Це заразно. Як Кравчук слідом за Зеленським побачив світ в очах Путіна

У вівторок, 18 серпня, повинен початися черговий раунд переговорів у форматі Тристоронньої контактної групи, в яких очолювати українську делегацію вперше буде Леонід Кравчук. Перед цією подією він досить докладно розповів, як представляє подальші кроки України по Донбасу в Мінську.

По-перше, Кравчук вважає, що "слабкою ланкою" України в Мінську є якесь налагодження контактів з українцями, що живуть в окупації.

"Нас часто критикують, що ми не спілкуємося з людьми, які живуть на непідконтрольній Україні території, адже ми їх називаємо українцями. А чи є у нас з ними стосунки? Виходячи з цього президент України прийняв рішення ввести до складу делегації людину, яка буде цим займатися. Вони, не я, запропонували це Вітольду Фокіну, він став тією людиною, яка буде координувати всі ці справи ", — сказав перший президент.

Крім цього, він акцентував увагу на тому, що в окупації, мовляв, є ознаки громадянського суспільства, а журналісти та викладачі вузів нібито повинні спілкуватися зі своїми колегами з підконтрольної території. "Є інтернет, різні форми спілкування, щоб не йти, їхати і збиратися. Можна створити спеціальну відеоконференцію. Головне, мати бажання", — додав Кравчук.

Без сумніву, заява про те, що мирні жителі під окупацією зможуть спокійно поговорити зі своїми колегами з підконтрольної території, звучить не вперше. Про це говорив і сумно знаменитий Сергій Сивохо, який збирався створювати "Платформу примирення", і інші представники Зе-влади. Подібне спілкування рекламували і на каналах, що належать соратнику Віктора Медведчука Тарасу Козаку. Проте, ні в одній з цих ініціатив не пояснювалося б — а як же можна налагодити діалог з українцями з окупації, якщо їм при цьому до скроні приставили умовний "Макаров" — тобто вільно і публічно висловлювати свої думки ці люди ніяк не можуть. Схоже, це не хвилює і Кравчука.

По-друге, новий глава української делегації в Мінську заявив, що поспішати з виконанням політичної частини домовленостей, мовляв, ніхто не буде.

"Повторюю, коли буде дійсно всеосяжне і безстрокове перемир'я, тоді можна переходити до наступного кроку. Ми не будемо заявляти нічого непродуманого, щоб люди не відчували, що комусь дуже хочеться швидко. Навіщо обманювати і говорити, що ось завтра буде мир, а його немає ", — заявив Кравчук.

Тут варто зауважити, що його риторика ніяк не узгоджується з планами Володимира Зеленського досягти швидких результатів у переговорах по Донбасу навіть ціною поступок з української сторони, що було продемонстровано на останній зустрічі в нормандському форматі. У той же час показна неспішність може бути лише тимчасовим прикриттям для підготовки нових домовленостей, які можуть нашкодити Україні, і глава делегації прямо про них говорить, про що нижче.

По-третє, Україна готова розглянути і підписати новий комплекс заходів з безпеки, про який на берлінській зустрічі з Андрієм Єрмаком і Олексієм Резнікова заявив Андрій Козак.

"У листі Козака було складна пропозиція, але мені вона сподобалася, що, мовляв, він не хоче бути на весіллі танцюристом. Тому я вірю в те, що цей документ (комплекс заходів -" ДС ") буде конкретним, буде служити справі миру на Донбасі, а не ставитиме когось в незручне становище і не буде написаний таким чином, що будь-які кроки робляться за рахунок другої сторони ", — говорить Кравчук.

Звідки літній знавець апаратних інтриг черпає свою впевненість в тому, що новий документ наблизить мир на Донбасі — невідомо. А ось те, що він не розкрив жодної деталі з цього комплексу заходів — уже насторожує. Втім, на явну здачу українського суверенітету досвідчений політик, судячи з усього, не налаштований, це ще один висновок з його одкровень.

По-четверте, Кравчук стверджує, що зміна Конституції з введенням в неї особливого статусу Донбасу неможливо, адже Рада відмовиться голосувати такі поправки.

"Я знаю, що вже три фракції ("Європейська солідарність", "Голос" і "Батьківщина") не голосуватимуть. Я знаю точно, що навіть частина депутатів від "Слуги народу" (особливо мажоритарники) може не голосувати. Я вже не кажу, що змістовно це не в'яжеться ні з якими міжнародними документами .. це практично неможливо ", — говорить перший президент і тут же звертає увагу на набагато більш реальні речі щодо Донбасу, а саме на економіку.

Отже, по-п'яте, Кравчук підтримує ідею вільної економічної зони на Донбасі. "Вільна економічна зона передбачає особливий режим інвестицій, податкової та бюджетної систем, інший режим управління. Замість того, щоб говорити про особливий статус або особливе управління, у вільній економічній зоні воно стає реальним. А це треба провести законом", — пропонує Кравчук.

По-шосте, Кравчук не хоче нічого міняти в ситуації, що склалася з місцем зустрічей ТКГ, які, правда, проводяться поки віртуально. "Я не бачу необхідності в зміні місця дислокації переговорного майданчика. Якщо раптом там буде якась, не знаю, як назвати, революція (раптом, я не кажу, що буде), тоді подивимося", — говорить перший президент.

При цьому вже цілий тиждень в Білорусі триває саме те, про що говорить Кравчук. Крім того, 17 липня Україна ще й відкликала свого посла з Мінська, що явно говорить про назрілу необхідність перегляду місця дислокації ТКГ, банально тому, що не можна користуватися гостинністю диктатора, який не чує свій народ і заплямував свої руки кров'ю, для пошуку якихось мирних ініціатив. Негарно вийде.

Нарешті, по-сьоме, глава української частини ТКГ повторив знамениту переконаність нинішнього президента України в тому, що Володимир Путін, мовляв, хоче миру.

"Я уважно слухаю всіх росіян: президента, міністра закордонних справ, Козака, Гризлова. Я відчуваю, що вони хочуть, щоб на Донбасі був мир. Я відчуваю це. Думаю, Росії також набридла війна, російські матері, сини яких гинуть на Донбасі, плачуть такими ж гіркими сльозами, як і українські. Тому війні не може бути продовження. Її треба закінчуватисв миром ", — підсумував Кравчук.

Зайве говорити, що поки мирні заглядання в очі президенту країни-агресора ніяк на допомогли закінчити війну на Донбасі. Що стосується відчуттів сивочолого колишнього радянського апаратника, то він, схоже, так і не зрозумів, чи робить вигляд, що не зрозумів — Росії на чолі з Путіним зовсім не потрібен мир на Донбасі не на їх умовах. Разом з тим Леонід Макарович, здається, не буде занадто засмучений, якщо досягнення миру на сході не вдасться форсувати. Можливо, це привід для обережного оптимізму.