Між Бойком і Порошенком. Як Зеленський буде рятувати свій рейтинг

На минулих вихідних стали відомі два свіжих рейтингу. Обидва вони засвідчили різке падіння довіри до Зе-влади. Звичайно, цей факт важливий і сам по собі, але ще важливіше те, що зроблять Володимир Зеленський і "слуги народу" для порятунку своєї популярності.

Зеленський пішов у мінус

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати соцопитування, говорять про те, що негативні оцінки діяльності Зеленського вперше взяли гору над позитивними. У жовтні 2019-го співвідношення часток респондентів, які схвалюють і не схвалюють дії і заяви президента Зеленського, склало 64% проти 22% (різниця плюс 42%), у травні 2020-го - 47 проти 37% (різниця плюс 10%), а в червні - 38 проти 45% (різниця мінус 7%). Підкреслимо: різниця між часткою тих, хто схвалює дії і заяви Зеленського, і часткою тих, хто не схвалює, вперше стала негативною і склала мінус 7 процентних пунктів.

Варто відзначити також дуже погані цифри Кабміну і Верховної Ради. Уряд Дениса Шмигаля за пару місяців пройшло шлях, на який уряду Олексія Гончарука знадобилося півроку. У жовтні-2019 співвідношення часток респондентів, які схвалюють і не схвалюють дії уряду Гончарука, становило 51 проти 27% (різниця плюс 24%), однак у лютому-2020 воно радикально погіршився до 21 проти 66% (різниця мінус 45%). Уряд Шмигаля початок співвідношення з 25% проти 32% (мінус 7%) в березні, але вже в травні вийшло 24 проти 61% (різниця мінус 37%). У червні практично ті ж цифри: 23 проти 59% (різниця мінус 36%).

Що стосується парламенту, то співвідношення часток респондентів, які схвалюють і не схвалюють його дії, у жовтні-2019 становило 53 проти 30% (різниця плюс 23%), а в травні-2020 погіршився до 22 проти 63% (різниця мінус 41%). У червні цифри практично ті ж: 21 проти 62% (різниця мінус 41%).

Причини падіння

Чому оцінки діяльності Зеленського пішли в мінус, можна тільки здогадуватися (респондентам опитування КМІС таке питання не ставилося). Їжу для здогадів дають результати іншого соцопитування - їх оприлюднив 30 червня Центр Разумкова.

У порівнянні з аналогічним попереднім опитуванням Центру Разумкова, проведеного в кінці квітня, ці результати говорять про різке падіння довіри до Зеленському за останні два місяці. У квітні співвідношення тих, хто довіряє Зеленському і не довіряє йому, склало 57 проти 36,8% (різниця плюс 20,2%). А в червні воно радикально погіршився до 41 проти 50,9% (різниця мінус 9,9%).

Відповідно впав рейтинг Зеленського. Частка тих, хто проголосував би за Зеленського на президентських виборах, знизилася з 45,1% у квітні до 34,6% у червні (серед тих, хто має намір взяти участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). Тобто відбулося падіння відразу на 10,5 процентних пункту. Також різко впав рейтинг партії "Слуга народу". Частка тих, хто проголосував би за цю партію на парламентських виборах, скоротилося з 41,5% у квітні до 30,3% у червні (знову ж, серед тих, хто має намір взяти участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). Тобто відбулося падіння відразу на 11,2 процентних пункту.

Дані цього соцопитування корисні в тому плані, що вони дозволяють з'ясувати, до кого ж пішли розчаровані виборці Зеленського та його партії. За ті ж два місяці, з квітня по червень, найбільш помітно зріс президентський рейтинг співголови фракції ОПЗЖ Юрія Бойко: з 10,8 до 20% (на 9,2%). При цьому парламентський рейтинг самої ОПЗЖ зріс з 14,2 до 21,8% (на 7,6%).

Фактично Бойко застовпив за собою позицію головного конкурента Зеленського. Всі інші політики залишилися далеко позаду. Так, у Петра Порошенка рейтинг за останні два місяці зріс несильно - з 12,8 до 16,1% (на 3,3%), у Юлії Тимошенко - з 5,4 до 7,7% (на 2,3%). Також і ОПЗЖ застовпила за собою позицію головної конкурентки "Слуги народу", залишивши далеко позаду інші партії. Рейтинг "Євросолідарності" Порошенко збільшився з 13,9 до 15,7% (на 1,8%), а "Батьківщини" Тимошенко - з 7 до 8,5% (на 1,5%). Всі ці зміни порівнянні зі статистичною похибкою, тому стверджувати про якісь стійкі тенденції до зростання у рейтингів Порошенко, Тимошенко і їх партій немає підстав.

Отже, можна впевнено говорити лише про те, що останнім часом від Зеленського та його партії виборці йдуть насамперед до Бойка і ОПЗЖ. Це так званий "біло-блакитний" електорат - ті, хто в 2004-2012 рр .. голосував за Януковича і Партію регіонів, ну і виховане ними молоде покоління.

Чого чекати від Банкової

Відомо, що Зеленський дуже переживає на рахунок свого рейтингу. Тому можна не сумніватися в тому, що на Банковій будуть шукати якісь рятівні кроки, які дозволили б звернути назад або хоча б зупинити нинішні тенденції.

