Мир ціною суб'єктності. Чому Зеленський відмовляється від НАТО

Наступного четверга, 24 березня, у Брюсселі має відбутися позачерговий саміт НАТО. "Ми розглянемо вторгнення Росії в Україну, нашу рішучу підтримку України та подальше зміцнення сил стримування та оборони НАТО. У цей критичний час Північна Америка та Європа мають продовжувати стояти разом", — заявив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг. Місія США при НАТО підтвердила, що у саміті візьме участь президент США Джо Байден.

Не виключено, що на саміті буде розглянуто питання щодо прийому до альянсу Фінляндії та Швеції, які багато десятиліть зберігали нейтральний статус. Якщо Київ виявить наполегливість, то, мабуть, питання вступу України теж може увійти до порядку денного. Проте офіційна риторика Банкової змушує у цьому сумніватися. Схоже, наші перспективи вступу до НАТО буде обміняно на угоду про припинення вогню.

Позиція Зеленського

15 березня Володимир Зеленський двічі озвучив свою позицію щодо НАТО. "Зрозуміло, що Україна не є членом НАТО. Ми це розуміємо. Роками ми чули про нібито відчинені двері, але вже почули, що нам туди не увійти. Це правда. Це треба визнавати. Я радий, що наш народ починає це розуміти і розраховувати на себе…" — заявив він у форматі відеоконференції на зустрічі лідерів держав Joint Expeditionary Force, яка відбулася у Лондоні під головуванням прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.

Потім, знову ж таки у форматі відеоконференції, Зеленський виступив у парламенті Канади, куди прибули також урядовці на чолі з прем'єром Джастіном Трюдо. "Кажуть, що Україна зараз не в НАТО. Хоча "двері відчинені". Але для кого ці двері і куди вони ведуть, якщо нам відповідають, що нас не візьмуть", — заявив Зеленський канадським партнерам.

Нагадаємо, що тижнем раніше, 8 березня, він говорив про те саме в інтерв'ю американському телеканалу ABC News. Відповідаючи на запитання, чи Україна готова задовольнити вимоги РФ для припинення вогню, зокрема, відмовитися від вступу в НАТО, він Зеленський заявив: " Що стосується НАТО, я охолодів до цього питання після того, як ми зрозуміли, що НАТО не готове прийняти Україну. Альянс боїться спірних речей та конфронтації з РФ ".

Перед цим, коментуючи зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО 4 березня, Зеленський звинуватив Альянс у загибелі українців. "Всі люди, які загинуть з цього дня, загинуть також через вас. Через вашу слабкість. Через вашу роз'єднаність. Все, що зміг Альянс сьогодні, це провести через систему своїх закупівель 50 тонн дизпалива для України. Напевно, щоб ми могли спалити Будапештський меморандум, щоб краще горіло. Але він уже для нас згорів, у вогні російських військ. Хіба ми хотіли такого НАТО? Хіба такий Альянс ви будували? Сьогодні керівництво Альянсу дало зелене світло для подальшого бомбардування українських міст і сіл, відмовившись зробити безполітну зону. Ви могли закрити наше небо. Але... Я не знаю, кого ви можете захистити і чи здатні ви захистити свої країни — країни Альянсу. Від нас ви не зможете відкупитися літрами пального за літри нашої крові".

Що замість НАТО

Отже, вже два тижні Зеленський готує нашу громадську думку до того, що Київ на переговорах із Москвою погодиться задовольнити вимогу Путіна щодо відмови від членства в НАТО. Звичайно, на Банковій розуміють, що це спричинить неоднозначні оцінки. Тому у Зеленського паралельно вже підготували одразу три версії подальшого зовнішньополітичного курсу України, які мають замінити курс у НАТО.

Перша версія — це гарантії безпеки. "Щодо НАТО я багато разів говорив і передавав публічно меседжі і Росії, і президенту Путіну: ми готові до будь-яких гарантій безпеки нашої країни від відповідних держав, які мають гарантувати. І Росія також серед цих держав, тому що Росія — наш сусід", — заявив Зеленський в інтерв'ю ABC News. На його думку, в майбутньому Україна повинна мати колективний безпековий договір з усіма своїми сусідами і за участю провідних держав світу — США, Франції, Німеччини, а також Туреччини.

