Морквина для віслюка. Про що Єрмак домовився за Зеленського в Берліні

Володимиру Зеленському задали дуже важке домашнє завдання. Так можна сформулювати підсумок семигодинних переговорів в Берліні 11 вересня делегацій країн — учасниць нормандського формату. Переговори проходили на рівні політичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. У ролі радника Зеленського на цій зустрічі виступав керівник його офісу Андрій Єрмак, а в ролі радника Путіна — заступник керівника його адміністрації Дмитро Козак.

Версія Банкової

Спочатку відзначимо ту інформацію, яка з'явилася на офіційному сайті президента України. Вона дуже скупа, і це свідчить про те, що Зеленський не отримав від берлінської поїздки Єрмака нічого такого, що можна було б "продати" українським виборцям перед місцевими виборами 25 жовтня.

Сам Зеленський 10 вересня, напередодні цих переговорів, висловив надію, що "зустріч радників лідерів країн нормандського формату принесе чіткі рішення і результати, і незабаром після цього відбудеться зустріч лідерів нормандської четвірки". Так ось, за підсумками переговорів не досягнуто жодних чітких рішень і результатів, як не досягнуто і домовленості про проведення саміту лідерів нормандської четвірки. Тобто надії Зеленського анітрохи не виправдалися.

А що ж вийшло? "Учасники зустрічі детально обговорили процес виконання домовленостей, досягнутих лідерами держав нормандської четвірки за результатами саміту в Парижі в грудні 2019 р., — йдеться на сайті президента України. — Досягнуто домовленості зустрітися у форматі радників лідерів країн — учасниць нормандської четвірки протягом наступних тижнів і продовжити обговорення виконання Паризьких домовленостей і підготовки Берлінського саміту в нормандському форматі".

Тобто замість домовленості про саміт на найвищому рівні домовились про новий раунд переговорів на рівні радників. І тільки за підсумками цього нового раунду буде названа (або ж знову не буде) дату саміту на рівні глав держав.

Версія Кремля

Але що ж має статися в перерві між двома раундами? Адже ця перерва для чогось знадобилася. На сайті президента України про це ні слова. І це саме по собі дуже показово, бо протилежна сторона в особі Козака на цей рахунок висловилася цілком конкретно і детально.

На прес-конференції за результатами зустрічі Козак сформулював дві ультимативних умови. По-перше, він заявив, що саміт лідерів країн нормандської четвірки зможе відбутися лише після виконання всіх рішень, які були досягнуті під час минулої зустрічі в Парижі. "Не дивлячись на те, що один з учасників переговорів заявляє, що саміт в нормандському форматі є метою, — кинув Козак камінь в город Єрмака, — ми розуміємо, що підстав для його проведення немає. Якщо ми будемо збиратися, щоб просто поговорити, ми відстрочимо врегулювання конфлікту на невизначений термін".

По-друге, він висунув додаткову вимогу. Це перегляд постанови Верховної Ради від 15 липня "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році", четвертий пункт якої говорить про те, що місцеві вибори в ОРДЛО можуть бути проведені тільки після виведення окупаційних військ і відновлення Україною повного контролю над державним кордоном. За словами Козака, ці умови суперечать мінським домовленостям. "Домовилися про те, що найближчим часом Рада розгляне проєкт постанови, що коректує ту постанову, яку було ухвалено 15 липня", — заявив він.

Завдання нездійсненне?

Оскільки на сайті президента України ці вимоги Козака не відкидаються, а просто замовчуються, то можна припустити, що на Банковій збираються їх виконувати. І скажуть нам про це тоді, коли підготують і внесуть відповідні законопроєкти — якщо, звичайно, Зеленський на це зважиться.

Нагадаємо, що на саміті в Парижі 9 грудня минулого року Зеленський взяв на себе цілий ряд зобов'язань. Ми не можемо стверджувати напевно про якісь таємні домовленості, але цього і не потрібно. Бо важко виконати навіть ті зобов'язання, які офіційно визнані Зеленським у підсумковому документі Паризького саміту.

