Масштабна операція. Як українські ракети "Корсар" стали йорданськими "Термінаторами"
Підприємство, засноване в далекому 1965 р. як розробник уніфікованих систем та комплексів автоматизованого контролю та діагностики авіаційних ракет і морських торпед після 1991 р., стало активно займатися в тому числі розробкою і дрібносерійним виробництвом протитанкових ракетних комплексів.
Першим на початку "нульових" був "Бар'єр", потім була "Стугна", "Комбат", "Корсар", "Скіф". Комплекси виявилися цілком на рівні конкурентів (насамперед російських) і саме головне - дешевше і тому одержали досить широке поширення у світі.
Конкретні контракти потрапляють у відкриту пресу досить нечасто, але, наприклад, відомо, що в 2017 р. комплекси "Скіф" поставлялися як мінімум в Азербайджан і ОАЕ.
Досить серйозні обсяги ракет і комплексів пішли і у вітчизняну армію - так, тільки за 2018 р. ЗСУ отримали 200 пускових установок протитанкових ракетних комплексів "Стугна" та близько 3 тис. ракет до них.
При цьому основною позицією КБ "Промінь" на міжнародному ринку було небажання організовувати передачу технологій під будь-яким соусом іноземному замовнику. І ось буквально днями з'являється повідомлення, що в 2018 р. йорданська компанія Jadara Equipment починає ліцензійне виробництво ПТРК "Корсар" під місцевим вельми войовничим найменуванням - Terminator.
Цікаво, що місцева версія має дещо змінений прицільний комплекс з тепловізором і адаптовану під піщаний грунт триногу. Безпосередньо в Йорданії буде налагоджена збірка ракет РК-3К з тандемною кумулятивною бойовою частиною і РК-3ОФ з осколково-фугасної.
Обсяги виробництва на даний момент поки невідомі. Але, по всій видимості, йорданці розраховують на досить великі обсяги отримання ракет, інакше складно пояснити, наприклад, розробку як мінімум двох бойових модулів з використанням українських ракет. Мова йде про Twin Jadara Terminator (7,62-мм кулемет і дві пускові установки) і Quad Jadara Terminator (чотири пускові установки). На збройових виставках вони поки демонструються встановленими на базі позашляховика Toyota Land Cruiser, проте з великою часткою ймовірності можна говорити про те, що вони розроблялися для установки на легкої броньованої техніки.
З відкритих джерел поки відомо тільки про одну поставку від компанії "Укрінмаш" для Jadara Equipment вигляді 25 приладів для наведення ракет і власне 150 комплектів для збірки ракети РК-3К на загальну суму в $5 млн. Ця поставка засвітилася в травні минулого року, але, ймовірно, були і надалі.
Чому так кардинально змінилася позиція КБ "Промінь", а швидше за все, варто говорити про "Укроборонпрому", ніж про конкретному підприємстві. Варіантів може бути кілька, починаючи від банальної спроби просто подорожче продати ексклюзивний військовий продукт до прямої "прохання" тих же США допомогти з посиленням обороноздатності одного з ключових арабських союзників в регіоні.
Однак, як мені бачиться, є один цікавий момент у всій цій історії. Як і у випадку з Туреччиною, цілком може виявитися, що передача (хоча і часткова) технологій виробництва протитанкових ракетних комплексів може виявитися частиною більш масштабної операції.
Справа в тому, що восени 2018 р. міністерство оборони Йорданії виставило на розпродаж просто величезна кількість авіаційної техніки, раніше эксплуатировавшейся місцевими ВВС. Це 12 навчально-бойових літаків ВАЕ Hawk Mk 63, один військово-транспортний літак Lockheed C-130B Hercules, два військово-транспортних літаки Airbus C295M, 17 бойових вертольотів Bell AH-1F Cobra, 21 багатоцільовий вертоліт (13 Bell UH-1H Huey і вісім Sikorsky UH-60L Black Hawk).
А ще вони розпродають авіатехніку Сил спеціальних операцій - два літака - "ганшипа" Airbus AC235 - унікальні літаки, виготовлені спеціально для ВПС Йорданії на базі військово-транспортного літака Airbus CN-235. Обидва літаки до недавнього часу використовувалися в бойових діях на стороні просаудовских сил в Ємені. Крім того, є інформація, що найближчим часом на продаж будуть виставлені також легкі бойові вертольоти MD Helicopters MD530FF Little Bird.
Практично вся техніка досить нова - ті ж UH-60L Black Hawk, наприклад, поставлені в 2007 р., а "ганшипы" взагалі в 2014 р.
Причин такого кардинального рішення йорданського короля кілька - ті ж американські вертольоти виявилися несумісними з парком апаратів європейського виробництва, навчальні ВАЕ Hawk - виробництва 1983-1988 рр., тобто досить застарілі за будь-якими мірками.
Однак у будь-якому разі для нас таке можливе поповнення авіаційного парку було б просто "знахідкою" - адже коштувати вони будуть рішуче менше, ніж нове техніка. До того ж будуть дотримані певні умовності, адже Європа, зав'язана на російський газ, досі з крайнім небажанням продає нам військову техніку і обладнання. Історії з провальними спробами закупівлі можна перераховувати досить довго - від німецьких двигунів до британських вертольотів. Саме тому ми змушені купувати, наприклад, китайські дизельні двигуни, а також ті "крихти", які нам може надати польський военпром. Багато в чому цим обумовлена і щільне співробітництво з Туреччиною.
Підводячи підсумок, хотілося б думати, що є продумана державна політика, а не просто спроба заробити "легкі гроші", продаючи все ще конкурентоспроможні військові технології. У військово-політичного керівництва країни є чітке розуміння "плюсів" і "мінусів" нашого військово-промислового комплексу.
