Мобільні термінатори. Чому російські танки боятися показуватися біля лінії розмежування
Зовсім не так давно обговорювалися думки про створення мобільних протитанкових груп для реагування на використання противником бронетехніки на фронті. І ось буквально днями прес-служба 93-ї окремої механізованої бригади, розповідаючи про досить буденну подію - відвідуванні розташування бригади на фронті начальником Генерального Штабу ЗСУ генералом армії Віктор Муженко, раптом засвітила в повній красі своїх противотанкистов.
І як виявилося, не так вже мало протитанкових комплексів "Стугна-П" і "Корсар" на фронті, і є мобільні комплекси для їх застосування. Чого тут тільки не було - від мотоциклів і ЛУАЗиков до цілком осудною "технічки" на базі джипа.
Однак найбільш цікавим виявився варіант установки на телескопічній щоглі на БРДМ-2. Такий варіант можливий тільки тому, що "Стугна" має дистанційне керування та дозволяє здійснювати пуск ракети по цілі не тільки натисканням кнопки на пусковому пристрої, але і з виносного пульта. Наскільки така система ефективна, судити складно, але враховуючи, що вона знаходиться на озброєнні в бойовій бригаді, яка кожен день воює, цілком можна припустити, що досить ефективна.
Це, до речі, частково підтверджують і офіційні зведення від штабу проведення об'єднаної операції - саме в зоні відповідальності 93-ї бригади найчастіше знищується ворожа техніка. Буквально днями фігурував ГАЗ-66.
І ще - напевно вперше отримала підтвердження інформація про те, що комплекси, які йдуть в армію, мають "повний фарш", характерний для експортних варіантів. Мова йде про встановлення тепловізорів четвертого покоління HAWK виробництва британсько-італійської компанії Selex Leonardo, які добре видно на фото. Це великий успіх нашої оборонки - вперше на вітчизняному протитанковому комплексі з'явився тепловізор. І разом з ним можливість оператору комплексу побачити людину на відстані до 15 км, бронемашину або танк - до 20 км, вертоліт - до 40 км, а літак - до 70 км.
Причому раніше цей тепловізор встановлювався виключно для арабських замовників (хоча при прийнятті на озброєння в далекому вже 2011 р. такий варіант обговорювався), для власних збройних сил був варіант більш скромний - з встановленням більш дешевої продукції турецької ASELSAN.
В цілому ж, враховуючи дальність ураження ракет тієї ж "Стугни" в 5 км з урахуванням фіксації та ідентифікації цілей рівних такого комплексу на даному театрі бойових дій просто немає. Сюди варто додати і вже згадувану мобільність, коли комплекс "раптом" може виявитися буквально на будь-якій ділянці, розрахунок відпрацювати і, не чекаючи відповіді піти.
Але по всій видимості, насичення армійських частин великих кількістю ПТУРов вітчизняного виробництва тільки починається. Вже на повному серйозі обговорюють виробництво варіанти радянського самохідного ПТРК "Штурм". Ці машини до війни перебували на озброєння ЗСУ, проте у боях з різних причин застосовувалися не часто. Автору відомий тільки один випадок вдалого застосування в ході зимової кампанії 2015 р. під Дебальцеве. Тоді розрахунок однієї зі складу однієї з артилерійських бригад записав на свій рахунок відразу два знищених Т-72 російського-окупаційних військ. Причому, за деякими даними, це були танки з складу сумно відомої ПВК "Вагнер".
Так, ось корпорація "Укрінмаш" пропонує для озброєння ЗСУ ПТРК "Штурм-СМ-2" на базі МТ-ЛБ. При цьому озброєння буде суто вітчизняне - 152 мм ПТРК із серії "Стугна" - "Скіф" - "Бар'єр" з ПТУР РК-2М. Причому пускова установка з чотирьох ракет буде встановлюватися на телескопічній триметрової вишки, яка може забиратися всередину корпусу. У цьому плані вкрай не випадковими виглядають варіанти установки на БРДМ-2 - цілком ймовірно в бойових умовах відпрацьовуються основні елементи майбутнього комплексу. Ще вісім ракет будуть складати боєкомплект.
Цікаво, що замість стандартного кулемета калібру 7,62 мм виробник пропонує встановити бойовий комплекс "Іва" з 12,7-мм кулеметом і 30-мм автоматичним гранатометом АГС-17 виробництва чернігівської компанії "Чезара".
При масі в 14,5 т "Штурм-СМ-2" буде здатний розвивати швидкість до 70 км/год по шосе і 45 км/год по бездоріжжю. Крім того, комплекс збереже амфибийные можливості оригінальної МТ-ЛБ.
Те, що цей проект цілком можливо реалізувати за досить невеликі гроші, показує досвід переобладнання МТ-ЛБ санітарний варіант МТ-ЛБ-З від фірми НВК "ВК Система" з р. Васильків Київської області. Прийнята на озброєння в 2015 р. вона оснащена обладнанням для надання першої медичної допомоги і може перевозити чотирьох важко поранених в положенні лежачи на ношах, вісім легко поранених в положенні тільки сидячи або чотири людей сидячи і два лежачи. Час навантаження-розвантаження одного пораненого на ношах становить не більше однієї хвилини.
Подивимося, як далі будуть розвиватися події навколо цього проекту, проте він презентувався ще на міжнародній виставці "Зброя та безпека-2017" і тоді не викликав особливої уваги з боку військових. По всій видимості, поки ще грає фактор того, що фірма, яка пропонує проект, недержавна.
В черговий раз можна констатувати, що система озброєння піхотних частин ЗСУ з досвіду війни перетерпіла величезні зміни. Так, значною мірою була посилена протитанкова складова. І при належному фінансуванні буквально в найближчі пару років проблема зі старінням радянських протитанкових комплексів і насиченням армії вітчизняними ракетами буде закрита.
