Світ на Донбасі: Як влада бачить амністію для бойовиків

Розблокування Мінського процесу, яка відбулася після погодження так званої "формули Штайнмайера", змушує українську владу виробити механізми імплементації в українське законодавство постулатів Мінських угод. Серед них і особливий статус Донбасу, і проведення там виборів, і розведення військ.

А ще одним з ключових і хворобливих пунктів угод є так звана амністія для учасників бойових дій, яка передбачена 5-м пунктом Мінських угод. Дослівно вона звучить так: "Прийняття та введення в дію закону, що забороняє переслідування і покарання осіб, які брали участь в конфлікті".

Яке бачення цього закону з української сторони і що буде чекати амністованих "ополченців" - розібрало Depo.ua.

Амністія - поняття відносне

Першим моментом, який потрібно відзначити, є однозначність записаної в Мінські угоди норми про прощення бойовиків з забороною переслідувати і карати осіб, які "брали участь у конфлікті". У це формулювання можна вкласти дуже широкий зміст: від амністії тих, хто добровільно здасть зброю - до амністії реальних убивць, які захоплювали і катували мирних жителів і українських військових.

Можна припустити, що бойовики, які представлені в мінській групі ватажками "Л-ДНР", будуть наполягати на широку амністію з включенням в список всіх без винятку учасників конфлікту. І їх в цьому питанні, очевидно, підтримає Росія.

А ось конкретна позиція української влади та її червона лінія поки невідомі.

На сьогоднішній день ми маємо заяву голови Верховної Ради Дмитра Разумкова двомісячної давнини про те, що він не допускає амністії для бойовиків. "Якщо ми говоримо про амністію для бойовиків, людей, які замішані у військових злочинах, я думаю, що іншого варіанту бути не може, ніякі амністії в даному плані не поширюються ні в Україні, ні за кордоном", - сказав Разумков.

Таким категоричним виявився і міністр закордонних справ україни Вадим Пристайко, який три тижні тому проголосив, що українська сторона не бачить можливим проводити повну амністію. "Повної амністії не передбачає ніяка робота нинішньої дипломатії", - заявив Пристайко.

Поява в риториці представника владної команди словосполучення "повна амністія" свідчить, що існує певна градація визначення амністії. Тому, якщо влада заявляє, що не згодна на повну амністію, то це означає, що вона погодиться на "неповну". Але про межах такої амністії ні Пристайко, ні Разумков не говорять.

Обійшов це питання у своєму програмному зверненні щодо "формули Штайнмайера" і мінського процесу в цілому також і президент Володимир Зеленський. Він зосередився переважно на питанні особливого статусу Донбасу і проведення там виборів, але ні словом не торкнувся амністії.

Очевидно, що це питання має стати черговим компромісом. Але яким бачить компроміс Зеленський - сьогодні невідомо. Хоча мати хоча б загальні обриси перед зустріччю в Парижі, де зберуться Меркель, Путін, Макрона і сам Зеленський щоб формалізувати домовленості по Донбасу, емк дуже важливо.

Амністія "від Новинського"

Єдине, що можна сьогодні оперувати у питанні майбутньої амністії - два законопроекту у Верховній Раді. Один подали депутати з обойми Ріната Ахметова (перший автор - Вадим Новинський). Другий - з фракції "Опозиційного платформи - За Життя" Віктора Медведчука.

Обидва ці бачення можна було б вважати одіозними творами проросійських сил і не приймати до уваги. Але певної легітимності їм надав факт, що в Офісі Генерального прокурора ці проекти взяли до обробки. Як зрозуміло з наведеного колишнім нардепом Сергієм Івановим листа за підписом Руслана Рябошапки, останній прийняв рекомендацію керівника парламентського комітету з питань правоохоронної політики Дениса Монастирського опрацювати обидва ці проекти законів.

Звичайно, фактом залишається те, що ще жоден проект, поданий депутатами ОПЗЖ або депутатами умовного Оппоблока в цьому скликанні не наблизився до прийняття ні на міліметр. Але увагу до цих документів з боку представників владної команди свідчить про те, що ці проекти можуть взяти за основу в питанні амністії. Тим більше що авторство опозиціонерів дозволить команді Зеленського хоча б частково перекласти відповідальність за таку "зраду" з себе на інших.

Обидва документи є майже ідентичними і передбачають, що учасники подій в ОРДЛО звільняються від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених більш ніж двома десятками статей Кримінального кодексу. Серед них, зокрема, і такі злочини:

- посягання на територіальну цілісність України,

- фінансування насильницького повалення конституційного ладу, перешкоджання діяльності Збройних сил України,

- розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі,

- перешкоджання діяльності журналістів,

- руйнування об'єктів електроенергетики,

- незаконне заволодіння та поводження зі зброєю,

- умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства,

- пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, об'єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводов та нафтопродуктопроводів, ліній зв'язку,

- масові заворушення,

- хуліганство,

- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність,

- передача або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни,

- порушення державного кордону і контрабанда,

- ухилення від призову,

- наруга над державними символами,

- захоплення державних або громадських будівель або споруд,

- погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, посадових осіб і журналістів,

- самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи,

- приховування злочину.

У законопроектах обмовляється, що під його дію підпадають тільки громадяни України і тільки ті, чиї дії не спричинили смерть потерпілого (потерпілих) і не спричинили середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження. Під амністію потрапляють всі, хто скоїв злочини зі списку з 28 лютого 2014 по день набрання чинності даного закону.

Стосується він і тих, хто вже є засудженим, і тих, хто знаходиться під підозрою, і тих, кого викриють пізніше. Але обов'язковою умовою потрапляння під амністію є припинення злочинних дій до моменту вступу цього закону в силу.

Якщо на нормандської зустрічі буде узгоджений такий варіант і Верховна Рада його ухвалить, ймовірно, це викличе велике обурення. Адже це означатиме, що й українські військові, захищали країну протягом цих років, і їх супротивники з бандформувань "Л-ДНР" виявляться фактично в однаковому становищі. Хоча і без таких перегинів як надання бандитам статусу учасника бойових дій та безкоштовного проїзду в громадському транспорті (але в майбутньому і цього виключати не можна).

Втім, здається, це далеко не головна проблема, з якою зіткнеться українська влада після "нормандської зустрічі" і переходу до імплементації її домовленостей в реальне життя. Звичайно, якщо зустріч нормандської четвірки взагалі відбудеться.

Автор: Антон Коломойцев