Міни уповільненої дії. Як Зеленський буде боротися з Порошенком за допомогою закону про олігархів

Про намір використовувати закон про олігархів для боротьби з політичними конкурентами Володимир Зеленський дав зрозуміти ще півтора місяці тому. "Вплив олігархів на Україну — на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду — цього допустити більше не можна", — заявив він в своєму відосіке після засідання РНБО 15 квітня.

Після цього багато хто чекав, що Зеленський включить в свій законопроект пряму заборону олігархам бути народними депутатами і взагалі брати участь у будь-якій політичній діяльності. Втім, судячи з тексту проекту №5599, внесеного Зеленським 2 червня, на Банковій все-таки побоялися закладати туди явно антиконституційні норми. Проте в проекті є цілий ряд механізмів, які здатні серйозно ускладнити або навіть заблокувати діяльність політичних партій та їх фракцій у Верховній Раді.

Це, звичайно, не стосується президентської партії "Слуга народу". Для бізнесменів, близьких до Банкової, в проекті придуманий спеціальний термін — "особа з бездоганною діловою репутацією". Такі бізнесмени позбавляються від внесення до реєстру олігархів, навіть якщо вони є олігархами — відповідно до критеріїв цього ж проекту закону.

А ось у всіх інших парламентських партій є причини для тривоги. Фактично всіх їх Зеленський збирається звинуватити у зв'язках з олігархами.

Що стосується ОПЗЖ, то Зеленський вже оголосив, що він викреслив зі списку олігархів Віктора Медведчука. Але і без Медведчука там є дуже великі бізнесмени, наприклад Григорій Суркіс та Олександр Фельдман.

У "Європейської солідарності" головною мішенню законопроекту Зеленського є, безсумнівно, Петро Порошенко. У партії "За майбутнє" під критерії олігарха підпадає її лідер Ігор Палиця. Партія "Батьківщина" давно дружить з Костянтином Жеваго, а "Голос" відомий підтримкою з боку Віктора Пінчука і Томаша Фіали.

На перший погляд може здатися, що проект №5599 не є дуже небезпечним для партій. Але насправді він дуже підступний. У ньому закладені міни уповільненої дії, які можуть спрацювати не відразу, а пізніше, під час виборчої кампанії. І спрацювати найсерйознішим чином.

Реєстр контактів

Безліч уїдливих коментарів вже викликала норма законопроекту, яка зобов'язує депутатів і чиновників декларувати всі свої контакти з олігархами. Згідно з проектом, РНБО має вести реєстр олігархів, який буде цілодобово доступний для загального огляду, і в цей реєстр повинні вноситися не тільки відомості про самих олігархів, а й декларації про контакти з олігархами.

Особливо смішно виглядає ця вимога по відношенню до народних депутатів — в тому числі і до тих, які будуть визнані олігархами, і до тих, які будуть з ними контактувати. Колишній "слуга народу" Олександр Дубинський, звертаючись до Зеленського, описав повсякденну ситуацію: "У Верховній Раді є туалет, типу сортир. У нього іноді ходить депутат Новинський, який по Вашому закону буде вважатися олігархом. Веб-трансляції з сортиру ВР поки немає. Тому всі, хто волею чи неволею буде стикатися з депутатом Новинським в туалеті, будуть зобов'язані подавати Вам декларації про контакт. Пропоную їх так і називати — сортирні".

Зрозуміло, що парламентарії можуть просто ігнорувати цю норму закону, адже їм особисто за це ніщо не загрожує. Але будь-які чиновники будуть всіляко уникати ситуацій, коли їх можуть застукати в одному приміщенні з депутатом, що потрапили до реєстру олігархів. Наприклад, зайде Ігор Палиця в будівлю Кабміну, щоб повирішувати якісь питання по Волині, а всі двері перед ним будуть закриватися. Але ж Палиця — лідер партії, йому потрібно нарощувати свій вплив, але статус олігарха за законом Зеленського перетворить його в знедоленого, від якого все чиновники будуть шарахатися.

