Моряки без роботи. Кому вигідні блокування держреєстрів і параліч морської галузі України

Служба безпеки України від 15 липня 2021 р. провела масштабні обшуки в державних структурах, які є одними з ключових для морської галузі України, — будівлях Адміністрації морського і річкового транспорту, Одеської філії ДП "Моррічсервіс", приміщеннях Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.

Під час цих обшуків силовики заблокували важливі для галузі онлайн-реєстри. В першу чергу мова йде про електронний Державний реєстр документів моряків та сервіси електронного кабінету моряка.

Щоб обгрунтувати такі дії, СБУ послалася на рішення суду про блокування ресурсу GigaCloud. У ЗМІ навіть писали, що керівника ДП "Моррічсервіс" Ірину Костюк можуть звинувачувати в створенні нібито корупційної схеми. Мовляв, ці ресурси — електронний Державний реєстр документів моряків та електронний кабінет моряка — обслуговували приватні структури, прямо або побічно пов'язані з керівником відомства. Але офіційно підозри не висунуті, а галузь тим часом залишається заблокованою. В результаті українські моряки можуть залишитися без роботи, а бюджет країни втратити реальні гроші.

Обіцяли швидкий результат

На епізоді з блокуванням ресурсів не забув пропіаритися Михайло Саакашвілі як глава Офісу простих рішень. Екс-президент Грузії заявив, що важливі реєстри для морської галузі перебували в приватній власності, і "господарі цих ресурсів маніпулювали ними, як хотіли", так що це вагомий привід заблокувати їх роботу. Саакашвілі на своїй сторінці в Facebook запевнив, що до 28 липня роботу Держреєстру документів моряків буде відновлено. Але дива не сталося.

Злі язики стверджують, що у Саакашвілі можуть бути особисті мотиви втручання в морські справи . За даними деяких ЗМІ, екс-президент Грузії безпосередньо пов'язаний з власником "Трансшип" Андрієм Івановим, власником бізнесу в окупованому Криму. У свою чергу сам Іванов нібито має намір отримати контроль за морською галуззю країни і веде ряд своїх людей на посаду глави Морської адміністрації України.

Хаотизація процесів у морській галузі через блокування важливих держреєстрів може зіграти на руку бенефіціарам різного роду схем: створюється проблема, ситуація доводиться до абсурду і точки кипіння, після чого пропонується рецепт виходу з кризи з максимальною вигодою для себе. Силовики тут можуть грати роль інструменту, який "заблокує" те, що треба.

Щоб оцінити масштаб кризи, слід навести кілька фактів. Незважаючи на те що в Україні майже немає свого торгового флоту, морська галузь для нашої країни все одно важлива: в ній працює близько 150 тис. моряків, які вливають в нашу економіку мінімум $3 млрд щорічно.

Останнім часом морську галузь стрясають корупційні скандали, тому інтерес до неї силових структур закономірний — тим більше, в суспільстві сильний запит на боротьбу з корупцією.

Але вжиті силовиками дії дали зворотний результат: через паралізовані онлайн-ресурси близько 150 тис. українських моряків можуть залишитися без роботи, а значить — і коштів для існування, включаючи оплату житла. Це цілком може призвести до соціальних вибухів в припортових містах і новим протестами організацій моряків України. Останні ж можуть бути використані для дискредитації як президента Володимира Зеленського та Кабміну, так і керівництва Мінінфраструктури в особі Олександра Кубракова.

Правила гри на морському ринку світу

Чому питання нормальної роботи реєстрів настільки важливе для морської галузі України? Тут важливо розуміти процес працевлаштування українських моряків.

У світі діє Міжнародна морська організація (IMO). За своїм функціоналом ця організація щось на кшталт міжнародної профспілки моряків, адже головна мета IMO — контролювати власників суден і захищати права членів екіпажу.

Членство в IMO престижно для будь-якої держави. Кожна країна-учасник ІМО, в тому числі і Україна, сплачує членські внески. Нашу країну в цій організації представляє посол Великобританії в Україні (зараз це Мелінда Сіммонс).

Щоб функціонери IMO могли якісно робити свою роботу, кожна з країн-учасниць повинна підтримувати стабільність реєстрів документів, виданих морякам. У документах моряка обов'язково прописується спеціалізація — радист, механік або, наприклад, помічник капітана. Для служби на великих морських судах на маршрутах міжнародного плавання просто необхідний надійний механізм перевірки автентичності таких документів.

Як перевіряти справжність — кожна країна обирає на свій розсуд. Але якщо не виконувати вимоги IMO, то країна може "вилетіти" з офіційного "білого списку" Міжнародної морської організації, а крюїнгові компанії відмовляться наймати на роботу моряків з такої країни.

