Якими обросло міфами повернення Надії Савченко

Міф перший: Надією буде кукловодить Юлія Тимошенко

Цю версію запускають і прихильники, і противники лідера Тимошенко. Прихильники Юлії Володимирівни нагадують, що Савченко — депутат "Батьківщини" і, повернувшись додому, вона серйозно посилить позиції цієї партії. Супротивники ж вважають, що Надія нічого "Батьківщині" не має і навіть навпаки — політсила Юлії Володимирівни потрапила до парламенту лише завдяки тому, що їй вдалося ангажувати Савченко в свої списки. Проти "маріонеткової" версії говорить і той факт, що зустріч Тимошенко і Савченко в аеропорту навряд чи можна назвати успішною для Юлії Володимирівни з точки зору піару. У соцмережах помітили: такого публічного провалу у лідера "Батьківщини" не було з часів її виступу на революційному Майдані в лютому 2014 р.

У той же час прихильники версії наполягають на тому, що після всього офіціозу Савченко все ж поїхала в партійний штаб Тимошенко. Судити про вплив лідера "Батьківщини" на політичне майбутнє Надії можна буде лише через деякий час. Якщо її озброять опозиційною риторикою, за допомогою якої партія Тимошенко намагається застовпити за собою протестний електорат.

Міф другий: Савченко стане деструктивним фактором

Цю версію висувають як противники опозиції, так і конспірологи. Перші побоюються, що Савченко здатна посилити градус антитарифні виступів Тимошенко і антикорупційних заяв опозиціонерів. Причина страхів зрозуміла: якщо проти корупції виступають політики, у яких рильце в пушку, — одне, а якщо припечатает Савченко — зовсім інше. Прихильники теорії змови вважають, що політики-важковаговики будуть використовувати Надію як "троянського коня". Щоб за її спиною вирішувати свої питання. Такі ризики існують. Але давайте згадаємо фразу, сказану Савченко по прильоту в Київ: "дайте мені скурвиться!". Вона зверталася до громадянського суспільства. І до нього буде прислухатися.

Міф третій: гроза "регіоналів" у парламенті

Багатьом дуже хочеться побачити, як Савченко в перший же день у парламенті настукає по обличчю комусь із екс-"регіоналів". "Вилкулам і добкіним тепер не поздоровиться. Надя, заспівавши в російському суді "Горіла шина, палала", нагадала їм часи боїв на "Груші", в передчутті сутичок Савченко з "оппоблоковцами", — пишуть деякі користувачі Мережі. Поява Надії в сесійній залі дійсно може призвести до конфліктів із колишніми соратниками Януковича. І не виключено, що вони самі будуть ці конфлікти провокувати, щоб виглядати жертвами.

Але насправді участь Савченко в парламентських бійках не найкращий варіант для неї. Безсумнівно, громадська думка в більшості своїй буде на її боці. Однак для Надії існує небезпека іміджевих втрат. По-перше, не можна допустити, щоб її використовували для провокацій в Раді. По-друге, у нас і так вистачає парламентських забіяк, використовують бійки виключно для клоунади. Опускатися до їх рівня Савченко ні в якому разі не можна.

Міф четвертий: Надію використовують для російської пропаганди

Як працює цей міф, ми вже бачимо: російські політики затягли пісню про скасування санкцій, Путін розповідає, що Росія хоче вибудовувати партнерський діалог з Євросоюзом. А деякі вітчизняні експерти акцентують на тому, що за обміном Савченко на двох російських ГРУшников маячить тінь кума Путіна Віктора Медведчука. Значить, вони роблять висновок, Київ в чомусь пішов на поступки Москві.

Навколо звільнення Савченко Кремль запустив ще одну небезпечну тактику. Євген Єрофєєв, обмінений ГРУшник, перед поверненням додому дав велике інтерв'ю українському телеканалу СТБ, в якому, крім іншого, висловив бажання зустрітися з української льотчицею. Складно уявити, що російський офіцер розговорився виключно з бажання поплакатися в жилетку українцям. Єдине логічне пояснення — ласкаво на інтерв'ю він отримав від свого московського командування.

А все, що він наговорив, цілком лягає в канву пропагандистських кремлівських темників останніх часів: війна на Донбасі не потрібна ні українського, ні російського народу, а лише тим, хто на ній наживається; Україна сама винна у війні, тому що "нічого не робила, щоб зробити Крим і Донбас українськими"; що на цій війні немає чорного і білого, є тільки сіре з обох сторін і т. д. Який сенс у всьому цьому? Єрофєєв і його покровителі намагаються змусити нас бачити в окупантів і терористів в першу чергу людей, таких же, як і ми. Звідси і його "бажання" зустрітися з Савченко. За гібридною логікою, вони обидва солдати, тому їх ставлять на одну моральну планку.

Зрозуміло, що Савченко не дозволить згадувати її ім'я всує. Однак і державі треба серйозно боротися з кремлівськими псевдопацифистскими маніпуляціями.

Міф п'ятий: власний політпроект

У соцмережах допускають, що Савченко скоро стане тісно в парламенті і вона попроситься назад в АТО. В рідній "Айдар". Знаючи бійцівський характер цієї жінки, такий варіант не виключений. Але сьогодні депутатський статус Надії Вікторівни та довіру до неї суспільства дають їй інші перспективи. У Мережі вже заговорили про те, що Савченко здатна ініціювати й очолити політичний проект, його основу складатимуть ветерани АТО. Але проблема в тому, що у нас все політпроекти, навіть з вигляду дуже перспективні, рано чи пізно приватизують люди при грошах.

А ось іпостась захисниці фронтовиків виглядає куди цікавіше. Савченко може не тільки особисто опікуватися долею сімей загиблих і поранених бійців, але й ініціювати амністію учасників АТО, яких часто називають "політичними". Мова йде про Станіславі Краснова, Віті Заверусі та інших людей, що перебувають під слідством за різні правопорушення. Іноді тяжкі. Депутат Савченко — автор неоднозначного закону, який дозволив вийти на волю тисячам ув'язнених. Не виключено, що масштабна амністія учасників АТО, теж далеко не однозначний крок, — це та тема, яку політтехнологи запропонують реалізувати Надії Савченко.