"Мати всіх кібератак", Мосійчук у президенти та очікування війни. Головні події країни 14-20 лютого
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"
Прістайко зробив скандальне припущення про НАТО
14 лютого в ефірі радіо ВВС посол України у Британії Вадим Пристайко не виключив, що Україна може розглянути питання відмови від членства в Альянсі. На питання ведучого, чи Україна може розглянути варіант не вступати до НАТО, Пристайко відповів: "Ми могли б". Дипломат уточнив, що "з огляду на наявну загрозу" Україна могла б бути змушена піти на такий крок, якщо це допоможе уникнути повномасштабної війни з Росією. Відповідь диппредставника України журналісту викликала скандал у Києві.
Проте в українському МЗС заявили, що ці слова вирвані з контексту та наголосили, що "жодне рішення не може бути прийняте всупереч Конституції України". Прокоментував слова Пристайка і президент Зеленський: на його думку, сьогодні багато журналістів та лідерів "натякають Україні", що можна не порушувати постійно питання щодо членства в Альянсі, адже ці ризики пов'язані з реакцією Росії, але рішення про євроатлантичний курс зрештою все одно залежить від України.
Україна та Білорусь обміняються спостерігачами на навчаннях
14 лютого міністр оборони Олексій Рєзніков та його білоруський колега Віктор Хренін домовилися про присутність аташе на військових навчаннях: білоруський аташе відвідає навчання "Завірюха-2022", а український — білорусько-російські навчання "Союзна рішучість-2022".
Міністри обговорили заходи для "виключення можливих інцидентів" та взаємного інформування про позаштатні ситуації. У Мінську зазначили, що сторони обговорили питання співпраці у військовій сфері та наявні "больові точки", а у Києві виключили провокації з боку України.
"Відносини між українським та білоруським народами особливі. Наші почуття дуже теплі. Якісь загрози чи провокації з боку України щодо Білорусі виключені, це просто неможливо. Віктор Геннадійович також запевнив мене у відсутності ризиків та загроз для України з території Республіки Білорусь", — заявив Олексій Резніков.
Дума попросила Путіна визнати "ЛДНР"
15 лютого російська Держдума 351 голосом ухвалила постанову про направлення президенту країни звернення про визнання самопроголошених "ДНР" та "ЛНР".
Документ, внесений депутатами від фракції "Єдина Росія", який передбачає спочатку консультації із МЗС РФ, набрав 310 голосів. А проект ухвали від фракції КПРФ, який передбачає негайне звернення Держдуми до президента РФ, — 351 голос. Водночас, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що жодних офіційних рішень щодо можливості визнання "ЛДНР" не приймалося.
Водночас, 22 лютого у Москві відбудеться засідання двох палат російського парламенту. Сенатори нібито зберуться заради схвалення закону про індексацію пенсій військовим пенсіонерам, але на тлі загострення Росією ситуації на Донбасі деякі експерти припускають, що російські сенатори та депутати можуть ухвалити нові рішення, які безпосередньо стосуються ЛДНР.
За антисемітизм запровадили кримінальну відповідальність
15 лютого Верховна Рада ухвалила закон №5110 "Про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні". За документ у другому читанні проголосували 295 народних депутатів.
Закон за прояв антисемітизму передбачає штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі до п'яти років. Також за це передбачено позбавлення волі до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років або без.
За прояв антисемітизму у поєднанні з насильством, обманом або погрозами, а також вчинені посадовою особою передбачено штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років, чи без такого. Якщо зазначені дії вчинили організованою групою, то покарання полягатиме у позбавленні волі від п'яти до восьми років.
Кібератака "поклала" сайти Міноборони, ЗСУ та двох держбанків
15 лютого інформаційні ресурси України зазнали потужної кібератаки. Як повідомив Держспецзв'язок, постраждали сайти Міноборони, МВС, ЗСУ, державних банків — ПриватБанку та Ощадбанку. Крім того, було атаковано портал державних послуг "Дія".
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що команда "Дії" відбила атаки хакерів з чотирьох країн — Росії, Китаю, Чехії та Узбекистану. "Початковий вектор — Росія та Китай. Десь 600 тисяч пакетів шкідливого трафіку за секунду. Наші фахівці швидко обрізали цей напрямок, але атака повернулася з Чехії та Узбекистану. І знову була відбита", — написав міністр. За його словами, атака була найбільшою в історії України, а вартість такої атаки становить мільйони доларів.
Бойовики обстріляли Станицю Луганську, поціливший в дитячий садок
17 лютого російські бойовики здійснили артилерійсько-мінометний удар по Станиці Луганській. Окупанти пробили стіну в дитячому садку, три виховательки отримали контузію.
Обстріл почався приблизно о 9-й ранку і тривав близько сорока хвилин. Серед дітей поранених та травмованих немає, бо снаряд потрапив до музичної зали, де не проходили заняття. У закладі перебували 20 дітей та 18 працівників садка.
Окупанти одразу ж звинуватили в обстрілі українських військових. На обстріл відреагував президент Володимир Зеленський. За його словами, це "велика провокація".