Зокрема, мова йде про "досягнення домовленостей в рамках нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи з усіх правових аспектів особливого порядку місцевого самоврядування (особливого статусу) окремих районів Донецької та Луганської областей — як зазначено в Комплексі заходів щодо виконання мінських домовленостей від 2015 року — з метою забезпечення його функціонування на постійній основі". Крім того, визнано "необхідним інкорпорувати "формулу Штайнмайєра" в українське законодавство відповідно до версії, узгодженої Н4 і Тристоронньою контактною групою". І тільки після цього має відбутися новий саміт на найвищому рівні "щодо політичних умов і умов безпеки, в тому числі для організації місцевих виборів".

Спочатку планувалося, що другий саміт відбудеться протягом чотирьох місяців після першого, тобто не пізніше квітня 2020 р. І, об'єктивно кажучи, у Зеленського були всі шанси спокійно вкластися в цей термін, бо у нього були в парламенті голоси і для імплементації "формули Штайнмайєра", і навіть для внесення змін до Конституції. Врятувала Україну від цього ключова якість Зеленського — його повний дилетантизм. Він просто розтринькав цю можливість.

Вже до літа рівень підтримки Зеленського в парламенті, як і в суспільстві, істотно знизився. А горезвісний мирний план Зеленського, який так і не був чітко роз'яснений людям, все більше асоціювався зі зрадою. Після літніх канікул позиції Зеленського у Верховній Раді ще більш ослабли. У той же час в суспільстві наростають протестні настрої — саме проти зради.

Увечері 10 вересня під будівлею Офісу президента пройшла акція протесту, приводом для якої стали плани проведення інспекції позицій українських військ в районі селища Шуми під Горлівкою спільно з представниками окупантів. Одночасно була проведена акція за імпічмент під держдачею Зеленського в Конча-Заспі. Хоча в останній момент інспекція була скасована, глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук анонсував, що все ж таки вона може бути проведена через кілька днів. В такому випадку, безсумнівно, будуть нові протести.

У понеділок, 14 вересня, на 10:30 (перед відкриттям погоджувальної ради парламенту) під Верховною Радою збирається акція з вимогою створення тимчасової слідчої комісії у справі "вагнерівців". Цю вимогу підтримують фракції партій "Європейська солідарність" і "Голос". З 7 вересня йде збір підписів під відповідною петицією. Для її розгляду необхідно зібрати 25 тисяч підписів; на ранок 12 вересня вже є понад 17 тисяч підписів.

Тобто суспільство вже досить наелектризоване. І можна собі уявити, що трапиться, якщо додати ще настільки серйозні подразники, як "формула Штайнмайєра" і перегляд постанови про вибори від 15 липня.

Теоретично Зеленський і Єрмак, звичайно, можуть спробувати продавити ці питання через парламент. Вони фактично отримали від Путіна і Козака ультиматум зробити це до кінця вересня. В такому випадку Зеленський може сподіватися на проведення в першій половині жовтня саміту нормандської четвірки. Саміт виглядає як приманка — горезвісна морквина перед носом у віслюка. Принадність її в тому, що Путін на саміті може щось пообіцяти (наприклад, до кінця року провести по "формулі Штайнмайєра" фейкові вибори в ОРДЛО і фіктивно передати Україні контроль над кордоном). І тоді Зеленський і "слуги народу" зможуть "продати" цю обіцянку виборцям на виборах 25 жовтня.

Але якщо Зеленський і Єрмак почнуть таку спробу, то вони ризикують намертво приклеїти до себе ярлик зради. І отримати невщухаючу хвилю протестів з непередбачуваним результатом. Тому є шанс, що Зеленський все-таки не ризикне. Особливо якщо акція під парламентом 14 вересня буде досить значною.