Щука, рак і павуки в банці. Що готує для країни "патріотична опозиція"
Тимошенко готує фейкові наметові містечка
Стратегічне завдання Юлії Тимошенко на найближчі місяці — домогтися дострокових парламентських виборів, поки рейтинг її самої та її партії порівняємо з рейтингом Петра Порошенка і БПП. Маючи зараз найменшу фракцію у Верховній Раді, Тимошенко впевнена, що в новому парламенті "Батьківщина" отримає набагато більше місць при будь-якій виборчій системі. А після цього можна буде педалювати питання про дострокові вибори президента, імпічмент і т. п.
Щоб домогтися позачергових виборів Верховної Ради, Тимошенко буде діяти двома способами: вуличним і парламентських. Для вуличних акцій протесту будуть використовуватися будь-які приводи, і не тільки використовувати, але і придумувати. Влітку "Батьківщина" інтенсивно збирала підписи за референдум проти продажу сільськогосподарської землі. І хоча 20 липня представник МВФ Вільям Мюррей на брифінгу у Вашингтоні заявив, що земельна реформа, яка раніше була ключовою умовою надання Україні наступного траншу кредиту МВФ, відкладена до кінця року, "Батьківщина" все одно продовжила збір підписів.
Крім питання землі, партія Тимошенко буде використовувати і інші свої улюблені теми: тарифи і субсидії, ціни і зарплати, дефіцит держбюджету і пенсії, зовнішній борг та видатки на соціальну сферу, звично ігноруючи все, що робить уряд для вирішення соціальних проблем. Можливо, "Батьківщина" спробує в черговий раз організувати "третій Майдан" — "земельний", "тарифний" або ще який-небудь. Проте малоймовірно, щоб вона зуміла організувати по-справжньому і тривалі масові протестні акції.
Втім, це не означає, що в неї не вистачить організаційного і фінансового ресурсу на разові галасливі акції під Верховною Радою, завданням яких буде переконати депутатів прийняти рішення про саморозпуск. Представники "Батьківщини" вже озвучили два мотиви для таких вимог. По-перше, з самого початку нової сесії, буде підніматися питання про нелегітимність нинішньої коаліції, відсутність у неї 226 голосів. Фракція "Батьківщини" може спробувати заблокувати трибуну, вимагаючи від спікера пред'явити списковий склад коаліції.
Якщо ж це не дасть бажаного результату, Тимошенко зможе зіграти на загострення при розгляді проекту держбюджету на 2018 р. в першому читанні, а потім у другому читанні і в цілому. Приводом для нагнітання пристрастей послужать законопроекти "Батьківщини", які, за словами її депутатів, повинні наповнити бюджет, але не потрапляють до порядку денного. Потрібно чітко розуміти, що Тимошенко буде намагатися під що б то ні стало зірвати прийняття бюджету-2018 просто для того, щоб викликати парламентську кризу і домогтися дострокових виборів.
Однак Тимошенко не має реальної можливості блокувати трибуну, у неї просто немає бійців. Вона може гратися в таке блокування тільки в парі з "Самопоміччю", але навряд чи це буде реалізовано. Тому головна проблема Тимошенко в тому, що вона повинна робити ставку на вуличні та навколопарламентські демарші. А тут вона може розраховувати тільки на разові акції: у неї немає ресурсу на тривалі історії. Не виключено, що, як це вже бувало й раніше, вона спробує поставити фейковий наметове містечко.
Ляшко: затретировать суперників по популізму
Олегу Ляшку, на відміну від Тимошенко, дострокові вибори не потрібні, оскільки він зовсім не впевнений, що його Радикальна партія зможе поліпшити свій результат. Але це, звичайно, не заважає йому піаритися так, наче зараз розпал передвиборної кампанії. Ляшко не придумує для цього якісь власні приводи, а творчо використовує те, що створено іншими.
Зокрема, він любить приписувати собі будь-які гарні і правильні ініціативи, вже реалізовані урядом, такі як підвищення мінімалки до 3200 грн. "В результаті того, що ми домоглися підвищення мінімальної зарплати, у нас перевиконання доходів бюджету Пенсійного фонду склало 12 млрд грн", — похвалився він нещодавно в ефірі ТРК "Україна". Можна очікувати, що тим самим він буде займатися і восени, не забуваючи лаяти все, що невигідно Ахметову, наприклад, закупівлю антрациту в США.
У той же час Ляшко продовжить публічно третирувати Тимошенко. Він знає, що його виборці — це колишній її електорат, і щоб той не перетік назад, потрібно регулярно нагадувати йому, що "Тимошенко хіхікала з Путіним у Москві, поки грузин вбивали". Втім, з таким же запалом Ляшко третирує і Міхеїла Саакашвілі, вибухнувши днями заявою з убивчим заголовком: "У Німеччині Саакашвілі застрелили би, як собаку!".
Всі троє — Тимошенко, Ляшко, Саакашвілі — завзяті популісти. Тому Ляшко змушений весь час доводити, що він — найкращий. У той же час від нього не варто чекати нічого, крім слів. Він не буде виходити з протестами, не буде розмахувати вилами, а буде продовжувати критикувати всіх і вся, сидячи в блакитних екранах.