Коломойський вважає, що ведуча "плюсів" Мосійчук може стати кандидатом у президенти
Олігарх Ігор Коломойський вважає, що в Україні новим кандидатом у президенти може бути хтось із журналістів та медійної сфери. Наприклад, ведуча "плюсів" Наталія Мосійчук.
Зокрема, під час інтерв'ю "Українській правді" Коломойському поставили питання: чи вірить він, що з'явиться якийсь новий кандидат у президенти. "Не вірю. Не бачу поки що. Я думаю, може, серед вас журналістів... Мосійчук може піти", — сказав він.
При цьому Коломойський зазначив, що ніколи з нею про це не говорив, а відповідаючи на запитання, просто прикинув, хто "має стовідсоткову впізнаваність". Він також заявив, що не знає, чи підтримував би її, якби вона балотувалася, але додав, що "це хороший був би батл" з погляду боротьби кандидатів.
Верховний суд наказав звільнити Вітренко
Верховний суд задовольнив касаційну скаргу Національного агентства щодо запобігання корупції та скасував рішення судів нижчих інстанцій, які визнали протиправним його розпорядження від 1 липня 2021 року про необхідність звільнити Юрія Вітренка з посади голови правління НАК "Нафтогаз України".
НАЗК вважає, що Вітренко не мали права призначати головою правління "Нафтогазу", бо перед цим він був в.о. міністра енергетики, отже, мав конфлікт інтересів. 1 липня агентство направило до наглядової ради "Нафтогазу" розпорядження з вимогою розірвати контракт з Вітренком. Вітренко пішов до Окружного адміністративного суду Києва, який одразу задовольнив його заяву про забезпечення позову та зупинив дію припису до набрання законної сили рішенням у справі. У листопаді Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив це рішення. Тепер Верховний суд скасував рішення ОАСК та апеляційну ухвалу.
Зеленський ініціював консультації щодо Будапештського меморандуму
19 лютого президент Володимир Зеленський під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки заявив, що Україна вчетверте ініціює проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму.
Він нагадав, що Україна відмовилася від третього у світі ядерного потенціалу в обмін на гарантії безпеки, проте ці зобов'язання було порушено Росією. "Зброї у нас немає. Як і безпеки. Немає і частини території, яка за площею більша ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія. А головне — немає мільйонів наших громадян", — заявив президент.
Президент заявив, що якщо консультації знову не відбудуться або за їхніми результатами не буде прийнято конкретних рішень щодо гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює, і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів.
Росія вирішила не виводити війська з Білорусі після навчань
20 лютого президент Росії Володимир Путін та білоруський диктатор Олександр Лукашенко ухвалили рішення продовжити "перевірку сил реагування союзної держави", незважаючи на закінчення навчань "Союзна рішучість-2022".
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що рішення продовжити перевірку сил реагування ухвалено "у зв'язку з наростанням військової активності біля зовнішніх кордонів союзної держави та загостренням ситуації на Донбасі". У ході перевірки, за словами Хреніна, "будуть ретельно опрацьовані етапи оборони союзної держави, які не були охоплені з таким ступенем деталізації навчальними питаннями попереднього періоду перевірки".
Паніка Заходу щодо вторгнення Росії в Україну наростає
19 лютого президент США Джо Байден заявив, що президент Росії Володимир Путін вже вирішив розпочати повномасштабну війну з Україною. За словами Байдена, під час вторгнення може бути атакована столиця України – Київ. Чи йдеться про наземне вторгнення чи авіаудар — він не уточнив. За словами Байдена, Росія зібрала біля українського кордону "150 тисяч військових", зокрема – з боку білоруського кордону. Точного часу можливого вторгнення він цього разу не назвав, зазначивши, що воно може відбутися найближчими днями або наступного тижня.
Незважаючи на впевненість Байдена у рішенні Путіна, президент США залишає можливість вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Зокрема, він очікує на зустріч глави Держдепартаменту США Ентоні Блінкена з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Вона, за словами Байдена, намічена на 24 лютого.
20 лютого Нідерланди вирішили перенести діяльність свого посольства у Києві до Львова. У міністерстві закордонних справ країни пояснили, що таке рішення було ухвалено з міркувань безпеки. Частина співробітників уже переїхала до Львова, коли тиждень тому там було створено центр підтримки. В офісі НАТО також заявили, що всі співробітники покинуть Київ та продовжать роботу у Львові та Брюсселі. Інші західні країни, зокрема Британія та США, вже перемістили своїх дипломатів до Львова.
Байден та Путін знову зустрінуться, щоб поговорити про Україну
Президент США Джо Байден і президент РФ Володимир Путін погодилися взяти участь у саміті з обговорення "безпеки та стабільності в Європі", під час якого йтиметься про припинення вогню на сході України та стримування РФ від вторгнення. Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон, який виступив ініціатором зустрічі. Підготувати саміт мають державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на зустрічі у четвер, 24 лютого. У Білому домі заявили, що Байден погодився на участь у саміті, "якщо не буде вторгнення".