Випромінювачі мікрохвиль, бронемашини та дрони. Як влада зможе розганяти масові протести

Таку назву проекту №10311 затверджено парламентським комітетом з питань правоохоронної діяльності, який на засіданні 5 березня рекомендував Верховній Раді прийняти його у другому читанні та в цілому. У першому читанні цей проект було прийнято майже рік тому, 22 травня 2024 року, і тоді в його назві були відсутні слова "озброєння та бойової техніки". А зараз — з'явилися.

Бронемашини проти масових заворушень

Проект пропонує записати у законі про Нацгвардію, що військовослужбовці НГУ для припинення масових заворушень мають право застосовувати такі спеціальні засоби:

• гумові та пластикові кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
• пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
• спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби (з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також для здійснення контролю за переміщенням речей);
• пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
• водомети, бронемашини без установленого на них штатного озброєння та інші спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби.

Крім того, проект №10311 пропонує записати у законі право використовувати "безпілотні повітряні судна для виконання покладених на Нацгвардію завдань та функцій, а також повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України". Мабуть, дрони потрібні не так для придушення масових заворушень, як для спостереження зверху за натовпом і стеження за ватажками.

Мікрохвильова піч розміром півкілометра

Тут, напевно, потрібні пояснення, що таке "засоби акустичного та мікрохвильового впливу". 15 березня звукову зброю випробували на собі учасники багатотисячного мітингу у столиці Сербії Белграді. Усі протести проти корупції в Сербії розпочинаються з 15-ти хвилинної тиші для пам'яті 15 загиблих у Новому Саді. У соцмережах є багато відео, як натовп у повній тиші стоїть на вулиці і раптом виникає звук, після якого кілька тисяч людей одночасно розбігаються з дороги у різні боки. Один із учасників акції протесту розповів DW, що було враження, ніби поряд приземляється літак. "Ми не могли від цього втекти — не знали, що робити. Ти не знаєш, чи впаде щось тобі на голову, чи вдарить збоку", — сказав він.

Що це за зброя, люб'язно роз'яснила Національна академія внутрішніх справ у Києві. Засоби акустичного впливу використовують випромінювання звукових та інфразвукових хвиль певних частот, які пригнічують психовольову стійкість правопорушників. Ця звукова гармата здатна впливати на поведінку натовпу, настроюватися на окремо вибрану людину серед людей, транслювати виключно їй одній звук прямо в голову, а також очищати будівлі від терористів тощо. Представником такого виду спеціальних засобів можна вважати LRAD (Дальнодіючий акустичний пристрій), який здатний вражати правопорушників звуковою хвилею в 150 дБ на відстані до 270 м. Додамо, що звук 150 децибелів завдає людині контузію і травми, у тому числі розрив барабанної перетинки.

Вдвічі більший радіус дії мають засоби мікрохвильового впливу. Як пояснює НАВС, це спеціальні засоби, які порушують роботу головного мозку і центральної нервової системи, людина чує неіснуючі шум і свист. Один із представників такого виду зброї — Active Denial System (Система активного визволення), яка розроблена для американської армії та поліції і представляє з себе могутній НВЧ-випромінювач. Установка ADS випромінює направлену енергію в діапазоні міліметрових радіохвиль, яка надає короткочасний шоковий вплив людей на відстані до 500 м. При опроміненні правопорушники відчувають больовий шок і рефлекторне прагнення негайно сховатися із зони поразки (так званий "Goodbye effect").

Консерва, готова до вживання

Навіщо з'явився цей проект, дохідливо пояснили його автори. Це шість членів правоохоронного комітету Верховної Ради: заступники голови комітету Максим Павлюк та Григорій Мамка, голова підкомітету Микола Галушко, члени комітету Максим Бужанський, Олег Колєв та Володимир Захарченко. Мамка потрапив до парламенту за списком ОПЗЖ, інші п'ять — члени фракції "слуг народу".

У пояснювальній записці, підписаній Павлюком, констатується, що Нацгвардія — це військове формування з правоохоронними функціями. Виконання цих функцій військовослужбовцями НГУ може бути пов'язане з тимчасовими обмеженнями деяких прав та свобод людей. "Виходячи із положень Конституції України, часткові обмеження прав і свобод осіб, що перебувають на території України, може бути визначено виключно законами України", — наголошує Павлюк. Тому, на його думку, необхідно внести до закону про Нацгвардію "зміни, направлені на законодавче вдосконалення питань застосування військовослужбовцями НГУ заходів примусу, з метою якісного виконання завдань, покладених на Нацгвардію".

Отже, проект з'явився саме для того, і про це прямо говорять його автори, щоб узаконити обмеження Нацгвардією прав і свобод людей. Сумнівно, щоб ця ідея спала на думку авторам проекту спонтанно, без підказки з Банкової. У правоохоронному комітеті Верховної Ради 22 члени, і 15 із них (понад дві третини) — "слуги народу", зокрема голова комітету Сергій Іонушас. І коли цей комітет займається законотворчістю, він зазвичай реалізує ідеї, народжені на Банковій.

