Місія нездійсненна. "Допит" Шуляка показав, що справа Януковича — сумний "висяк"

Останні допити поваленого президента Віктора Януковича 25 і 28 листопада і колишнього командувача Внутрішніми військами МВС України Станіслава Шуляка сьогодні по справі п'яти екс-"беркутівців" показало те, в чому Генпрокуратура так боїться зізнатися: справу про розстріл "Небесної сотні" приречене на провал.

З одного боку, вся країна спостерігає механізм мимовільного (а може, й ні) відбілювання осіб, які фігурують в якості підозрюваних в організації розстрілу. Тільки вдумайтеся: Янукович і Шуляк, яких підозрюють у тому, що вони безпосередньо давали відповідні накази командирів спецпідрозділів, віддалено дають показання у справі за обвинуваченням цих бійців спецпідрозділів. Але дають ці показання як свідки.

З іншого боку, сторона звинувачення показала катастрофічну для справи доказову базу. По суті, нічого серйозного, крім фактів вихідних і вхідних телефонних дзвінків і СМС, у Генпрокуратури немає.

Прокурор Управління спецрозслідувань ГПУ Роман Псюк сьогодні в Святошинському суді відкрито зізнався на камеру, що обвинувачення має фактами дзвінків, їх тривалістю, знає, хто був ініціатором дзвоника, — тобто всім тим, що вдалося дізнатися у представників мобільного оператора. Але не суттю розмов, не змістом СМС-повідомлень. І це за роки розслідування.

Цілком передбачувано і Янукович, і Шуляк замість відповідей на ці питання показували тимчасову амнезію. "Не пам'ятаю. Не чув. Не знаю. Може щось і було, але я не пам'ятаю. І я також не пам'ятаю, де я в ці дні був. Не витрачайте час - у мене таких здібностей (пам'ятати, з ким спілкувався по телефону) немає", - цей кумедний набір фраз не що інше, як відповіді Януковича на запитання звинувачення щодо змісту його телефонних дзвінків.

Також цілком передбачувано і те, що ця тимчасова амнезія у новоявлених "свідків" виявилася дуже вибірковою.
Наприклад, Янукович не пам'ятає, хто і що саме йому доповідав про події ранку 20 лютого, не пам'ятає, про що протягом трьох місяців 54 рази (!) говорив з Віктором Медведчуком. Зате відмінно, до найдрібніших деталей пам'ятає, з ким із закордонних переговірників зустрічався того ж 20 числа, і що конкретно йому доповідали з приводу обстрілу його кортежу під Маріуполем.

Генерал Шуляк власного наказу про видачу спецпідрозділів Внутрішніх військ нарізної зброї на початку лютого теж не пам'ятає. Та відомчу належність людей у чорній формі з жовтими пов'язками, які вели вогонь 20 лютого, звичайно ж, не знає. Зате без запинки відповідає на питання, хто ж це в помаранчевій формі і з вогнегасниками знаходився поблизу солдатів Внутрішніх військ.

Зовсім вже здається забавним затвердження Шуляка про те, що він не може відповісти про зміст СМС і подальшого телефонної розмови з президентом Януковичем 20 лютого. Зате про пропозицію Віталія Кличка на початку лютого перейти на бік Майдану розповів ледь не дослівно. Ну, напевно, президент занадто часто дзвонить командувачу Внутрішніх військ, щоб пам'ять зберегла зміст такої розмови.

Завдяки цим "допитів" українцям було дано чіткий сигнал про те, що історія Майдану зовсім не так однозначна і зрозуміла, як прийнято вважати. Власне, це і є головне завдання Януковича і Шуляка — підтвердити ще раз віру "ватников" в тому, що "майданівці" вбивали і "Беркут", і себе, а заодно і посіяти чергову "зраду" в середовищі "зрадофилов".

Генпрокуратура в цей же самий час відкрила всі свої карти, всі наявні на руках козирі. Виявляється, що крім роздруківки дзвінків їм, за великим рахунком, нічого пред'явити обвинуваченим. Занадто пізно. Фігуранти майже всіх рівнів втекли або були відпущені і втекли. Папери згоріли в останніх числах лютого. Або пізніше.

Ось і доводиться переглядати ці "документальні" фільми, як "Майдан генерала Захарченко" телеканалу "Росія-24". Чим це відрізняється від розслідування будь-якого блогера? Або професора Школи політичних наук Університету Оттави Івана Качанівського "Снайперська бійня" на Майдані в Україні"? Нагадаємо, 25 і 28 листопада це розслідування, засноване виключно на свідченнях і відеокадрах, наявних у відкритому доступі в інтернеті, не раз прорекламував Віктор Янукович, натякаючи, що воно перевертає всю картину події.

І останнє. Ризикнемо припустити, що саме цієї небагатій доказовою базою і викликаний вилилося у публічну площину конфлікт між генпрокурором Юрієм Луценком і начальником Управління спецрозслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком. Луценко дуже сильно хочеться показати різницю між собою і попередніми генпрокурорами. Дуже хочеться довести до суду хоч одну справу по Януковичу.

Таку можливість Юрій Луценко знайшов 28 листопада, коли в перерві під час допиту Януковича зачитав йому повідомлення про підозру. Щоправда, Янукович його не чув — у Ростові відключили трансляцію.

Мало хто з простих українців звернув увагу на те, що дана справа не веде Управління спецрозслідувань, а Військова прокуратура. І що це кримінальне провадження щодо організації розстрілу "Небесної сотні" або перевищення повноважень під час Майдану, а держзради і пособництва Росії у веденні агресивної війни проти України. Благо, звернення Януковича до Путіна з закликом ввести війська представник Росії в РБ ООН Віталій Чуркін зачитав на камери ще 3 березня 2014-го.