Менше контролю, більше самобудов. Куди Мінрегіон веде реформу ДАБІ
Дії Мінрегіону за підтримки Конфедерації будівельників України по просуванню нових правил контролю в містобудуванні відразу ж натрапили на критику: нові правила називають такими, що суперечать чинному законодавству
Міністерство розвитку громад і територій на чолі з Олексієм Чернишовим спільно з Конфедерацією будівельників України Льва Парцхаладзе продовжують впроваджувати в життя свій сценарій містобудівної реформи. У понеділок, 18 січня, КБУ провела черговий круглий стіл, на якому заступник Чернишова Василь Лозинський презентував проект нової, третьої за рахунком, постанови Кабміну, покликаної "вдосконалити архітектурно-будівельний контроль" і привести нормативні акти Кабміну у відповідність до чинного законодавства.
Восени минулого року Чернишов, який до цього протягом півроку не виявляв помітного завзяття в реалізації ініційованої президентом реформи ДАБІ, заявив, що бере відповідальність за реформу на себе. Після цього Кабмін в досить короткий термін з ініціативи Мінрегіону перевернув реформу з ніг на голову. І хоча від рішення ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію поки ніхто не відмовляється, інші ключові для реформи зміни були переглянуті. Так недавностворені органи, між якими повинні були бути розділені повноваження ДАБІ — Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування, — вирішили ліквідувати і створити один новий орган — Державну інспекцію архітектури і містобудування (ГІАГ). Крім того, ліцензування в будівництві, спочатку скасоване реформою, було вирішено повернути, а частину повноважень контролю в будівництві передати приватному бізнесу — експерти допускають, що зроблено це в інтересах великих забудовників.
І ось тепер Мінрегіон запропонував прийняти нові правила контролю в будівництві і нові правила ліцензування, які будуть діяти як мінімум до того моменту, коли Верховна Рада прийме зміни до законодавства, які дозволили б розпочати роботу новому органу — ГІАГ. І якщо до Нового року в Мінрегіоні обіцяли, що зміни в законодавство будуть прийняті в березні, то сьогодні терміни завершення реформи відтягують вже на кінець 2021 р. Тобто, "перехідний період" і пов'язана з ним законодавча невизначеність триватимуть ще як мінімум рік, і яким саме буде нове законодавство — поки передбачити ніхто не може.
Що чекає забудовників
Нововведення, запропоновані на обговорення забудовників і всієї зацікавленої громадськості в проекті постанови Кабміну, передбачають зміну нормативних документів, що регламентують перевірки на об'єктах будівництва. Тепер планові перевірки будуть здійснюватися на підставі використання підсистеми управління ризиками — комп'ютерної програми, яка буде визначати типи проведення перевірок. Всього їх буде три: низький рівень ризику — перевіряється тільки дотримання норм протипожежної безпеки та доступності для маломобільних груп населення, середній — додаються критерії надійності та конструктивної безпеки, і високий — додається перевірка якості обладнання і будівельних матеріалів. За якими критеріями програма буде класифікувати ризики, так до кінця і не зрозуміло, але критерії, оприлюднені Мінрегіоном, досить спірні.
Наприклад, виключно низький рівень перевірки буде автоматично визначатися для всіх громадських об'єктів категорії СС1 (приватні будинки, багатоквартирні будинки менше 4 поверхів і інші невеликі споруди), а перевіряти можна буде тільки 25% всіх об'єктів. При цьому в Україні часті випадки, коли під категорію СС1 формально записуються об'єкти з іншої категорії. Тобто за новими правилами неможливо буде "серйозно перевірити" об'єкт, який за фактом є будівництвом багатоквартирного будинку, хоча за документами це "ремонт і реконструкція".
Також нововведення передбачають появу так званих "чек-листів", тобто документа, на підставі якого чиновники перевірятимуть об'єкти будівництва. Проблема в тому, що в чек-лист потрапили далеко не всі можливі порушення, а вийти за його вимоги перевіряючий вже не зможе.
Що стосується позапланових перевірок, то проект Постанови містить перелік підстав для них, серед яких відсутні, наприклад, такі як: "перевірка визначення самовільного будівництва" або "необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт". За новими правилами, крім випадків, коли сам забудовник просить провести перевірку або необхідно перевірити виконання забудовником вимог органів контролю, для позапланової перевірки органу контролю буде необхідно мати "обґрунтовані звернення від фізичних або юридичних осіб про порушення". Все це серйозно звужує можливості контролюючих органів.
Що стосується ліцензування, то проект Постанови лише вносить ГИАМ до переліку органів для ліцензування, при цьому не містить ніяких критеріїв для ліцензування і вимог до компаній.
Що не так з пропозиціями Мінрегіону
Зрозуміло, на всі ці моменти не могли не звернути увагу присутні на круглому столі. І якщо з боку представників КСУ ніяких серйозних зауважень до суті нововведень не прозвучало — вони підтримали ініціативу Мінрегіону, то з боку народних депутатів і представників експертного співтовариства прозвучала досить жорстка критика.
Нардеп від "Слуги народу" Олег Дунда зауважив, що пропозиції Мінрегіону ніяк не сприяють вирішенню головного завдання реформи — подолання корупції в будівництві. За його словами, постанова "нічого не змінює": як процвітала корупція в містобудуванні, так і буде процвітати.
У свою чергу представник Офісу простих рішень і результатів, який спільно з КСУ і Мінрегіоном розробляв концепт нової реформи, Семен Кривонос, дав зрозуміти, що нові правила перевірок будуть лише сприяти недобросовісним забудовникам, адже тепер у контролюючих органів не буде повноважень боротися з незаконними будівництвами.
Розкритикував ініціативу Мінрегіону і колишній директор Департаменту нормативно-правового забезпечення ДАБІ, а тепер будівельний експерт Сергій Шевченко. Він звернув увагу, що пропозиції Мінрегіону у багатьох питаннях не відповідають чинному закону про регулювання містобудівної діяльності. Більш того, нові правила створюють нові неузгодженості і протиріччя, що буде лише сприяти "подальшому корупційного хаосу".
З критикою пропозицій Мінрегіону виступив навіть представник СБУ: в службі звернули увагу на дуже обмежений в проекті постанови перелік підстав для позапланових перевірок і настійно попросили відмовитися від цієї ідеї.
Запропоновані відомством Чернишова нововведення зовсім не випадково були озвучені на заході КСУ, адже ідея звуження можливостей контролю за будівництвом з боку держави відверто грає на руку великим забудовником, чиї інтереси в першу чергу і висловлює КСУ. Саме завдяки публічної підтримки членів конфедерації обговорення пропозицій Мінрегіону в цілому велося в доброзичливій для авторів реформи тональності. Якщо ж прибрати слова подяки від представників великих забудовників, вийде, що майже ніхто не побачив в третій постанові від міністра Чернишова нічого позитивного ні для боротьби з корупцією, ні для розвитку будівельної галузі. Ось і виходить, що реформа, яка активно підтримувалася громадськість на своєму початковому етапі, зусиллями Мінрегіону перетворилася в діяльність, що задовольняє інтереси досить вузької групи зацікавлених людей.