Насамперед можна чекати від Зеленського та його партії більш активної конкуренції за "біло-блакитний" електорат. Тобто Зеленський і "слуги народу" будуть намагатися показати себе навіть більш запеклими "регіоналами", ніж Бойко і ОПЗЖ.

Такий рух буде демонструватися відразу за декількома напрямками. Зокрема, можна чекати відверто проросійських кроків і виконання різних вимог Кремля. Подаватися це буде під тим соусом, що це наблизить світ на Донбасі і знизить імовірність великої війни з Росією (насправді немає: малі поступки лише раздразнят апетит Путіна).

Одна з найбільш вірогідних першочергових жертв - Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Тим більше що опитування КМІС вже дає виправдання типу "народ цього хоче". Респондентам було задане питання про те, якою мовою - українською та/або російською - повинно бути меню їдалень, закусочних, кафе і ресторанах. Перше місце з результатом 40% зайняв варіант "українською та російською мовами на всій території країни" (40%), друге місце (27%) отримав варіант "обов'язково українською мовою та додатково російською мовою, де більшість населення цього бажає". І лише третє місце (25%) дісталося варіанту "тільки українською мовою на всій території країни". При бажанні ці результати можуть бути використані як аргумент на користь офіційної двомовності по всій країні або як мінімум в більшості регіонів. І дуже схоже на те, що у "слуг народу" таке свербляче бажання незабаром проявиться.

Також можна чекати специфічних економічних рішень. Опитування КМІС прямо вказує на ще одну можливу жертву - співпраця з МВФ. У квітні 46% респондентів вважали, що зараз краще не співпрацювати з МВФ і не отримувати нових кредитів. У червні їх частка зросла до 61%. У той же час частка прихильників продовження співпраці з МВФ впала з 32 до 24%. Тому буде не дивно, якщо Банкова вирішить не обтяжувати себе більше виконанням зобов'язань перед МВФ і представить це виборцям як свою велику перемогу.

Напевно, Зе-влада захоче продемонструвати і кроки, спрямовані на підвищення зарплат і пенсій, зростання економіки і т. п. Цією турботою буде легко обґрунтувати, наприклад, серйозне збільшення обсягів торгівлі з Росією. Що, в свою чергу, теж може бути захоплено сприйнята колишнім електоратом Януковича.

Асиметричні удари по Порошенко

Звичайно, Банкова повинна побоюватися того, що від Зеленського буде йти більш-менш патріотичний електорат. На перший погляд, це повинно спонукати Зеленського проводити більш зважену політику, грубо кажучи, посередині між Бойком і Порошенка.

Однак насправді це не обов'язково. Ще з часів президентської кампанії Зеленський використовує асиметричну тактику. Він м'яко конкурує з Бойком, переманюючи проросійський електорат. І в той же час максимально жорстко б'є по Порошенко, намагаючись відштовхнути від нього проукраїнських виборців.

Якби Зеленський говорив одночасно протилежні речі - одні, приємні для слуху проросійського електорату, і інші, розраховані на патріотів, то це викликало б подив і відторгнення і там, і там. Замість цього він намагається задобрити проросійський електорат, а у патріотів намагається викликати ненависть до Порошенка. Тобто одних він купує обіцянкою швидкого миру з Росією і до того ж обіцянкою швидкої посадки Порошенко, а інших - просто обіцянкою швидкої посадки Порошенко.

Тому можна очікувати, що Банкова намагатиметься показати максимальний результат також і в цьому напрямку. Що, до речі, буде цілком узгоджуватися з планами відмовитися від західних кредитів. Мовляв, Захід нам не указ, кого хочемо, того і садимо в своє задоволення.

Опитування КМІС теж має до такої тактики. Респондентам було запропоновано дві версії того, чим є розслідування кримінальних справ проти Порошенка. 51% вибрали варіант, що це покарання п'ятого президента за порушення закону і боротьба за справедливість; 30% - що це політичне переслідування п'ятого президента нинішньою владою (решта 19% не змогли відповісти).30% - це, звичайно, менше, ніж 51%, але все ж, на думку Банкової, занадто багато. Тому вона буде намагатися максимально дискредитувати версію про політичні переслідування і в той же час зробити максимально переконливою версію про помсту за зловживання. Це змушує Зе-влада більш ретельно підійти до вибору кримінального провадження, найбільш підходящого для піар-кампанії проти Порошенка і "Євросолідарності". Іншими словами, завдання тепер не просто посадити Порошенко, а так посадити, щоб це дало максимальний виграш рейтингом Зеленського та "слуг народу".

У цьому зв'язку можна відзначити ще один, поки гіпотетичний, але досить імовірний варіант асиметрії. Зараз йдуть розмови про перенесення місцевих виборів (за Конституцією вони мають відбутися 25 жовтня 2020 р.) на більш пізній термін (на весну-2021) під приводом боротьби з коронавірусом. Так от, епідеміологічна ситуація якраз сприяє тому, щоб перенести місцеві вибори не по всій Україні, а лише в столиці, Київській, Вінницькій і всіх більш західних областях. Тобто якраз там, де непогані шанси має "Євросолідарність".

І тоді спочатку "слуги народу" різноманітними способами задовольнять проросійський електорат і тих виборців, яким "яка різниця", в південних, східних і північно-східних областях, ігноруючи протести "Євросолідарності". А потім переключатися на обробку киян і жителів західних областей. І постараються до того часу забезпечити Порошенко обвинувальний вирок.