"Медовий місяць" Гарріс та Америки. Які козирі залишилися в рукаві у Трампа

Тренд став стійким

Віце-президент Камала Гарріс вступила до передвиборних перегонів 21 липня, коли президент Джо Байден оголосив своє рішення не балотуватися на другий термін. На той момент усі говорили, що кампанія Байдена провальна, і пророкували, що екс-президент Дональд Трамп тріумфально виграє матч-реванш. Це підтверджували й національні опитування.

Сайт RealClearPolitics на основі останніх опитувань, проведених до 21 липня, підрахував, що 47,9% американців були за Трампа і 44,8% за Байдена — розрив перевищував 3%. Аналогічна картина спостерігалася й у боротьбі Конгрес: 45,2% за республіканців і 44,4% за демократів. Це означало, що республіканці мали високі шанси на потрійну перемогу: здобути свого президента і більшість в обох палатах Конгресу. І головною проблемою американської (та й світової) політики ставало питання: як цією потрійною перемогою скористається Трамп?

Рішення Байдена замінити себе на Гарріс виглядало ризикованим. Воно могло б призвести до подальшого зміцнення позицій Трампа та республіканців, якби демократи заборсалися у тривалих внутрішніх суперечках, кого висувати замість Байдена. Але Байден та Гарріс спрацювали дуже грамотно, і ніякого періоду розброду та хитань у Демократичній партії взагалі не було.

І вийшов "ефект дива". Демократи та їхні виборці, які вже практично зневірилися у перемозі Байдена і змирилися з неминучим тріумфом Трампа, раптом знову перейнялися вірою у перемогу — але вже не Байдена, а Гарріс.

Цей "ефект дива" запрограмував подальшу динаміку суспільних настроїв. За даними RealClearPolitics, 23 липня Гарріс відставала від Трампа на 1,6%, і це означало, що вона одразу ж удвічі скоротила відставання, яке дісталося їй у спадок від Байдена. Двох тижнів вистачило, щоб Гарріс стала лідером перегонів: 5 серпня вона випередила Трампа на 0,2%. Звісно, це була малопереконлива перевага, менша, ніж статистична похибка. Але тренд на підвищення рейтингу Гарріс та зниження рейтингу Трампа став стійким.

На основі 11 загальнонаціональних опитувань, проведених з 5 по 28 серпня, сайт RealClearPolitics підрахував, що за Гарріс 48%, а за Трампа 46,2%, розрив досяг 1,8%. Якщо ж говорити про динаміку, то за період з 21 липня Гарріс піднялася на 3,4% (порівняно з 44,8%, які мав Байден), а Трамп упав на 1,5%.

Такий самий тренд і у партійному змаганні на виборах до Конгресу. За даними RealClearPolitics на основі 13 загальнонаціональних опитувань з 23 липня по 28 серпня, за демократів 46,2%, за республіканців 45,4%. Тобто замість потрійної перемоги Трамп та республіканці ризикують дістати потрійний програш.

Трамп на це заявляє: "Ми лідируємо в опитуваннях. І я думаю, що ми лідируємо з великим відривом. Опитування також сфальсифіковані…"

Союз Трампа та Кеннеді

23 серпня про припинення своєї виборчої кампанії оголосив незалежний кандидат Роберт Френсіс Кеннеді-молодший. Він заявив, що тепер підтримає Трампа, від якого отримав пропозицію щодо "залучення до своєї адміністрації".

Того ж дня Кеннеді приєднався до Трампа на його мітингу в Арізоні. "Сьогодні ввечері я дуже радий вітати людину, яка була неймовірним поборником багатьох із цих цінностей, які ми всі поділяємо, — сказав Трамп, представляючи Кеннеді. — Я думаю, він матиме величезний вплив на цю кампанію".

"Мене попросили увійти до перехідної команди, чи знаєте, щоб допомогти вибрати людей, які керуватимуть урядом, і я з нетерпінням цього чекаю", — підтвердив Кеннеді в довгому інтерв'ю колишньому ведучому Fox News Такеру Карлсону 26 серпня.

Рейтинг Кеннеді на момент приєднання до команди Трампа складав 4,4%. Тому рішення Трампа залучити Кеннеді на свій бік виглядає цілком логічним. Чи ні?

