Вибори президента в Раді. Як на Банковій хочуть переграти Тимошенко
За інформацією "ДС" інсайдерської інформації, вже є певні домовленості між Банковою і "Народним фронтом" про базовий варіант, який не передбачає всенародного переобрання президента в березні 2019 р., але зберігає за Порошенка вплив на владу. Це екстрена конституційна реформа з переходом до суто парламентської форми правління, коли президент обирається в парламенті.
Схема виглядає наступним чином: приймаються зміни до Конституції, президентські вибори в березні 2019 р. скасовуються, а коаліція БПП і НФ концентрується на парламентських виборах 2019 р. Влада йде на парламентські вибори з обов'язковим збереженням мажоритарки. Таким чином, правління Порошенко продовжується аж до жовтня 2019 р., а потім нова коаліція (або вже об'єднана політсила) БПП і НФ обирає його президентом у парламенті. Його повноваження будуть урізані, але він залишається з імунітетом, а головне — з великим впливом на формування виконавчої влади через більшість у парламенті. Просувати цю ідею передбачається за допомогою декількох посилань.
По-перше, при президенті з ритуальними повноваженнями Україна нарешті позбавляється від дуалізму влади, який вже давно всі критикують. До речі, серед критиків цього дуалізму не тільки "Народний фронт", але і Юлія Тимошенко зі своєю ідеєю "народного канцлера". Так що, Юлії Володимирівні буде складно критикувати новації БПП і НФ з точки зору користі для державного устрою.
По-друге, скасування всенародних виборів президента буде подаватися як необхідна умова для зняття зайвого напруження, яке розколює Україну. Дійсно, вибори президента сприймаються українцями як "останній бій", Армагедон та остаточна битва Добра і Зла і розколюють Україну. В такому ключі проходили практично всі президентські вибори в Україні, мабуть, за винятком 1991-го і 2014 рр. В той же час вибори в парламент дозволяють представити у влади більш широкий спектр симпатій українців і консенсусом визначити, хто ж буде вести країну в найближчу п'ятирічку. Гнучкість структури парламенту також передбачає коригування курсу "на марші".
По-третє, все буде виглядати так, що він добровільно відмовляється від гігантських повноважень, що дуже нехарактерно для майже всіх його попередників. А якщо ця тема буде помножена на автокефалію українського православ'я, то рейтинг Порошенко може серйозно зрости.
Інтерес "фронтовиків" до подібного розвитку подій цілком очевидний. Вони, таким чином, за великим рахунком нічим не ризикують, а в разі успіху зберігаються в урядових кабінетах, міцно чіпляються на виборах-2019 у ВР за президентську політичну силу, знову заходять у парламент, а потім, можливо, вдасться виторгувати у партнерів якісь преференції і краще.
Однак сценарій має і слабкі сторони. Припустимо, на самому старті все проходить більш-менш гладко — зібрати восени у ВР проста більшість для голосування за відповідні зміни до Конституції у першому читанні виходить і якось навіть виходить не звертати увагу на жорстку протидію процесу з боку різношерстої опозиції. Хоча всі опозиційні сили будуть досить синхронно і безпосередньо апелювати до народу з простим аргументом — влада вас вирішила позбавити права обирати главу держави. Чи призведе це до масових протестів — невідомо, але головна проблема в іншому — де через півроку знайти більше 300 депутатських багнетів для остаточного голосування за конституційні зміни в частині переходу до парламентської республіки?