Подібне трапилося з Грузією в період 2010-2013 рр., коли президент Михайло Саакашвілі поламав всю систему верифікації документів в морській галузі, і грузинські моряки просто не могли влаштуватися на роботу навіть у вітчизняних компаніях.

Зобов'язання підтримувати стабільність реєстрів документів наша країна прийняла не тільки на міжнародному рівні як учасник IMO, а й на національному рівні, в рамках Морської доктрини України до 2035 року. У цьому документі прямо прописано, що стабільність реєстрів — один з інструментів розвитку морської галузі України.

Приватні реєстри служать державі

Здавалося б, якщо стабільна робота якогось реєстру важлива для розвитку цілої галузі країни, такий реєстр має перебувати виключно в руках держави. Але українські реалії показують: навіть стратегічні державні компанії вже передали в приватні руки управління своїми реєстрами і онлайн-сервісами.

Наприклад, онлайн-сервіси НАК "Нафтогаз України" адмініструє приватна IT-компанія "САП Україна", і це варто скарбниці 22 млн грн. У травні цього року Мінфін України вручив приватній компанії "Айгенметод" управління всіма своїми онлайн-реєстрами і системами. Це коштувало скарбниці 4 млн грн.

В даному випадку від несанкціонованого втручання або інших маніпуляцій з роботою державних сервісів страхує нормативна база, яка прямо прописує, які дії чиновник може виконувати, а які ні.

У випадку з електронним Державним реєстром документів моряків такий порядок прописує Положення про ведення такого документа. Згідно з цим Положенням, тільки капітани морських портів як представники Морської адміністрації можуть вносити до Держреєстру інформацію про документи, видані морякам. Видаляти будь-яку інформацію з такого реєстру не можна, можна лише ставити позначки щодо статусу документів — "діючий", "анульований", "загублений" тощо. При цьому повинен фіксуватися кожен захід у Держреєстр документів.

Держреєстр документів моряків був запущений ще на початку 2017 року, прийшовши на зміну паперовому архіву. Він прибрав корупційну складову і прискорив документальний процес, адже отримання документації в паперовому вигляді часто означало для моряків сім кіл пекла, коли будь-який папірець доводилося чекати по кілька тижнів. Так що створення електронного Держреєстру було вкрай своєчасним, а зараз він життєво необхідний для успішного функціонування галузі.

Здоровий глузд підказує, що якщо хтось із чиновників допустив неправомірне маніпулювання держреєстром, потрібно цих чиновників відстороняти від роботи і замінювати надійними людьми, які зможуть підтримувати нормальне функціонування системи. Однак вийшло навпаки: нібито нечесні на руку чиновники залишилися на своїх місцях, зате важливий державний реєстр заблокований, і терміни відновлення його роботи досить мрячні.

Іванов збирає колони на Київ?

Ефективна боротьба з корупцією потребує від держави ювелірних дій. У випадку ж з реєстром моряків силовики діяли мало не сокирою, по суті перетворивши тисячі українських моряків в потенційних безробітних. Поки електронний Держреєстр документів моряків не працює, моряки не можуть провести верифікацію своїх документів, а значить — влаштуватися на роботу. Тим часом місце українських моряків на світовому ринку вже готові зайняти моряки з Румунії, Польщі чи Грузії.

Примітно, що силовики заблокували роботу навіть тих ресурсів, які були об'єктами корупційних схем, наприклад — реєстр прийому і відправки судів в морських портах. Експерти вже припускають, що, судячи з увазі до теми Саакашвілі, він міг переконати владу, що нібито зможе провести реформу морської галузі "за грузинським сценарієм".

Скористатися ситуацією хаосу цілком може і бізнесмен з російськими зв'язками Андрій Іванов, спробувавши підсилити таким чином вплив на Морську галузь України.

Зокрема, за даними деяких ЗМІ, для досягнення своєї мети Андрій Петрів використає "ручні" організації "Морська палата України" та Ukrainian Seafarers Union, і ці організації вже обіцяють влаштувати пікети під Офісом Президента на наступному тижні, якщо робота Держреєстру документів моряків не буде розблокована. Мета подібних акцій — використовувати протест зневірених моряків для досягнення політичних цілей. Нібито на хвилі акцій протесту Іванов може запропонувати вирішити проблему, природно, не без вигоди для себе.

Електронний Держреєстр документів моряків створювався кілька років, і його повноцінну роботу навряд чи вдасться відновити протягом наступних декількох місяців. Перед блокуванням ресурсів влада повинна була підготувати готове альтернативне рішення. Поки ж все виглядає як банальна війна за інтереси окремих людей. А страждають звичайні громадяни України, професіонали-моряки.