Всього чотири місяці тому Трамп називав Кеннеді "радикальним лівим божевільним ", який "набагато ліберальніший, ніж будь-хто з тих, хто балотувався як демократ".

Республіканський стратег Марк Шорт, який за часів президентства Трампа обіймав посаду голови офісу віце-президента Майка Пенса, сказав The New York Times, що участь Кеннеді у команді Трампа стала ударом по консервативному руху. Він наголосив, що у команді Трампа консерватори "викинуті на узбіччя", і спрогнозував, що ставка Трампа на популістів "не збільшить явку серед традиційних консерваторів".

Тим цікавішими є результати опитування, проведеного газетою USA Today та Саффолкським університетом 25-28 серпня, вже після оголошення Трампом та Кеннеді свого союзу. Гарріс випереджає Трампа на 4,3% з рахунком 47,6% проти 43,3%. "Молоді люди, кольорові люди та домогосподарства з низьким доходом різко перейшли на бік віце-президента", — цитує USA Today директора Центру політичних досліджень Саффолкського університету Девіда Палеологоса.

• Виборці віком від 18 до 34 років перейшли від підтримки Трампа на 11 пунктів (мається на увазі перевага в його бік) до підтримки Гарріс на 13 пунктів (49% за Гарріс проти 36% за Трампа).
• Латиноамериканці перейшли від підтримки Трампа на два пункти до підтримки Гарріс на 16 пунктів (53% проти 37%).
• Чорні виборці, які традиційно підтримують демократів, перейшли від підтримки Байдена на 47 пунктів до підтримки Гарріс на 64 пункти (76% проти 12%).
• Виборці з низьким річним доходом (менше $20 тисяч) перейшли від підтримки Трампа на три пункти до підтримки Гарріс на 23 пункти (58% проти 35%). Як зазначає USA Today, Гарріс акцентувала на своїй прихильності до створення "економіки можливостей", яка зробить житло більш доступним і вирішить проблему зростання цін на продукти харчування.

Союз із Кеннеді, схоже, Трампу не допоміг.

Спірні штати

Втім, специфіка президентських виборів у США така, що перемога може дістатися тому, хто набрав менше голосів. Той самий Трамп вісім років тому виграв у Хілларі Клінтон, хоча відстав від неї майже на 3 млн голосів.

Це наслідок того, що президентські вибори в США не є прямими, а двоступінчастими. Кожен штат обирає виборщиків, а потім виборщики обирають президента США. Нині кількість виборщиків становить 538, тобто для перемоги кандидат має заручитися підтримкою щонайменше 270 виборщиків.

Майже у кожному штаті всі виборщики представляють того кандидата, який отримав найбільшу підтримку. Чимало штатів стабільно голосують за демократів, чимало інших — за республіканців, а деякі вагаються — і саме їхній вибір стає вирішальним.

Вважається, що результати виборів 5 листопада визначать сім штатів. І основна боротьба між Гарріс та Трампом йде саме за них.

Байден відставав від Трампа у цих штатах у середньому на 2%. Тож Трамп був упевнений, що перемога у нього в кишені. Такі настрої панували і на з'їзді Республіканської партії, що відбувся 15-18 липня.

Коли Гарріс вступила в гонку замість Байдена, соціолог Трампа Тоні Фабріціо передбачав, що вона отримає підвищення рейтингу в опитуваннях, і назвав це "медовим місяцем Гарріс". Він сказав: "Медовий місяць стане проявом тотального висвітлення Гарріс з боку провідних медіа. Висвітлення буде в основному позитивним і, безумовно, натхне демократів".

19-22 серпня проходив з'їзд Демократичної партії, і до нього теж була прикута увага медіа. 22 серпня Фабриціо констатував, що "медіа вирішили продовжити медовий місяць більш ніж на чотири тижні", і передбачив, що після з'їзду демократів "ми, швидше за все, побачимо ще один невеликий (хоч і тимчасовий) стрибок рейтингу Гарріс в опитуваннях".

