Бустер, "Стінгери" й арешт майна Порошенка. Головні події країни 3–9 січня
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"
Байден поговорив із Зеленським про Донбас
2 грудня президенти Джо Байден і Володимир Зеленський провели телефонні переговори. Їхньою ключовою темою була ситуація на Донбасі та на кордонах України. Президент України подякував Байдену за підтримку принципу "нічого про Україну без України" і готовність до рішучих заходів у разі агресії РФ. Крім того, Зеленський і Байден обговорили заходи, які Україна вживає у мінському та нормандському форматах, наголосивши на важливості подальших дипломатичних зусиль.
"Сьогодні йдеться про майбутнє не лише України, але і європейської безпеки та світового порядку, заснованого на правилах і демократичних цінностях", – сказав Зеленський.
Глави держав також обговорили економічні й енергетичні безпекові виклики. Зеленський поінформував Байдена про економічні реформи в Україні.
Стефанчук розповів, чим Рада займеться у 2022 р.
3 січня голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що серед пріоритетів роботи Верховної Ради на 2022 р. – посилення народовладдя, реформа Служби безпеки України, пенсійна реформа та реформа містобудування.
За його словами, орієнтовно 28 січня Венеціанська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум — парламент розгляне його на початку наступної сесії. Стефанчук повідомив, що паралельно розробляється ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема, про суд присяжних, мирові суди, колективні позови.
Як зазначив речник парламенту, ще один пріоритет — завершення реформи містобудування, в основі якої лежать цифровізація, децентралізація і відповідальність.
"Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання і наступного року мають бути прийняті в цілому", – наголосив він.
Також Стефанчук заявив, що важливо реформувати СБУ, оскільки це зобов'язання України перед міжнародними партнерами, яке має бути виконане на початку року. За його словами, СБУ має виконувати лише властиві їй функції і не займатися питаннями економіки, а також тиском на бізнес.
Спікер зазначив, що на початку року Рада розгляне законопроєкти про запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні, а також внесе зміни до Конституції щодо децентралізації, завершивши таким чином цю реформу.
Україна не підпише "промисловий безвіз" з ЄС у 2022 р.
4 січня віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що угода між Європейським Союзом і Україною про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, відому як угода про "промисловий безвіз", не буде підписана у 2022 р. "Пропоную повернутись до цього питання ближче до літа 2022 року, тоді я зможу назвати конкретні дати", — сказала вона.
За словами Стефанишиної, влітку поточного року завершуватиметься робота місій, що оцінюють готовність України до укладення угоди, і після її завершення уряд зможе ініціювати офіційні переговори. "2022 рік – це початок офіційних переговорів. Вони можуть бути дуже швидкими, якщо вдасться побудувати політичний консенсус в Єврокомісії щодо цієї угоди", — заявила віцепрем'єр.
Вашингтон пообіцяв Києву допомогти з паливом
5 січня тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін заявила, що США готові сприяти Україні у забезпеченні стабільності постачання енергоресурсів, зокрема для атомної енергетики, і посиленні енергетичної безпеки.
Американський дипломат провела зустріч із міністром енергетики Германом Галущенком. Він нагадав, що Росія заблокувала постачання в країну вугілля залізницею. Україна переорієнтувалася на інші джерела імпорту, і основний шлях постачання вугілля – морський. Міністр енергетики зазначив, що основне навантаження в умовах опалювального сезону-2021/22 несе "Енергоатом". Також на зустрічі обговорювалася поточна ситуація із значним скороченням обсягів транзиту російського газу через Україну.
Печерський суд заарештував майно Порошенка
6 січня адвокат п'ятого президента України Ігор Головань повідомив, що столичний Печерський суд заарештував усе майно Порошенка, якого підозрюють у держзраді у справі про постачання вугілля із тимчасово окупованих районів Донбасу у 2014–2015 рh. За словами адвоката, суд має намір опублікувати повне рішення 14 січня. Головань вважає рішення "незаконним". Він назвав суддю "упередженою" і має намір подавати апеляцію.
В Офісі генпрокурора повідомили, що арешт накладено на їхнє клопотання. Під арешт потрапляє eсе майно Порошенка, яке є у держреєстрах, зокрема, об'єкти нерухомості та корпоративні права. Там також запевняють, що подали клопотання про арешт із дотриманням усіх процесуальних норм.
Петро Порошенко зараз перебуває за кордоном і заявив, що має намір повернутися до України 17 січня.
МОЗ дозволив колоти українцям бустерну дозу вакцини
6 січня міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що в Україні дозволили бустерну (третю) дозу вакцини від коронавірусу всім охочим, старшим за 18 років. Бустерну дозу бажано отримати від шести до дев'яти місяців після другої дози щеплення.