21 березня свою версію походження законопроекту №10311 висунуло Міністерство внутрішніх справ. Роз'яснення міністерство помістило на своєму сайті під рубрикою "Законопроект МВС" (напевно, щоб наголосити, що Павлюк та інші — лише виконавці чужих вказівок). Версія МВС стверджує, що цей законопроект "був підготовлений за результатами аналізу ситуації, що склалася у зв’язку із повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України ще у 2022 році". Основні зміни стосуються приведення норм закону про Нацгвардію "у відповідність до інших, вже існуючих правових норм щодо виконання гвардійцями тих завдань і функцій, які вони виконують під час воєнного стану, та з урахуванням актуальних завдань, які виконує Нацгвардія зараз". МВС наголошує, що цей законопроект необхідний тому, що "гвардійці повинні мати законні інструменти, аби протидіяти ДРГ, злочинцям, нести службу в місцях, де цього потребують люди, у прифронтових районах та на звільнених територіях".

За великим рахунком, це разюче самовикриття. Якщо вірити МВС, то навіть зараз, четвертого року повномасштабної війни, Нацгвардія не має законних інструментів, щоб протидіяти ворожим ДРГ. Необхідний законопроект був підготовлений, як повідомляє МВС, "ще 2022 року". Але хтось (цікаво знати прізвище цього всемогутнього гальма) загальмував цей проект, і його внесли до Верховної Ради лише 1 грудня 2023 року. Досить швидко, 13 лютого 2024 року, правоохоронний комітет Ради рекомендував прийняти його за основу. І 22 травня 2024 року 243 нардепи підтримали цей проект у першому читанні. Але потім хтось всемогутній знову загальмував цей проект, необхідний Нацгвардії для боротьби з ворожими ДРГ, і впродовж 10 місяців після першого читання Верховна Рада так і не розпочала другого читання.

Звісно, якби цей проект був потрібен саме для боротьби з ДРГ, то його було б прийнято ще 2022 року. Версія, під якою підписався Павлюк, правдоподібніша: проект потрібен для того, щоб узаконити обмеження Нацгвардією прав і свобод людей. Ця потреба стане актуальною після закінчення воєнного стану. Тому ніхто не поспішав приймати цей проект, аж поки в повітрі не запахло кінцем війни.

Як уже було сказано, законопроект, готовий ще 2022 року, був внесений лише наприкінці 2023 року. Чому саме тоді? Не вдаватимемося у фантазії, а нагадаємо зізнання першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна на засіданні парламенту 3 вересня 2024 року. Він намагався пояснити народним депутатам, чому Міноборони отримало бюджет, якого вистачило лише до 20 вересня, на 500 млрд грн менше суми, необхідної до кінця року. "При плануванні бюджету 2024 року ми планували прогноз завершення активної фази бойових дій у 2024 році. Ми розуміємо, що це по тим чи іншим причинам не виконано, і наразі постало питання саме необхідності додаткового ресурсу", — пояснив Улютін депутатам. Виходить, що спочатку у держбюджет-2024 заклали гроші на війну лише до 20 вересня 2024 року.

Саме тому й знадобилося приймати проект №10311 у першому читанні у травні 2024 року. Влітку можна було б прийняти його у другому читанні — і влада була б готова до різних сценаріїв післявоєнної політичної активності громадян. Але невдовзі з'ясувалося, що кінець війни відкладається. І подальше проходження законопроекту було загальмовано аж до наступної весни.

Що сталося на початку березня 2025 року? 4 березня Володимир Зеленський заявив про згоду на мирні переговори, і його заяву процитував Дональд Трамп, виступаючи в Конгресі. "Україна готова якнайшвидше сісти за стіл переговорів, щоб наблизити надійний мир. Ніхто не хоче миру більше, ніж українці, — цитував Трамп Зеленського. — Ми з моєю командою готові працювати під сильним лідерством Президента Трампа, щоб досягти тривалого миру". А наступного дня правоохоронний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту ухвалити проект №10311 у другому читанні та в цілому.

Виняток стає правилом

У Конституції записано, що "військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян". Це стосується і Нацгвардії, яка згідно із законом є військовим формуванням. У Нацгвардії чудово пам'ятають сумний досвід спецпідрозділу МВС "Беркут", який використовувався для придушення Євромайдану та був ліквідований одразу після перемоги Революції гідності.

Тому автори проекту не сподіваються, що Нацгвардія буде слухняним інструментом, і перейнялися тим, як її змусити. Для цього вони вигадали розширити сферу обов'язкового застосування спецзасобів під час масових заворушень.

Втім, МВС це заперечує. "Нацгвардійцям значно розширять повноваження? Ні, не розширять, а впорядкують", — запевняє воно у своєму роз'ясненні. Що ж, порівняймо те, що говорить закон про Нацгвардію зараз, і те, що пропонує записати законопроект №10311.

Зараз у статті 15 закону вказано, що військовослужбовці НГУ мають право застосовувати спеціальні засоби "за виняткової необхідності". У статті 17 уточнюється, що військовослужбовці НГУ "мають право застосувати спеціальні засоби за виключної необхідності у випадках, якщо інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів".

Законопроект №10311 усе це викреслює. Замість "виняткової необхідності" з'являється просто "необхідність". У статті 15 пропонується записати вимогу, що захід примусу має бути "необхідним", разом із розшифровкою: "Захід примусу є необхідним, якщо для виконання повноважень військовослужбовця НГУ неможливо застосувати інший захід примусу або його застосування буде неефективним". Якщо цю норму буде прийнято, то військовослужбовців НГУ, які відмовляться, наприклад, розганяти майдан за допомогою спецзасобів (водометів, бронемашин, акустичної та мікрохвильової зброї), можна буде звинуватити в тому, що вони не застосували необхідних заходів примусу.

Загалом видно, що влада готується до закінчення повномасштабної війни набагато серйозніше і системніше, ніж до її початку.