"Такі підйоми не тривають довго, — наголосив він. — Інше, про що слід пам'ятати, це те, що поки медіа будуть зосереджені на загальнонаціональних опитуваннях, нам потрібно стежити за м'ячем — тобто за опитуваннями в наших цільових штатах. Наша мета — досягти 270 [голосів виборщиків], і перемога в цих штатах — це те, як ми це зробимо. Ми дозволимо медіа робити з мухи слона, поки ми продовжимо рухатися вперед, дотримуючись нашого переможного плану з переобрання президента Трампа".

Опитування Bloomberg News/Morning Consult, проведене в спірних штатах після з'їзду Демократичної партії, каже, що в цих штатах Гарріс вже перевершила Трампа на 2%. Результати опитування опубліковано 30 серпня. Для наочності наведемо співвідношення підтримки Гарріс і Трампа у кожному із семи спірних штатів:

• Вісконсін: 52 проти 44;
• Пенсільванія: 51 проти 47;
• Невада: 49 проти 45;
• Мічиган: 49 проти 46;
• Джорджія: 49 проти 47;
• Північна Кароліна: 49 проти 47;
• Арізона: 48 проти 48.

"Ніде це не виглядає більш вражаючим, ніж у Північній Кароліні, де Гарріс тепер має перевагу в 2 очки. Жоден кандидат у президенти від Демократичної партії не перемагав там з часів Барака Обами в 2008 році, а Трамп лідирував там з перевагою в 10 очок ще у квітні", — дивується Bloomberg.

Новий виклик для Трампа

Можна констатувати, що перший раунд Гарріс провела успішніше, ніж Трамп. Але це лише перший раунд, в якому їй дійсно допоміг ефект "медового місяця".

Трамп ще має можливість все змінити. Чимало залежатиме від теледебатів. 10 вересня Гарріс і Трамп дебатуватимуть на телеканалі ABC News. Потім 1 жовтня на CBS News мають зустрітися кандидати у віце-президенти Тім Волз та Джей Ді Венс. Після цього у жовтні очікуються другі (й останні) дебати Гарріс та Трампа.

Звісно, кожна команда працюватиме над корекцією іміджу свого кандидата. 27 серпня Гарріс та Волз дали велике інтерв'ю CNN, і там пролунав новий виклик для Трампа. Гарріс пообіцяла включити республіканця до свого кабінету, якщо переможе на виборах.

"Я провела свою кар'єру, запрошуючи до різноманітності думок. Я думаю, що важливо, щоб за столом, коли приймаються деякі з найважливіших рішень, були люди з різними поглядами, різним досвідом. І я думаю, що американському суспільству було б корисно мати члена мого кабінету, який був би республіканцем", — сказала вона.

Як наголошує CNN, "це відроджує традицію останніх кількох десятиліть — не прийняту Трампом та Байденом, — коли президенти призначають до свого кабінету принаймні одного члена опозиційної партії". Справді, якщо взяти попередника Трампа — демократа Барака Обаму (президент у 2009-2017), то в його кабінеті працювали чотири республіканці: Рей Лахуд був міністром транспорту (2009-2013), Роберт Макдональд — міністром у справах ветеранів (2014-2017), а Роберт Гейтс (2009-2011) та Чак Хейгел (2013-2015) — міністрами оборони.

Трамп цю традицію зламав. Гарріс пообіцяла її відродити. Це елемент її нової іміджевої стратегії, націленої на те, щоб зображати себе кандидатом, який об'єднує американців, а Трампа як того, хто їх розколює.

"Я думаю, на жаль, за останнє десятиліття ми мали в особі колишнього президента людину, яка дійсно просувала порядок денний, спрямований на те, щоб принизити характер і силу того, ким ми є як американці, — по-справжньому розколюючи нашу націю. І я думаю, що люди готові перегорнути сторінку з цим".

Трамп уже вигадав, як на це відповісти. Він висунув нове звинувачення проти демократів: "Вони ніколи не кажуть, що Трамп — великий оратор. Я навіть не хочу цього, але я маю бути великим оратором… Якби я був демократом, вони б сказали: "Він найбільший з тих, хто колись жив.. Він змусив Авраама Лінкольна виглядати ніким".

Це також стратегія перемоги: демонструвати впевненість у своїй неперевершеності. А чия стратегія ефективніша — це вирішувати не нам. Це вирішать американці 5 листопада.