Керівник офісу президента Андрій Єрмак в інтерв'ю "Українській правді" повідомив, що підготовка цього документа вже ведеться. "Буде обрано найкращу з існуючих моделей, яка дасть нам повну гарантію безпеки, — заявив він. — Ми візьмемо найкращий світовий досвід, ніхто не буде в бігу щось робити. Це буде основний документ, який ми пишемо з партнерами. Ми розуміємо, що, якщо він з'явиться, він буде не на десятиліття. Він повинен захистити Україну на століття".

Друга версія — це вступ до Joint Expeditionary Force (Об'єднані експедиційні сили). Ця організація була заснована у 2014 р., наразі її членами є 10 європейських держав, у т.ч. вісім членів НАТО (Велика Британія, Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія) та дві країни поза НАТО (Фінляндія та Швеція).

"Наголошуємо: нам потрібні нові формати взаємодії, нова рішучість. І якщо ми не можемо увійти до "відчинених дверей" НАТО, то ми маємо співпрацювати з такими спільнотами, які нам допомагатимуть. Як, наприклад, ваша", — заявив Зеленський, звертаючись до прем'єра Великої Британії Джонсона та лідерів інших держав JEF.

Цю тему розвинув секретар РНБО Олексій Данилов. "Україні необхідно укласти новий оборонний союз, в якому обов'язково має бути країна, яка має ядерну зброю. Сьогодні це Велика Британія", — заявив він 15 березня в ефірі радіо HB і наголосив: " Союз буде обов'язково ".

Втім, було б перебільшенням говорити, що JEF це повноцінний оборонний союз. До того ж у підсумковому документі саміту JEF сказано чимало слів на підтримку України, але жодного слова про готовність прийняти Україну до свого складу. Коротше, сподівання, що за нас зараз почне воювати Велика Британія, не більш реалістичні, ніж аналогічні надії щодо США.

16 березня, виступаючи у режимі відеоконференції перед Конгресом США, Зеленський висунув третю версію можливого захисту для України. Він запропонував створити нове об’єднання U-24. "United for peace. Союз відповідальних держав, які мають силу та совість, щоб зупиняти конфлікти. Негайно. За 24 години надавати всю необхідну допомогу. Якщо потрібно — то зброя. Якщо потрібно — санкції. Гуманітарна підтримка. Політична підтримка. Гроші. Всі, що потрібно, щоб зберегти мир. Щоб зберегти життя", — сказав він.

Найшвидшого надання Україні членства в НАТО він не попросив. Хоча це було б цілком доречно, особливо з огляду на очікуваний екстрений саміт НАТО 24 березня.

Ціна відмови від НАТО

Вимога нейтрального статусу України є однією з ключових для Путіна. Три місяці тому у своєму ультиматумі США та НАТО Путін зажадав відмови від розширення на схід. Ця вимога була категорично відкинута. НАТО залишило за собою право приймати нових членів.

Тут дуже важливо наголосити, що США та НАТО відкинули вимогу Путіна не тому, що вони люблять Україну. Навіть якби їм була глибоко байдужа наша країна, вони все одно відкинули б ультиматум Путіна з однієї простої причини: їм неприпустимо, щоб хтось диктував їм їхню політику.

Вони могли б погодитися на взаємні заходи довіри, обмеження озброєнь тощо, але їм неприйнятно, щоб хтось вказував їм, кого можна захищати, а кого не можна. Інакше обнулився б сам сенс НАТО як оборонного союзу. Оборонний союз, що підкоряється ультиматумам агресора, — це оксюморон.

І ось зараз Путін намагається домогтися того самого від Києва — тобто щоб сама Україна відмовилася від курсу на членство в НАТО. Дбаючи про українські інтереси, цю вимогу слід відкинути з тієї ж причини, через яку її відкинули США та НАТО.

Неважливо, які в нас і НАТО взаємини, чи вважаємо ми НАТО сильним чи слабким, згуртованим чи роз'єднаним, — у жодному разі неприпустимо, щоб якась країна (а особливо Росія, яка вбила за останні три тижні тисячі українців) диктувала нам, з ким нам не можна дружити і до яких союзів нам не можна вступати.

Можна домовлятися про умови припинення вогню, можна навіть брати на себе зобов'язання не розміщувати на території ті чи інші озброєння при якихось співмірних зобов'язаннях Москви. Але неприйнятно, щоб Росія встановлювала рамки нашої зовнішньої політики. Бо це означатиме втрату суб'єктності на світовій арені. Ми перетворимося на об'єкт, підконтрольний Москві. І всі сприйматимуть нас саме так.