Чим закінчиться конфлікт Бальчуна з "Народним фронтом"
Обмін думками між керівником "Укрзалізниці" Войцехом Бальчуном і профільним міністром інфраструктури Володимиром Омеляном на цьому тижні вийшов за межі ділової дискусії і став нагадувати неприкрите протистояння.
Спочатку Омелян був незадоволений надто тривалою адаптацією поляка до українських реалій, а пізніше перейшов до відкритої критики Бальчуна, мовляв, той не працює, а піариться, і, як наслідок, реформування "Укрзалізниці" відстає за кількома напрямами, програми розвитку компанії, підготовлені Бальчуном, "далекі від досконалості" і "не відповідає духу європейської компанії", "є гарні презентації, але немає локомотивів". При цьому, за словами Омеляна, Бальчуну передали компанію "більш ніж задовільний" фінансовий стан, чого не можна сказати сьогодні.
Бальчун, зрозуміло, не відреагувати на подібну критику не міг, обурившись, що дізнається про незадоволення Омеляна від третіх осіб, пояснивши, що в нинішньому проблемному положенні "Укрзалізниці" не обійшлося без "папередників". "Наші нинішні проблеми не тому, що щось зараз розвалилося. Воно розвалилося раніше", — зазначив він. Також Бальчун визнав, що в держмонополії триває технічний дефолт, проте він має намір зупинити падіння, але для цього потрібні "відвага і час".
Велика частина описаної вище перепалки відбулася під час засідання Кабміну у присутності прем'єр-міністра і транслювалася в прямому ефірі. Володимир Гройсман, до речі, виступив скоріше на боці Бальчуна, побажавши того удачі і зазначивши, що "Укрзалізниця "приречена бути успішною, але доведена до ручки корупцією і саботажем".
Як бачимо, завдання перед поляком коштує дуже і дуже непроста, і не тільки з-за доведенности до ручки "Укрзалізниці", але і багато в чому з-за того, що на чолі природної української монополії Бальчун опинився на перехресті інтересів головних політичних гравців і як мінімум для однієї з них припав зовсім не до місця.
Нагадаємо, після Революції гідності компанія стала своєрідною "вотчиною" тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Навесні 2014 р. підприємство очолив Борис Остапюк, якого називають людиною з команди Арсенія Петровича. Курирує Остапюка міністром був ще більш тісно пов'язаний з Яценюком Максим Бурбак, однак останнього досить швидко поміняли на людину з квоти БПП Андрія Пивоварського, а в. о. голови правління "Укрзалізниці" став заступник Бурбака, ще одна людина Яценюка Максим Бланк. При цьому під час прем'єрства Арсенія Петровича підприємство стрясали гучні корупційні скандали з неоднозначними натяками на адресу самого Яценюка.
У квітні 2016-го, з відходом Яценюка у відставку і подальшим призначенням в "Укрзалізницю" Бальчуна, скандали вщухли, однак остаточно вплив екс-прем'єра на компанію так і не було ліквідовано. Справа в тому, що міністром інфраструктури був призначений чоловік з квоти яценюковского "Народного фронту" Омелян, завданням якого було зберегти "напрацювання" Бурбака-Бланка — тих самих "папєрєдніків", проти яких тепер ополчився Бальчун.
Так що незадоволеність Омеляна роботою Бальчуна, якого вкрай важко викрити в зв'язках з Яценюком, зрозуміло. Де конкретно Омеляну перейшов дорогу польський менеджер, можна тільки здогадуватися, але те, що людині зі сторони і далеким від українських менеджерських прийомів вкрай складно вписатися в вибудувану командою Яценюка схему управління "Укрзалізницею", — більш ніж очевидно.
До речі, Омелян, щоб не відставати від реформаторського тренда, здобув і "свого" поляка у главі "Укравтодору" — Славоміра Новака в противагу Бальчуну. Про нього міністр навіть написав: "Новак має надзвичайно великий досвід — як управлінський, галузевій, так і політичний. Цей чоловік входив у найближче коло президента Польщі Коморовського — великого друга України". Пан Новак, безумовно, великий спеціаліст, але не стільки в частині доріг, скільки за політтехнологій, медіа, рекламі, ну і з невеликим маніпуляцій з майновими деклараціями.
Як би там не було, але Бальчун на конфлікт з Омеляном був просто приречений, і цей конфлікт цілком здатний перерости в набагато більш масштабне і глобальне протистояння. Справа в тому, що навколо "Укрзалізниці" вимальовується цікава конфігурація сил: над більш-менш нейтральною "нечисті, яка" фігурою Бальчуна висить відверто ворожий йому міністр інфраструктури Омелян, який представляє команду Яценюка, а вже над ним, по-перше, віце-прем'єр Володимир Кістіон, а по-друге — прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Кістіон, як відомо, був заступником Гройсмана не тільки в Кабміні, але і на посаді мера Вінниці, тобто старий і перевірений людина прем'єра. Всю цю піраміду над головою Бальчуна увінчують партнерські фракції парламентської коаліції — БПП і "Народний фронт", кожна з яких має в конфлікті керівника "Укрзалізниці" з міністром підтримувати своїх. При цьому пан Бальчун розташований у досить болючою точці, зайвий тиск на яку здатне серйозно потрясти весь коаліційний організм.
Поки зовсім вже скандальних сварок між частинами коаліційної двочлена не спостерігається, однак це зовсім не означає, що всередині коаліції все тихо і гладко. Час від часу якісь розбіжності між коаліціантами спливають на поверхню, як сталося, наприклад, під час спроби проголосувати "антиинтеровский" законопроект імені Наташі Корольової. Тоді все обійшлося приватними розбірками між окремими депутатами з наслідками хіба що у вигляді шумного відгуку в ЗМІ. Однак розборки між Бальчуном і Омеляном можуть підняти на поверхню набагато більш інтригуючі подробиці організації роботи "Укрзалізниці" з потенціалом перерости у великий скандал, що загрожує самим основам коаліції.
