Масова прокачування. Як стареньким Т-64 повернули молодість
І свідчення цьому - продемонстрований днями ролик від "Укроборонпрому", в якому розповідається про програму модернізації парку основних танків нашої армії Т-64.
Хоча для військових спостерігачів така масштабна програма давно вже не є чимось новим, проте широка публіка, напевно, вперше дізналася про існування такої модифікації танка Т-64БВ як "Т-64БВ зразка 2017 р.".
Практично відразу після закінчення активної фази бойових дій на Донбасі навесні 2015 р. стартував процес розробки варіантів модернізації парку Т-64. Причому було враховано як досвід бойових дій, так і загальносвітові тенденції. А в усьому світі військові вже давно прийшли до висновку, що якихось кардинальних проривів за останні 40-50 років в конструкції корпусу, ходової частини, пристрої башт і знарядь танкобудівники не вчинили. І тому вся модернізація стосується вдосконалення динамічного захисту, засобів активної захисту, комплексів оптико-електронної протидії лазерному дальнометрированию і целеуказанию противника.
Тому і вітчизняний військово-промисловий комплекс в першу чергу зробив ставку на модернізацію системи управління вогнем, приладів спостереження і наведення, навігаційної апаратури без внесення кардинальних змін в основну базову конструкцію.
Насамперед дуже важко і болісно стали доробляти систему динамічного захисту. Справа в тому, що потрібно було швидко вирішити проблему встановлення профільованих кумулятивних елементів на основі гексогену абсолютно нового сучасного комплексу "Ніж" в стандартні коробки радянського комплексу "Контакт-1". У підсумку задача була вирішена і новий варіант "Ножа" отримав позначення "Щит-64". Установка нової системи динамічного захисту значно підвищує бойову стійкість танки в бою навіть у порівнянні з новітніми модифікаціями російських Т-72.
Крім того, докорінно було модифіковано систему управління вогнем, а також радіоустаткування танка. Так, на новій модифікації встановлені тепловізійні прилади спостереження виробництва фірм "Тримен-Україна" і UaRpa для всіх членів екіпажу, а також нові цифрові радіостанції "Либідь К-2РБ" (фактично локалізована версія Мотороллы).
Таким чином, екіпаж отримував можливість виявлення, розпізнавання і знищення противника і вдень, і вночі на відстані більше 1,5 км, а також помехозащищенную зв'язок на відстані до 70 км.
І ще - вперше танкові екіпажі отримали можливість тримати стійку зв'язок з піхотними підрозділами на полі бою. Так як до цього їх засоби зв'язку працювали в різних діапазонах. Ще одним кроком до поліпшення взаємодії є установка на танки спеціальної гарнітури, з допомогою якої піхотинці, що знаходяться поблизу танка, зможуть мати прямий голосовий контакт з екіпажем бронемашини, що дуже актуально під час виконання бойових операцій.
Ще одним важливим елементом модернізації стала установка навігаційного обладнання (пристроїв супутникової навігації типу СН-4215) виробництва державного підприємства "Оризон-Навігація". Причому спостерігається і елемент стандартизації - так як пристрої цього типу вже встановлюються на бронетранспортерах БТР-3,4 і броньовики "Дозор-2". Причому, що цікаво, - в зв'язці з цифровими радіостанціями СН-4215 може працювати в якості інформаційної системи, яка дозволяє обмінюватися оперативної навігаційної інформацією між різними об'єктами системи.
Така система дозволяє вивести на абсолютно інший рівень оперативно-тактичне управління танковим підрозділом у бою. Екіпаж тепер може, наприклад, в будь-який час доби передавати на командний центр координати цілі. Це різко зменшує час реакції і робить управління ходом бою (операції в цілому) більш гнучким.
При цьому, враховуючи реалії триваючої війни на Донбасі, був відпрацьований варіант модернізації танків прямо в польових умовах або в місці постійно дислокації. Для цього всі елементи модернізації виконані так, що не вимагають зміни електричної мережі і встановлюються прямо на штатні кріплення. Таким же чином виконані і елементи "Щит-64".
Все це дозволило в найкоротші терміни модернізувати до зими 2019 р. матчастину як мінімум п'ять батальйонів, а це ні багато, ні мало - 150 танків. Реально ж "танків Т-64БВ зразка 2017 р." у військах ще більше - так як зараз на капітальний ремонт на Харківський бронетанковий завод масово відправляють більше "стародавні" Т-64Б, на які наварюють кріплення для елементів динамічного захисту. По розташуванню блоків цей варіант навіть краще і ефективніше, ніж модернізовані в полі.
І найголовніше - що модернізовані машини за своїм бойовим можливостям мало чим поступатиметься сучасним моделям. І при їх модернізації використовуються компоненти, вузли і деталі виключно вітчизняного виробництва з часткою західних, але без російських.
Як бачиться, для розвитку свого танкового парку Україна прийняла досить виважене і правильне рішення - модернізація завжди була, є і буде на порядок дешевше виробництва нової техніки. Тим більше що альтернативи особливо і немає - той же Т-64 не випускається з 1987 р., а випуск новітнього "Оплоту" тільки розгортається і наситити війська новою технікою вдасться ще не скоро.
