Мобілізація по-новому: омбудсмен пояснив, що не так з законопроєктом

На це звертає увагу уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, передає "ДС".

"Я, як омбудсман України, погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм… Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок", — зазначив він.

Так, потребує врегулювання казус в порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років щодо формулювання "зняти" та "виключити" з військового обліку

У законопроєкті йдеться про право військового командування встановлювати тимчасове обмеження права громадянин на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

Окрім цього, законопроєкт передбачає обов'язок реєструвати електронний кабінет, за невиконання якого передбачена юридична відповідальність. Проте таке положення не відповідає Конституції України, закону "Про захист персональних даних", правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому просто можливість реєструвати електронний кабінет.

Питання надавання права представникам ТЦК здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України, підкреслив омбудсмен. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від мобілізації аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками, нагадав Лубінець.

Новий законопроєкт також передбачає призов на військову службу під час мобілізації незалежно від місця перебування. (Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання). Проте, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову, громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у законі цієї норми є недоцільним, вважає уповноважений.

Що стосується альтернативної (невійськової) служби, то чинна редакція Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову. Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов'язку. Це суперечить ст. 35 Конституції України, яка гарантує право на свободу совісті.

Лубінець додав, що під час зустрічі з міністром оборони Рустемом Умєровим виклав свої зауваження. Голова Міноборони, зі свого боку, висловив готовність відреагувати.

Як повідомляла "ДС", 30 січня Кабінет міністрів вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію.