, а також два 20-зарядних блоку для запуску 80-мм некерованих ракет. Причому це не просто авіаційна система озброєння, поставлена в силу необхідності, а серйозно "оморяченная" система з сучасною системою стабілізації. І найголовніше - з сучасними боєприпасами вітчизняного виробництва РС-80, які дозволяють ефективно працювати не тільки по наземним та надводним цілям на відстані до 7 км, але і за повітряним типу БПЛА або вертоліт на висотах до 4 км.
Ураження повітряних цілей досягається за рахунок застосування осколкової бойової частини з програмованим детонатором, який дозволяє здійснювати підрив ракети в повітрі в декількох метрах від мети. Для поразка ж наземних цілей є "старі, добрі" кумулятивы.
Варто зауважити, що завдяки високому ступені автоматизації, екіпаж може керувати усім озброєнням дистанційно - безпосередньо з броньованої рубки.
Конструктивно корпус і рубка катерів цього типу виконані з застосуванням елементів технології забезпечення малої помітності, відпрацьованих ще на проекті "Гюрза-М". До речі, на тлі загалом невдалої для нас операції в Керченській протоці майже пішов той факт, що наші два катери досить довго залишалися не виявленими російської погранохраной і фактично несподівано для них опинилися уже майже біля мосту. Що може свідчити про ефективність застосовуваної "стелс"-технології проектування.
Відомо також, що на "Кентавр" встановлюється радіолокаційна навігаційна станція Furuno DRS4D-NXT і найсучасніші засоби зв'язку, зокрема супутниковий термінал Iridium Pilot.
Цікаво, що, судячи по наявності на "Кентаврах" блоків для відстрілу димових гранат, нашим конструкторам вдалося поставити систему постановки завіси, завданням якої є виявлення атакуючих ракет, а також лазерного опромінення з боку ворожої системи наведення. Після визначення напрямку загрози автоматично проводиться відстріл димових гранат, а утворений при цьому хмара диму перешкоджає оптичному, лазерному проходженню відразу декількох типів та інфрачервоного наведення ракет різних типів на катер.
Більшу частину корпусу займає десантний відсік, з якого є прохід в носову частину - до висувна апарель, що дозволяє безпечно висадити десант з 30 бійців безпосередньо на необладнаний берег або на мілководді.
Як стверджує виробник, у створенні "Кентавра" використовується вітчизняне обладнання. Виняток становлять тільки дизельні двигуни виробництва американської Caterpillar, водометів (Нова Зеландія) і редукторів (GTP). До речі, саме іноземні постачання дещо гальмують загальний темп поставок.
Як стверджують на "Кузні на Рибальському", при належному фінансуванні можливо розгортання серійного виробництва у вигляді одного катера кожен місяць або два. Проте необхідний певний "зазор" у вигляді трьох-дев'яти місяців - рівно стільки потрібно для поставок двигунів з-за кордону.
Якщо "Кузня на Рибальському" зможе освоїти серійне виробництво і будуть виділені необхідні бюджетні кошти, то більш потужні і універсальні "Кентаври" можуть стати основою азовської угруповання ВМСУ. Що, в свою чергу, дозволить більш оперативно реагувати на агресивні дії російських прикордонників.
Також варто відзначити, що поки немає ніякої достовірної інформації про ракетних катерів типу "Лань". Закладка першого планувалася вже в 2018 р., проте, по всій видимості, ці плани не виконані. І пов'язано це насамперед з недоведенностью основного зброї "Лані" - вітчизняної протикорабельної ракети "Нептун". До речі, саме з-за цього ракетний катер "Прилуки" був спущений після капітального ремонту без модернізації - а на ньому також планувалося поставити пускові установки для ПКР "Нептун".