А міна уповільненої дії полягає в тому, що депутати з групи "За майбутнє" будуть, звичайно ж, манкірувати своїм обов'язком декларувати контакти з Палицею. І ось, коли прийде пора парламентських виборів, Центрвиборчком раптово отримає від компетентних органів десятки або сотні відеозаписів незадекларованих контактів. І далі ЦВК буде вирішувати — чи викреслить із виборчих списків партію "За майбутнє" всіх контактерів з Палицею і самого Палицю, або взагалі зніме цю партію з виборів. Причому зробити це можна буде в будь-який момент, наприклад, за кілька днів до голосування, і ніякі суди вже не встигнуть нічого змінити.

Заборона фінансування

Ще одна, на перший погляд, не дуже серйозна норма закону — заборона особам, які потрапили в реєстр олігархів, "здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій". Всі партії, які на парламентських виборах подолали 5%-ний бар'єр, отримують фінансування з держбюджету. Наприклад, за другий квартал поточного року "Слуга народу" отримала — 86,4 млн грн, ОПЗЖ — 26,15 млн грн, "Європейська солідарність" — 24,94 млн грн, "Батьківщина" — 16,39 млн грн (фінансування "Голоса" призупинено через якісь проблеми зі звітами). Цих грошей вистачає на забезпечення функціонування центрального апарату та місцевих партійних організацій. І допомога від великих спонсорів тут не критична.

Але вона стає критичною під час виборчих компаній. Тобто тут знову виходить міна уповільненої дії. Нагадаємо, за новою виборчою системою балотуватися до Верховної Ради можна буде тільки за партійними списками. І законопроект Зеленського фактично забороняє кандидату від партії легально фінансувати виборчу кампанію своєї партії і свою власну виборчу кампанію.

Знову ж, наявність олігарха в рядах партії буде підставою для пильної уваги до всієї її фінансової документації. Якщо будуть виявлені порушення (дійсні, сфальсифіковані або просто вигадані), це може стати підставою для зняття з виборів або самого кандидата, або всієї партії.

Мета — позбутися від Порошенка

Той же механізм може бути застосований і на президентських виборах. Давно говорять, що одна з головних цілей, заради яких замислювався закон про олігархів, це зняти з президентських виборів Петра Порошенка. Спочатку начебто планували прямо заборонити олігархам балотуватися. Але така заборона явно антиконституційна. У Конституції є вичерпний перелік, хто має право і хто не має права балотуватися на президентський пост. Ніякої заборони для олігархів там, природно, немає, тому такий закон одразу оскаржили б в Конституційному суді. А Зеленський не може назавжди заблокувати конституційних суддів тільки заради того, щоб зберегти цю норму. Тому на Банковій пішли іншим шляхом.

Знаючі люди кажуть, що формулювання законопроекту №5599 дозволяють виключити участь у виборах конкретного претендента на посаду президента України на стадії, коли судове оскарження даного рішення вже не зможе зупинити виборчий процес при будь-якому рішенні суду.

Можливі як мінімум дві схеми застосування закону з цією метою. Одна схема — через звинувачення на адресу партії. Партія, яка висунула кандидата, звинувачується в незаконному фінансуванні, на цій підставі визнається недійсним рішення партійного з'їзду про висунення кандидата партією і скасовується реєстрація кандидата. Друга схема — через звинувачення на адресу самого кандидата в тому, що він нібито злісний порушник закону про олігархів.

Тут великий розрахунок робиться на суспільну психологію. Якщо зняти Порошенко з виборів під якимось надуманим приводом — це викличе негатив по відношенню до Зеленського. А прийняття закону про олігархів має, сподіваються на Банковій, автоматично налаштовувати українців проти Порошенка. І тоді зняття його з виборів буде подано під соусом, що, мовляв, "Порошенко, всупереч закону про олігархів, поліз в політику, де йому не місце". Тобто розрахунок Банкової на те, що сам факт внесення Порошенко в реєстр олігархів налаштує проти нього громадську думку, і це дасть владі карт-бланш на будь-які, навіть абсолютно незаконні рішення.