Міністр оборони Андрій Таран: Кар'єра, скандали і цитати

Кадровий військовий розвідник, Андрій Таран народився в 1955 році в Німеччині в сім'ї військового у Франкфурті-на-Одері.

Детальніше про новий склад Кабінету міністрів України читайте тут: Кабмін Шмигаля. Хто ці старі-нові міністри

Освіта

У 1977 році закінчив Київське вище зенітне ракетне інженерне училище за фахом військовий інженер-радіотехнік. Отримав ступінь магістра в Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Вільно володіє англійською. Був військовим аташе при посольстві України в США.

Кар'єра

У 1992-95 роках Таран служив у центральному апараті Міноборони України. Пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин для дипломатичної служби.

З 1994 року він-на службі в Головному управлінні розвідки Міноборони, в 2005-2008 роках там же став начальник управління, в 2008-11 роках - заступник начальника.

У 2012 році перейшов на роботу представником Міноборони при постпредстве України в ООН.

У 2014 - 2015 році в АТО був представником України у Спільній центрі контролю і координації з росіянами . Пропрацював там кілька місяців.

У вересні 2015 року призначений в робочу підгрупу з питань безпеки в Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації в Донбасі на переговорах у Мінську.

У грудні 2015 року був призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ.

У 2016 році був звільнений в запас по досягненню граничного віку генеральської служби.

У декларації Тарана за 2019 рік він не вказав володіння якимись об'єктами нерухомості. Швидше за все, це пов'язано з його роботою в управлінні розвідки при Міністерстві оборони. Його дохід протягом декларованого періоду склав 17 млн гривень. Дружина Наталя отримала дохід близько 13 млн гривень.

Зв'язку

Тарана називають людиною, пов'язаним з нинішнім головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Крім того, раніше джерела повідомляли, що просуває призначення Тарана на цю посаду бухгалтер "Кварталу 95" Олена Корж. По всій видимості, вона знайома з ним через свого чоловіка - в. о. начальника Департаменту стратегічної розвідки Головного управління розвідки Міністерства оборони Олексія Пашкова.

У вересні 2019 року в пресі з'явилася інформація про те, що Пашков "перестрибнув" 10 службових посад для того, щоб мати можливість сісти в це крісло. Сам Пашков, зазначають джерела, служив разом з Тараном в армії.

Скандали

Таран відомий тим, що в 2015-му році його звільнили з посади Глави української сторони Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) режиму припинення вогню на Донбасі у зв'язку з підозрою в державній зраді.

У липні 2015-го про це на своїй сторінці в Twitter повідомила прес-служба Ради нацбезпеки і оборони України.

У заяві було сказано: "Генерал Таран звільнений з посади керівника української сторони СЦКК. Йому оголошено підозру за статтею 111 КК України (Державна зрада)".

Далі, з незрозумілих причин, повідомлення видалили і оголосили, що нібито акаунт РНБО був зламаний.

У підсумку, генерал уникнув кримінальної відповідальності і дослужив у якості заступника командувача Сухопутних Військ до відходу на пенсію.

При цьому радий ЗМІ повідомляли, що офіцери Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в якому тривалий час служив генерал Таран, нібито характеризували його виключно негативно.

Тарана звинувачували в тому, що із-за нього була зруйнована агентурна мережа української військової розвідки на окупованих територіях Донбасу і багато патріоти потрапили до рук російських спецслужб.

Цитати

Про військовій контррозвідці і її підпорядкуванні: "Багатьом військовим експертам, як в Україні, так і за її межами, здається алогічним той факт, що в країні, яка веде бойові дії, військове керівництво позбавлене можливості забезпечувати контррозвідувальний захист збройних сил. Необхідно вивести військову контррозвідку з структури СБУ і підпорядкувати її Міністерству оборони".

Про структуру розвідувальних органів України.: "Потрібно відновити Комітет з питань розвідки, який би здійснював координацію діяльності всіх розвідувальних органів країни і направляв їх на виконання стратегічних завдань, це дуже гостре питання, з рішенням якого не можна зволікати ".