Маріупольське напрямок. Чому бойовики знову криють Водяне (КАРТА)
Якщо 31 березня було зафіксовано 94 обстрілу, то 1 квітня вже 37, і в наступні кілька днів це число не перевищувало 40. За 11 повних днів війни у "режимі тиші" ВСУ втратили двох воїнів і ще 45 були поранені. Бойовики на початку навіть стали менше використовувати важке озброєння, крім поодиноких випадків, зокрема, обстріл Авдіївки 3 квітня, коли їх було сім. Бої велися в основному з використанням стрілецької зброї і мінометів. Найбільш гарячими точками традиційно були райони Авдіївки, Спартака, Донецького аеропорту і Примор'я, особливо часто стріляли по Широкіно. Втім, схоже на те, що "тиша" починає плавно перетікати в повноцінну військову кампанію.
З понеділка дуже гаряче стало на маріупольському напрямку і на інших ділянках фронту. На першу лінію, в районі Калиновій під Кадиевкой, взагалі рушили танки, прибуло підкріплення.
У вівторок, 11 квітня, з позицій ВСУ поблизу Водяного стріляли з 122-мм артилерії, а кількість обстрілу на всіх ділянках фронту зросла до 64 — в Примор'ї шість з важкого озброєння. За вчорашні добу терористи 45 раз обстріляли позиції Збройних сил України. З 82-мм мінометів, зенітних установок ЗУ-23-2, гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів ворог накривав захисників Мар'їнки. За морпіхам поблизу Водяного стріляли з гранатометів, БТР і кулеметів великого калібру. З протитанкових гранатометів стріляли по Новотроицкому. А в районі Широкіно за морпіхам стріляли з БМП, а під Павлополем — з БТРа. ВСУ відповідали — надходила інформація про вогонь у бік Пикуз, поруч з якими розташовані позиції терористів.
Варто відзначити, що бої в районі Водяного і Пикуз є відлунням березневого загострення, коли після нічної пристрілки з 19 на 20 березня з використанням мінометів і стрілецької зброї вранці в понеділок почався бій, в якому ворог використав 152-мм і 122-мм артилерію, РСЗВ "Град", обстрілюючи наші позиції. Тоді морпіхи за підтримки танки і БМП змогли на деякий час відбити опорник бойовиків, який знаходився поруч з Пикузами на грунтовій дорозі від Водяного. На жаль, з втратами (троє загиблих) нашим воїнам довелося відступити, так як у нашого танка закінчився боєкомплект і зайняті воїнами позиції розстрілював ворожий танк.
Але подальше загострення на цій ділянці є неминучим, оскільки між нашим Водяним (від якого бойовиків за останній рік відсунули до околиць Пикуз) і окупованими Пикузами всього 2 км. Терористам вдалося утримати позиції на висоті Зухвалої (або Зухвалий від назви кургану), яка є ключовою на лінії оборони бойовиків, Азов (колишня Дзержинського) — Саханка, втім, і тут ВСУ коштують приблизно за 100 м від них. По Водяному регулярно прилітає з боку Пикуз, Саханки і Верхнешироковского (колишній Жовтень), і бойовики роблять це виключно для того, щоб якось зупинити просування наших військ до окупованого населеного пункту, який за "Мінську-1" повинен бути нашим і до якого мало не впритул підійшли і закріпилися українські воїни.
ВСУ необхідно відновити контроль над Пикузами і відбити Зухвалу для того, щоб отримати перевагу і змістити лінію фронту ближче до Новоазовску. Занадто мала дистанція між позиціями гарантує загострення в Примор'ї, особливо тоді, коли буде зеленка, — ближче до травня. Вилазки штурмових груп і робота снайперів стануть звичним і регулярним явищем. Відбудеться спроба наступу ВСУ у вже звичній тактиці — обстріл — швидке висування на позиції ворога і накриття вогнем тилів, залишається загадкою. Але ситуація тут свідчить про ескалацію найближчим часом.