Для бустерної дози надаватимуть перевагу мРНК-вакцинам – Spikevax від компанії Moderna та Comirnaty від Pfizer/BioNTech. Людям, які пройшли курс вакцинації препаратом CoronaVac, рекомендуватимуть для бустера вакцину Pfizer. За відсутності мРНК-вакцини бустерну дозу можуть зробити й іншим типом щеплення за однією з дозволених в Україні схем.
Орієнтовно наприкінці січня можна буде отримати новий COVID-сертифікат у додатку "Дія" після вакцинації бустерною дозою. Він діятиме 270 днів (дев'ять місяців). Ляшко зазначив, що бустерна доза має підвищити ефективність вакцини й посилити захист від штаму коронавірусу "Омікрон".
Латвія і Естонія допоможуть Україні зброєю
6 січня міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс заявив, що країна передасть Україні гуманітарний вантаж, який включає зброю і техніку. Пабрікс погодив склад вантажу разом із послом України Олександром Міщенком. Він підтвердив, що Латвія продовжить надавати допомогу Україні та закликав приєднатися до неї інші країни ЄС.
"Україна має право і повинна вміти захищатися. Вона значною мірою знімає напруженість із наших власних кордонів, з нашого регіону", — заявив глава МЗС.
Він додав, що хоча Україна не є членом НАТО, вона є "союзником у тому, що робить".
Того ж дня президент Естонії Алар Каріс підтвердив наміри поставити в Україну протитанкові ракети Javelin. За його словами, ультиматум Росії щодо гарантій безпеки не може бути основою для переговорів із колективним Заходом. Алар Каріс також заявив, що підтримує надання військової допомоги Україні, зокрема протитанкових комплексів Javelin.
"Українці самі сказали, чого потребують для зміцнення своєї безпеки, — зазначив він. — Наша допомога заснована на цьому конкретно калькульованому рішенні і на проханні, що надійшло нам. Американці також готуються передати українцям протитанкові ракети Javelin".
НАТО не поступиться Росії у питанні перспектив членства України в Альянсі
7 січня керівники зовнішньополітичних відомств країн — членів НАТО провели позачергову нараду щодо ситуації навколо України. Нарада в рамках Північноатлантичної ради під головуванням генсека НАТО Єнса Столтенберга була віртуальною. Учасники зустрічі обговорювали нарощування Росією військової сили на кордоні з Україною та ширші аспекти європейської безпеки. Глави МЗС усіх країн — союзників НАТО підтвердили свою єдність у відповідь на агресію Росії проти України.
За словами генсека НАТО, Альянс вестиме переговори з Росією, консультуючись з Україною, Грузією і Молдовою. НАТО також говоритиме з Росією про безпеку "прямо і відкрито, але завжди є ризик, що дипломатія не дасть результату", зазначив Столтенберг.
Альянс готовий обговорювати з РФ контроль над озброєннями — як ядерними, так і звичайними, але зобов'язання повинні бути обопільними, зазначив генсек.
При цьому НАТО жодною мірою не піде на компроміс із Росією за основним принципом, що кожна країна може обирати свої оборонні союзи, а "розширення НАТО веде до поширення свободи та демократії по всій Європі, тому цей процес є критично важливим", вважає генсек Альянсу.
Зеленський попросив Сенат США підтримати санкції проти "Північного потоку-2"
8 січня президент Володимир Зеленський закликав Сенат США підтримати законопроєкт щодо санкцій проти російсько-німецького газопроводу "Північний потік-2".
"Україна просить усіх своїх друзів у Сенаті США підтримати закон про захист енергетичної безпеки Європи S.3436", – написав він у Twitter.
Зеленський подякував сенатору-республіканцю Теду Крузу, який домагався розгляду законопроєкту блокуванням призначень кандидатів Білого дому на дипломатичні посади. Президент також подякував лідеру демократичної більшості в Сенаті Чаку Шумеру, який погодився на розгляд проєкту.
В описі законопроєкту йдеться, що він вимагає запровадження санкцій проти організацій, відповідальних за розробку, будівництво, експлуатацію "Північного потоку-2" та їх корпоративних посадових осіб.
Держдеп США підтвердив, що уряд обговорює надання Україні "Стінгерів"
8 січня у Держдепі США пройшов брифінг, на якому неназваний чиновник відомства заявив, що в американському уряді обговорювали питання постачання в Україну зенітно-ракетних комплексів "Стінгер".
Водночас на конкретні запитання щодо можливих механізмів постачання він не відповів. Його запитали, чи Сполучені Штати готові погодитися на надання Україні Stinger, можливо, через третю країну, наприклад Естонію. "Я знаю, що питання про Stinger звучало, але у мене немає конкретної відповіді на це конкретне запитання", — сказав представник Держдепу.
Зазначимо, що раніше у ЗМІ з'явилася інформація щодо планів адміністрації президента Джо Байдена підготувати для України новий пакет військової допомоги, але перед початком переговорів США з Росією ці плани були відкладені.
