Мораторій і геї. Тимошенко визначилася з "шатуном" на весну-літо 2017 р.
На цьому тижні Юлія Тимошенко гучно оголосила про початок масштабної кампанії з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, який, як впевнена Юлія Володимирівна, покликаний покласти кінець "земельної мафії" і назавжди закрити питання скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Народ, впевнена лідер "Батьківщини", скаже продажу землі своє рішуче "ні", і земля залишиться національним багатством на віки вічні.
"Батьківщина" в цьому референдумну починанні опинилася не одна, у якості молодшого партнера її підтримали колеги по опозиційному політичному процесу в особі партії "Свобода". Інших союзників, незважаючи на те, що на темі мораторію на землю спекулюють всі без винятку опозиційні українські політики, у Тимошенко не виявилося. І це для Юлії Володимирівни не так вже й погано. "Свобода" все-таки не головний конкурент для "Батьківщини", а неучасть в проекті "радикалів" і "Самопомочі" дозволить Тимошенко потиснути максимум електоральних плодів на цій темі, попутно подтапливая головних конкурентів звинуваченнями в тому, що ті, мовляв, продалися владі й зрадили українське село.
Що ж стосується гучних заяв про референдум як остаточне і безповоротне рішення земельного питання, то тут пані Тимошенко, як це часто буває, лукавить. Вона не може не розуміти, що ніякого референдуму насправді не буде, скільки б підписів її команда в підсумку не зібрала. Адже тема народного референдуму аж ніяк не є новою ні для Тимошенко, ні для української політики взагалі. Не так давно, наприклад, Юлія Володимирівна ініціювала референдум про вступ України в НАТО і навіть збирала за це підписи і передавала їх в ЦВК. Думаю, не варто нагадувати, що вся ця затія закінчилася. Тим більше, що і нагадувати особливо не про що.
А ось про що варто пам'ятати, так це про те, що тема народного референдуму в свій час активно використовувалася і іншими, відверто антиукраїнськими політсилами, але таке сусідство Юлію Володимирівну, мабуть, анітрохи не бентежить. Так, у 2013-му, якраз перед початком Революції гідності, така нині майже забута політсила, як Комуністична партія України, активно просувала проведення референдуму про вступ у Митний союз. Тоді теж збиралися підписи, проводилися масштабні збори ініціативних груп, а Петро Симоненко всіляко піарив себе на тлі Віктора Януковича, який нібито недостатньо проросійський і всіляко тиранить справжніх борців за "русский мир" - комуністів. Зрозуміло, ні про яке проведенні реального референдуму тоді й мови не було.
Але головний український політик, для якого всеукраїнський референдум став основною фішкою, це, зрозуміло, не Симоненко і не Тимошенко, а сам кум Путіна Віктор Медведчук. Його "Український вибір" розглядав всеукраїнський референдум як головний інструмент для досягнення федералізації, зміни вектора зовнішньоекономічної інтеграції, запровадження подвійного громадянства та інших путінських ідей. Так що компанія у Тимошенко підібралася ще та...
Але повернемося власне до ініціативи Тимошенко через референдум заборонити продаж сільгоспземель. Про те, що роздувається популістами істерика навколо мораторію на продаж землі - це всього лише гра деяких політиків на ірраціональний страх населення, на жаль, вельми вдала, "ДС" вже писала неодноразово. Зараз же хочеться акцентувати увагу на одному моменті, про який Тимошенко ніколи не буде говорити.
Питання скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення безпосередньо стосується далеко не всіх українців, а лише власників земельних паїв. А таких у нас, як не складно здогадатися, далеко не більшість, швидше навпаки. Країна достатньо урбанізована. За останніми даними, власників земельних паїв в Україні налічується трохи менше 7 млн осіб, що близько 16% населення. Це навіть не третина від усіх громадян, які мають право голосу. Більшість же мешканців міст, у яких ніякої сільгоспземлі немає, як і немає жодного бажання чи потреби цю землю купувати або продавати, не мають про питання ринку сільгоспземель ніякої власної думки взагалі. У них і своїх турбот вистачає. Таким чином, Тимошенко пропонує, щоб більшість українців раз і назавжди вирішували питання, в якому апріорі нічого не розуміють і що безпосередньо до них ніякого відношення не має. Зате їм легко запудрити голови пафосними загальними фразами про те, що "земля - національне багатство", "земля - не товар" та іншої лівою риторикою.
Вся ця ситуація нагадує дискусію про гомосексуальні шлюби в західному суспільстві. Коли там влада хоче легалізувати одностатеві шлюби, а обурена гетеросексуальна громадськість починає апелювати до думки більшості, мовляв, всі нормальні люди проти такої протиприродною речі, давайте проведемо референдум, нехай народ все вирішить, їм ненав'язливо заперечують: "А вас, дороге гетеросексуальний більшість, яким боком стосується питання гомосексуальних шлюбів? Ви тут зовсім ні при чому, і з вашими правами права сексменшин ніяк не перетинаються взагалі. З чого ви взяли, що маєте право вирішувати за когось, окрім себе?". І таким чином поборники моралі та християнських цінностей посилають подалі.
Так що сама ідея вирішувати всією Україною питання власників землі далеко не так однозначно логічна і правильна, як це подає Юлія Володимирівна. Однак сам референдум і вже тим більше його результати хвилюють Тимошенко в останню чергу через принципову неможливість цей референдум організувати. Тим не менш танці з бубном навколо референдуму будуть тільки наростати, оскільки для його ініціаторів важливо інше - підняти нову хвилю істерії навколо ірраціонального страху "розпродажу України за безцінь", що, по-перше, заробити собі електоральних балів, по-друге, зайвий раз дестабілізувати ситуацію, а по-третє, забезпечити собі поле діяльності на "мертвий політичний сезон", який традиційно настане разом з вже недалеким влітку.
Завдання Тимошенко - по максимуму використовувати літній період, щоб підійти до осені у всеозброєнні з високими рейтингами і "розігрітою" референдумної активністю ядерним електоратом. А там, дивись, новий сезон принесе і нові теми, щоб спробувати дошатать ситуацію до дострокових виборів.