Садовий: стати головним іншому НАБУ
"Самопоміч" теж не буде педалювати тему дострокових виборів. У Андрія Садового є дві більш актуальні завдання. По-перше, йому важливо домогтися заміни нинішньої змішаної виборчої системи — наполовину пропорційною, наполовину мажоритарну — на чисто пропорційну. Тільки після цього нові вибори будуть вигідні для "Самопомочі", яка практично не має сильних мажоритарних кандидатів. Для підвищення привабливості чисто пропорційної системи буде продавлюватися ідея відкритих партійних списків.
По-друге, Садовому хочеться, щоб сміттєва тема назавжди зникла з ЗМІ. Щоб перебити її, фракція "Самопомочі" буде намагатися створити собі імідж головної антикорупційної сили в парламенті, нещадно критикувати владу і активно загравати з НАБУ (цим вже посилено займаються лідер фракції Олег Березюк, його заступник, голова антикорупційного комітету ВР Єгор Соболєв та депутат Олена Сотник). Зокрема, з перших же днів осінньої сесії "Самопоміч" в унісон з НАБУ буде вимагати створення антикорупційних судів.
Гриценко: без команди, але з рейтингом
Феномен Анатолія Гриценка в тому, що у нього немає грошей і немає команди, але є рейтинг на рівні 6-8%. І це гарантує його партії "Громадянська позиція" проходження в парламент — хоча вона є, по суті, віртуальним проектом, а її офіційним сайтом служить персональний сайт Гриценко grytsenko.com.ua.
Очевидно, в українському суспільстві зберігається запит на "третю силу", не має "темного минулого", не пов'язану з нинішніми основними парламентськими гравцями і здатну стати "партією майбутнього". Три роки тому цю нішу намагався зайняти Садовий, що і забезпечило успіх "Самопомочі". Однак за минулий з тих пір час сам Садовий і його партія багаторазово вляпывались у некрасиві і ганебні історії, причому не тільки сміттєві (досить згадати сумнозвісні перевибори у Кривому Розі). Тому значна частина його електорату стала шукати нове привабливе обличчя і знайшла того ж Гриценка, зайвий раз підтвердивши, що часто нове — це добре забуте старе.
Зараз завдання Гриценко — не засвітитися зв'язками з якими-небудь олігархами. Тому він буде сидіти без грошей і без команди, поки не настане пора виборів.
Білецький і Тягнибок: вимушений союз
Народний депутат Андрій Білецький зі своєю партією "Національний корпус", створеної на базі Громадянського корпусу "Азов", не проти підім'яти під себе весь радикально-націоналістичний фланг української політики. Це зовсім не подобається лідеру "Свободи" Олегу Тягнибоку, але він, тим не менш, змушений демонструвати прихильність "Національному маніфесту" — документом про об'єднання зусиль, який підписали в березні "Свобода", "Національний корпус" і "Правий сектор".
Відомо, що "контрольним пакетом" у "Свободі" має заступник Тягнибока на посаді голови партії, керівник економічної ради партії Ігор Кривецький. За його власним визнанням, він був натхненником ідеї" підписання "маніфесту Національного". Якщо Кривецький поставить на Білецького, то політична кар'єра Тягнибока, швидше за все, закінчиться. Але такого рішення Кривецький поки ще не прийняв. І навряд чи прийме в найближчі місяці. Тому нинішній дивний статус-кво поки буде збережений. Що стосується осінньої активності, то, якщо не буде форс-мажорів, головним показовим виступом стане вже традиційний марш на Покрову. Ніяких більш радикальних дій не передбачається.
Лещенко і Шабунін: кудись приткнутися
Перед минулими парламентськими виборами Сергій Лещенко разом з Мустафою Найємом та Світланою Заліщук напросився в БПП, а керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін увійшов у першу п'ятірку "Громадянської позиції" Гриценка за квотою партії "Демократичний альянс". Зараз Лещенко, Найєм та Заліщук є членами політради "Демальянсу", а Шабунін начебто безпартійний, але користується підтримкою цієї партії.
Проте всі четверо не мають ілюзій щодо перспектив "Демальянсу" на наступних виборах і тому перебувають у пошуку, до кого пристати, щоб не помилитися. До недавнього часу їх надією був Міхеїл Саакашвілі, але тепер доводиться думати про інших варіантах. А поки ця задача не вирішена, Лещенка, Найєма та Заліщук будуть будь-якими способами піаритися на антикорупційної теми у парламенті, як і Шабунін — у своєму ЦПК. До речі, вони дуже розраховують на те, що влада допоможе їм створити собі імідж "гнаних і переслідуваних". Найвірогіднішим притулком "антикорупціонерів" стануть "Громадянська позиція" Гриценка або "Самопоміч" Садового.
Подверстка
Саакашвілі займеться перформансами
Міхеїл Саакашвілі жорстким способом вилучений зі складу повноцінних гравців української політики, але не зупинено у своєму бажанні впливати на політичну ситуацію в Україні. Створена ним партія "Рух нових сил", як і сам він, буде зайнята перформансами, першим з яких повинна стати зустріч Саакашвілі 10 вересня у пункті пропуску "Краковець" на українсько-польському кордоні.
Чтоби помститися Петру Порошенку, Саакашвілі збирається перетворити "Рух нових сил" в дестабілізуючий фактор всередині України, а сам тим часом намагається завдавати ударів по зовнішньополітичним позиціям і зусиллям нашої країни. Все це, звичайно, було б сумно, але, як показує практика, крім перформансів, у Саакашвілі нічого не виходить. Так що не буде нічого дивного, якщо Саакашвілі взагалі не приїде в Україну, а відправиться в якусь більш-менш нейтральну країну, де буде шукати свого щастя.
