Марш слави. Чому націоналісти злили "третій майдан" Найєму і Саакашвілі
Між Маршем слави УПА, який пройшов увечері суботи 14 жовтня, і "самим останнім третім майданом", призначеним на ранок вівторка, 17 жовтня, - всього лише два дні. Було б зовсім не важко зробити так, щоб перша акція стала прелюдією до другої. Тим більше, що організатори їх обох декларують гостро критичне ставлення до нинішньої влади.
Однак на Марші слави не звучало жодних закликів прийти у вівторок вранці під Верховну Раду. Навпаки, складається враження, що акція 14 жовтня стала свого роду противагою акції "17.10.17". І якщо у вівторок очікуються ультимативні вимоги до парламенту і президента, спроби розбити намети на Майдані Незалежності, блокувати урядовий квартал, штурмувати парламент і президентську адміністрацію, то в суботу, навпаки, все пройшло спокійно, мирно і без ексцесів, притому що акція була вражаючою.
Перед початком маршу учасники зібралися біля пам'ятника Тарасу Шевченку на святкове віче, присвячене Дню захисника України, святу Покрови та 75-річчю Української повстанської армії. Звідти колона активістів рушила по бульвару Тараса Шевченка та Хрещатиком. За оцінками МВС, в марші взяли участь близько 10 тис. активістів (плюс 5 тис. працівників органів системи МВС), організатори заявляють про більшу кількість - до 20 тис.
Коли голова колони вийшла на Майдан Незалежності, була оголошена хвилина мовчання в пам'ять про загиблих у боротьбі за Україну. Після цього учасники запалили смолоскипи і рушили на Контрактову площу, де їх чекав святковий концерт.
Марш слави УПА проводиться у річницю створення УПА вже 12-й рік поспіль. Починаючи з 2014 р. цей день є державним святом - Днем захисника України, а з 2015 р. - вихідним днем. І смолоскипний марш націоналістів став, по суті, святковим атрибутом. Звичайно, в організаторів була можливість використовувати цю дату для акцій громадянської непокори, а сам марш перетворити на демонстрацію проти влади. Однак націоналісти використовували свято із зовсім іншою метою - як демонстрацію своєї сили і свого єдності.
Нагадаємо, що в березні лідери трьох партій - "Свобода" (Олег Тягнибок), "Національний корпус" (Білецький) і "Правий сектор" (Андрій Тарасенко) - урочисто підписали маніфест про об'єднання зусиль. До підписання цього документа були запрошені також лідери інших націоналістичних організацій України. І ось на віче 14 жовтня можна було почути виступи не тільки Тягнибока, Білецького і Тарасенко, але і представників Конгресу українських націоналістів, Організації українських націоналістів, а також Організації українських націоналістів (бандерівської), руху С14, об'єднання "Сокіл" та ін.
Організатори акції випромінювали впевненість у тому, що вони збережуть єдність і що в наступному парламенті у них буде потужна власна фракція. Ну а їх популярність повинна була засвідчити колона учасників маршу, що розтягнулася на кілометри.
Що ж стосується ставлення до нинішньої влади, які виступали на віче були напрочуд добросерді і від різких випадів утримувалися. А Тягнибок підкреслював досягнуті націоналістами перемоги: "Те, що Покрова стала державним святом, - наша ідеологічна перемога. Так само як і те, що в Україні впали ідоли Леніна. І те, що в багатьох містах, а головне - у столиці з'явилися вулиці Бандери і Шухевича. Нинішня влада зобов'язана негайно відновити історичну справедливість. Ми хочемо побачити укази про відновлення звання героїв Степану Бандері та Роману Шухевичу!".
Як бачимо, якщо у націоналістів і є вимоги до влади, то вони радикально відрізняються від вимог, висунутих організаторами "самого останнього третього майдану" 17 жовтня. Більш того, інформація з різних джерел говорить про те, що між владою і націоналістами досягнуті деякі взаємовигідні політичні домовленості. Звичайно, це не означає, що всі рядові учасники Маршу слави 14 жовтня обов'язково проігнорують акцію "17.10.17". Зокрема, відомо, що деякі приїхали в Київ на марш з областей зібралися залишитися в столиці до 17 жовтня. Тим не менш офіційно "Свобода", "Національний корпус" і "Правий сектор" в організації вівторкової акції не беруть участь, як і не планують виводити в той день під парламент своїх активістів під власними партійними прапорами і гаслами.
У лідерів націоналістичних партій досить прохолодне ставлення до тієї різношерстої компанії, яка займається підготовкою акції 17 жовтня, а особливо - до таких її ватажкам, як Мустафа Найєм та Міхеїл Саакашвілі. Серед вимог, озвучених організаторами вівторкової акції, немає жодного, яке було б властиве націоналістам. Тому лідерам націоналістичних партій немає ніякого резону бути на розігріві у ідеологічно далеких діячів, які намагаються створити помісь лібералізму і популізму.
До того ж в організації протестних виступів 17 жовтня як у столиці, так і у Львові та деяких інших містах діяльну участь приймає партія "Самопоміч" мера Львова Андрія Садового. Вона є головним політичним і електоральним конкурентом "Свободи" на Галичині. Тому немає нічого дивного в тому, що Тягнибок дбав про максимальному ефекті від Маршу слави УПА, а не про успіх "17.10.17".
Звичайно, українська політика - як погода, тому в ній можливі дуже швидкі зміни. Але поки що лідери націоналістів не мають ніякого інтересу забезпечувати масовість акції під Верховною Радою 17 жовтня. Навпаки, їм вигідніше, щоб вона не дотягла за масштабами і здійсненому піар-ефекту до суботнього Маршу слави УПА.
Якщо згадати Євромайдан, то саме націоналістичні організації тоді були найбільш готові до силового протистояння. Особливо ті, які мають цілком реальне членство (а не паперове, як у переважної більшості українських партій), напіввійськову організаційну структуру, тренувальні табори і т. п. І якщо вони не будуть присутні на акції 17 жовтня, це знижує ймовірність того, що справа дійде до силового сценарію.
Ще один цікавий нюанс полягає в тому, що серед вимог акції 17 жовтня є скасування депутатської недоторканності. В принципі, це відповідає сподіванням Петра Порошенка, який вже кілька років говорить про те ж. Не далі як 7 вересня президент знову закликав Верховну Раду погодити та внести зміни до Конституції в частині скасування депутатської недоторканності. Але якщо парламент зробить це, то недоторканності позбудуться і ті народні депутати, які зараз, як Семен Семенченко, підбурюють українців бути 17 жовтня "злими і нетолерантними". Для народного депутата Андрія Білецького це ще один привід не підставляти себе і свій "Національний корпус".