Міністерство м'якої сили: про людей і для людей. Підсумки онлайн-зустрічі з Олексієм Резніковим
Асоціація правників України продовжує серію онлайн-зустрічей із представниками органів влади. На цей раз респондентом став Олексій Резніков, Віцепрем'єр-міністр України — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Інтерв'юер — Денис Бугай, Президент Асоціації правників України. Про що розповів головний peacemaker країни?
Всі вебінари Асоціації правників України можна переглянути за посиланням.
"Капітуляція — це точно не до мене". Про поточну політику Міністерства
"Колись мій колега спитав, "а ми будуємо Міністерством капітуляції чи деокупації?". На що я відповів: "Про капітуляцію — це точно не до мене, а деокупацією має займатися Міністерство оборони та інші силові структури. Ми ж будемо "Міністерством м'якої сили", — розповів пан Резніков.
Так, політика відомства від початку була спрямована на вихід на кордон із РФ шляхом "комунікації з мізками та серцями людей". Міністр переконаний — це єдиний виграшний спосіб повернути людей, а потім і території. Саме так народився девіз "Про людей і для людей".
Відновлення територіальної цілісності Олексій Резніков назвав задачею непростою, амбітною, проте цілком реальною для втілення.
Міністерство ж, за його словами, є не "класичного ґатунку", а саме горизонтального характеру — відомство займається всім, що пов'язано з тимчасово окупованими РФ територіями України, територіями на лінії дотику, підконтрольними Уряду України територіями Донецької та Луганської областей та АР Крим: це і питання медицини, і охорони здоров'я, і освіти, і інфраструктури, і молоді та спорту і багато чого іншого.
Зокрема, Міністр розповів, що наразі положення Міністерства містить питання про "інформаційний суверенітет" — ним уже займається окремо створена Комісія. Він наголосив, що в контексті гібридної війни, це питання є надважливим, прямо стосується державної безпеки, а, відтак, є одним із пріоритетних.
Про пріоритети команди
Насамперед спікер нагадав, що поточні, операційні завдання викладені в плані дій Міністерства — ознайомитися з ними можна на сайті відомства. Наразі він уже містить і щотижневі зведення цивільного характеру — щодо ключової інформації про події на тимчасово непідконтрольній території.
Базові ж пріоритети Олексій Резніков розділив на два блоки.
Перший — розробка економічної стратегії. Пріоритетність обумовлена нестачею бюджетної потужності держави, у тому числі й для забезпечення потреб Донбасу. Так, на сьогодні, за різними оцінками, державні витрати, понесені від збройної агресії саме на окупованих територіях складає близько 160 млрд. дол. При цьому мінімальна сума, необхідна для відновлення зруйнованої частини Донбасу, дорівнює 21 млрд. дол.
Джерел для відновлення економіки пан Резніков назвав декілька, серед них – залучення (донорське, кредитне чи інвестиційне):
"Зрозуміло, що донорське — це подарунок, а вони великими не бувають. Кредити бувають, але їх потрібно віддавати. Тому ми дійшли висновку, що найкращий варіант — це створення правового ландшафту, в якому інвестору буде цікаво вкладати власні кошти".
Експерти вже проаналізували світовий досвід створення вільних економічних зон, є і відповідне законодавство — відтак, сприятливі умови наявні. Та є і низка "негараздів". Так, наразі статус ВЕЗ сприймається з негативною конотацією та недовірою — наявна практика скасування статусу наступними урядами.
Та пан Резніков завірив, що, незважаючи на складнощі, робота триває. Так, до завершення поточного місяця Міністерство планує направити на узгодження з центральними органами виконавчої влади концепцію відповідної економічної стратегії й розвитку підконтрольної Уряду частини Луганської і Донецької областей.
Ключові тези концепції поділено на два блоки: групи ризику (те, що непокоїть інвестора) та запит (що цікавить). До них належить:
1. недовіра до української судової системи. Відповідно, запит — rule of law, можливість захисту своїх прав і інтересів у разі виникнення суперечок;
2. військово-політичні ризики. Відповідно, запит — їх усунення;
3. незрозумілі правила, ускладнені процедури реєстрації/створення бізнесу та неймовірна кількість органів перевірки (близько 36!). Відповідно — спрощення процедур, зрозумілість правил тощо.
Серед іншого є запит на інфраструктуру, наявність трудового ресурсу та ринок збуту.
Олексій Резніков запевнив — на кожен із запитів Міністерство вже має відповіді та варіанти вирішення. Зокрема, щодо "rule of law" запропоновано варіант, який дозволяє вирішити проблему, не чекаючи на судову реформу ("але вірячи в те, що вона все ж відбудеться", — зауважує Міністр). Мова йде про забезпечення діяльності в Україні, наприклад, філії міжнародного арбітражу та розгляду справ за правилами ІСС.
А от усунути військово-політичні ризики допоможе створення страхової агенції й забезпечення покриття таких ризиків для інвесторів.
Другий блок пріоритетів – питання перехідного правосуддя. Пан Резніков нагадав, що робота над ним розпочалася у 2014 році. Відтак, амбітною задачею Міністерства спільно з низкою інших інституцій є презентація пакету законодавчих актів, які регулюватимуть ці питання.
"Найсильнішими магами у світі є саме юристи" (с) Юваль Харарі
"..І я з ним повністю погоджуюсь", — підкреслив спікер, закликавши колег-юристів до спільного напрацювання "головного дива" — правильних законів і правового ландшафту, який сприятиме деокупації: "Welcome! Нам потрібні мізки!"
Щодо строків завершення роботи над презентацію та імплементацією напрацювань він зауважує:
"Маю амбітну мету — щоб з липня наступного (2021 р. — ред.) року, перший блок запрацював. Щодо питання перехідного періоду — маю надію, що до завершення поточного року "перші ластівки" вже полетять, а навесні є шанс, що ми матимемо їх на розгляді в Комітеті".
У свою чергу Денис Бугай наголосив, що Асоціація правників України готова надати пропозиції та виступити комунікаційним майданчиком для будь-яких ідей і спільних напрацювань.