Три "виделки" для Кличка. Чому меру Києва краще не думати про президентство

На виборах Київського міського голови Кличко переміг 19 конкурентів, набравши 50,51% голосів, так що другого туру не знадобиться. Партія "Удар" зайняла на виборах до Київради друге місце і буде мати рівно чверть депутатських мандатів — 30 з 120. Зрозуміло, що "Удару" не обійтися без партнера.

Перше місце зайняла "Європейська солідарність", чий список очолила Марина Порошенко. Партія буде мати в Київраді 31 місце. Вона не висувала власного кандидата на пост мера, а публічно підтримала Кличка. Удвох "євросолідарності" і "Удар" здатні сформувати правлячу більшість — у них 61 мандат із 120. Але це не єдиний можливий варіант коаліції.

Крім "Євросолідарності" і "Удару", 5%-ний бар'єр подолали ще п'ять партій. Партія "Єдність" Олександра Омельченка матиме 14 мандатів, "Опозиційна платформа — За життя", "Слуга народу" і "Батьківщина" — по 12, "Голос" — дев'ять. Серед цієї п'ятірки принципово неприйнятним партнером для "Удару" є тільки ОПЗЖ.

При цьому Кличко чує з боку Банкової наполегливу пропозицію створити коаліцію в складі "Удару", "Слуги народу", "Батьківщини" і Голоса" - сумарно у них буде 63 мандати з 120. Юлія Тимошенко, до речі, вже віддала свою "Батьківщину" у франшизу Банковій — саме для створення коаліцій у місцевих радах.

Зараз Кличко в роздумах. І хоча він втретє обраний мером, але настрій у нього, схоже, не святковий. Будь-який варіант коаліції загрожує для мера і його партії серйозними ризиками.

Можна відзначити як мінімум три "виделки", в які потрапив Кличко. І конфігурація майбутньої коаліції буде прямо залежати від передбачуваних ним рішень цих трьох дилем.

Свій чи чужий секретар Київради

В Україні місцеве самоврядування влаштовано так, що міський голова головує на засіданнях міськради і бере участь в голосуваннях нарівні з депутатами. А другою за впливовістю особою після мера є секретар міськради. У столиці, відповідно до закону про неї, секретар Київради автоматично є ще й заступником міського голови, що додатково посилює його статус.

В останні п'ять років цю посаду обіймав Володимир Прокопів. Зараз він знову став депутатом як висуванець "Євросолідарності".

Для будь-якого мера ідеальний варіант — коли він може просунути на посаду секретаря міськради свою людину. Кличко тут не виняток, йому хотілося б мати на цій посаді представника "УДАРу". А потенційним партнерам по коаліції він може пропонувати будь-які інші ласі посади, такі як голова бюджетного або земельного комітету.

Для Кличка ця тема дуже делікатна. Йому важливо зберегти і зміцнити ті схеми управління містом і міським господарством, які були напрацьовані за шість з половиною років його перебування на посаді мера. І йому дуже не хочеться, щоб партнери по коаліції, використовуючи свого секретаря, почали все ламати або перебудовувати під себе. Тому, якщо один з потенційних партнерів буде наполягати на отриманні посади секретаря Київради, а інший погодиться віддати цю посаду "Удару" (в обмін на якісь інші посади), то ця обставина може виявитися для Кличка вирішальною.

Тут не зайве уточнити, що в законодавстві про місцеве самоврядування питання про правлячі коаліції в місцевих радах ніяк не прописане. Тобто формально, де-юре, цих коаліцій взагалі немає. А про те, що вони створені де-факто, можна судити саме на підставі того, як проведено розподіл керівних посад. Тому питання про правлячу коаліцію в столиці — це, власне, і є питання про те, з ким і на яких умовах "Удар" поділить посади секретаря Київради і глав найважливіших комісій.

За підказкою киян чи Банковій

Оскільки Кличко переміг на виборах мера, то саме він і вибирає, якою буде правляча коаліція в столиці. Однак це не означає, що потенційні партнери тут конкурують один з одним лише в тому, хто з них дешевше продасться меру і його "Удару". Вибираючи між "Євросолідарностʼю" і "Слугою народу", Кличко змушений враховувати ще й ті неприємності, які може створити кожен з потенційних партнерів, як тільки він буде відкинутий і викинутий в опозицію.

Якщо Кличко відмовиться від союзу з "Євросолідарностʼю" і вважатиме за краще "любов за розрахунком" з "Слугою народу", це буде дуже важко пояснити виборцям. Кияни, вивівши на перше місце "Євросолідарність", ясно дали зрозуміти, кого вони хочуть бачити партнером "Удару". До того ж піти на союз з "Слугою народу" — це означає взяти на себе частину відповідальності за всі провали і зради Зе-влади, включаючи і ті, які вже трапилися, і ті, які тільки очікуються надалі і, ймовірно, будуть ще гірше. А "Євросолідарність" в такому випадку буде спокійно і з чистою совістю звинувачувати Кличко і "Удар" в співучасті у всьому, що творять Володимир Зеленський і його уряд. Причому будь-яких успіхів і перемог від Зе-влади в доступному для огляду майбутньому взагалі не передбачається.

З іншого боку, у Банкової є сильний козир. Це можливість розділити посади Київського міського голови і голови Київської міської державної адміністрації. Шість з половиною років Кличко поєднував ці посади, але тепер його можуть позбавити посади голови КМДА. Новим главою КМДА може стати, наприклад, та ж Ірина Верещук, яка балотувалася від "Слуги народу" на виборах мера і виявилася лише п'ятою, отримавши 5,44% голосів.

Звичайно, це не означає, що Кличко залишиться зовсім без влади. У нього за плечима буде Київрада, яка буде разом з ним чинити опір тиску Банкової і блокувати вказівки умовної Верещук, а саму її публічно направляти летіти на зеленій парасольці з попутним вітром. Словом, у Кличка тут вибір — чий гнів страшніше: киян чи Банковій.

Чи думати про президентство

У Кличка є ще і третя дилема. В його оточенні живе велика мрія про перемогу Кличка на наступних президентських виборах. Мовляв, посада мера столиці — прекрасний трамплін до президентства.

Оточення Кличко, звичайно ж, всіляко підживлює цю мрію у самого Кличка. В цьому немає нічого дивного. Загальновідомо, що активна участь в президентських перегонах, навіть якщо не приносить перемогу, все одно підвищує популярність і впізнаваність партії. Тобто президентські амбіції Кличка — це перш за все амбіції його і "Удару" повернути собі статус гравця всеукраїнського масштабу і обзавестися власною фракцією в наступному парламенті.

Саме цей хід думки може стати фатальним для політичної долі Віталія Кличка і "Удару". У надії на ефемерну всеукраїнську любов вони можуть втратити свій головний політичний актив — довіру киян.

Тут справа не тільки в тому, що Кличко буде змушений воювати одночасно проти всіх конкурентів, включаючи Зеленського і Порошенко. Що, відповідно, точно ускладнить існування промерської більшості в Київраді. Але і в тому, що зараз через всі провали і зраду Зе-влади Україна увійшла в смугу турбулентності. Багато жителів столиці впевнені, що Києву в цій ситуації дуже потрібен мер, для якого пріоритетом буде саме виконання своїх обов'язків мера: максимально ефективне управління містом і міським господарством.