Світ безготівки. До чого можуть призвести "шведські" фантазії Гонтарєвої

Технології все перевертають догори дном
Фото: УНІАН

І якщо раніше говорили, що гроші люблять тишу, маючи на увазі в тому числі і банківську таємницю, на безумовному збереженні якої Швейцарія коли стала одним з провідних фінансових центрів світу, то сьогодні прихильники прогресу категоричні: від готівкових грошей потрібно відмовитись, а за громадянами слід встановити фінансовий контроль, щоб перемогти тіньову економіку і несплату податків як явища. Питання, хто контролюватиме контролерів, залишається відкритим.

Два роки тому в інтерв'ю ЗМІ, намагаючись коротко охарактеризувати економічні проблеми України, тодішній прем'єр Арсеній Яценюк в серцях кинув - "кеш ходить". Слідом за Яценюком проблему в кеші побачила і нинішня голова НБУ Валерія Гонтарєва, яка має намір змінити звички українців і привчити їх до безналу. "Зусилля НБУ будуть базуватися на чотирьох основних напрямках роботи: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей", - заявила вона.

За даними Нацбанку, за минулий рік 58% доходів українці отримали в безготівковій формі. Але тільки 17% витрат проводилися по безналу.

Тому НБУ планує знизити обсяг готівки в обігу з 14,3% від ВВП до 2015 р. до 9,5% до 2020-го.

Серед сучасних економістів ідеї шкоди готівки витають прямо-таки в повітрі. Вважається, що готівкові - це незручно. Їх потрібно зберігати і охороняти, возити, вважати, захищати від підробок, чистити і замінювати зношені купюри, а в подорожах ще й обмінювати за невигідним курсом і знімати в банкоматах з поважною комісією.

Готівка - це невигідно. На обслуговування готівки людство витрачає 0,5-1% світового ВВП, що приблизно стільки ж, скільки люди витрачають на авіаперельоти. Вартість виготовлення монет, які постійно губляться, вище, ніж їх номінал. Готівку, особливо великі номінали, - основа тіньової економіки. Готівка - це небезпечно. Їх можуть вкрасти. У той же час в країні, де люди ходять без грошей, а в кафе, банках і на заправках немає каси, грабежі стають безглуздим заняттям. Відмова від готівки допоможе вирішити проблему нелегальних мігрантів, яким ніхто не зможе платити зарплату.

Далі всього в побудові безготівкового раю просунулися в Швеції. За даними центрального банку Ricsbank, обіг готівки становить всього 2% по відношенню до ВВП країни, а на частку споживчих покупок припадає не більше 10% за готівку. Згідно з прогнозами шведських фінансових експертів, до 2020 р. останній показник знизиться до 2-3%, залишивши не у справ класичних грабіжників. А от питання, як бути з державними контролерами, залишається відкритим. Коли все виявляться "під ковпаком" прозорих операцій, держава зможе стежити за політичною опозицією, окремими громадянами і взагалі отримає дуже великий простір для зловживань або, скажімо так, реалізації своїх фантазій.

Приклади вже є, причому навіть у цивілізованих та демократичних країнах. Наприклад Bloomberg нагадує: WikiLeaks з 2010 р. бореться з фінансовою блокадою своєї роботи, а учасники ринку "законної" марихуани в США тільки недавно перестали платити податки готівкою, оскільки американські банки дуже довго категорично не хотіли відкривати нікому з них рахунки. Виникає також питання, чи зможе суспільство захисту прав споживачів, яке, скажімо, бореться з недобросовісними банкірами, хоч як-то розплачуватися в світі безготівки?

Ось, наприклад яскрава історія з США. Тамтешнє міністерство юстиції (в благородних цілях захисту населення від хижацького кредитування - кредит готівкою за 15 хвилин без паспорта") попросив банки добровільно блокувати "підозрілі фінансові операції. В результаті крім фінансових пірамід в їх число потрапили не тільки продаж зброї, порнографія і ескорт-послуги, але і навіть телемаркетинг, лотереї та продаж феєрверків. Банки і карткові системи як Visa і MasterCard дозволяють легким рухом руки заблокувати будь-якої, в тому числі і абсолютно законний бізнес. Щоправда, прихильники прогресу стверджують, що це проблема не безготівкового розрахунку, а демократії, політичних інститутів і громадянського суспільства.