Маріупольське напрямок. Яка перспектива боїв за Пикузы (КАРТА)
Маріупольське напрямок - традиційно дуже гаряче. Незважаючи на те, що, за словами прес-офіцера сектора "Маріуполь" Сергія Жмурко, кількість обстрілу з боку бойовиків зменшується і за останню добу було зафіксовано 19 випадків, в цілому ситуація не поліпшується. І перспективи покращення немає, - це швидше своєрідне "затишшя", якщо його можна таким назвати, після ескалації тижневої давності, коли під Водяним і Пикузами відбувся бій між нашими "морпіхами" і бойовиками. У результаті ескалації загинуло троє наших бійців і вісім бойовиків за першу добу. Згодом кількість загиблих бойовиків збільшилася ще на десять, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.
Варто нагадати, що з 20-го березня протягом трьох днів велися активні бойові дії, в яких терористи обстрілювали наші позиції під Водяним з "Градів", 122-мм і 152-мм артилерії, 120-мм і 82-мм мінометів, стрілецької зброї, гранатометів. ВСУ вели вогонь в напрямку Пикуз, де стояли терористи. Бій йшов за позиції бойовиків, які були обладнані на ґрунтовій дорозі між нашим Водяним і Пикузами, які трошки віддалені від окупованого населеного пункту. Ці позиції морпіхам вдалося зайняти, втім спроба закріпитися виявилася невдалою. Бойовики з допомогою артилерії і танка відтіснили ВСУ. Ключову роль зіграло те, що у нашого танка, який прикривав морпіхів, закінчився боєкомплект.
Після цього терористи характерно обстрілювали наші позиції під Широкіно, Лебединським, Талаковкой, Красногоровкой. ВСУ вели вогонь у відповідь. Бойовики розповідали про обстріл позицій Погоди і "прильоти" за Пикузам.
Куратор "Інформаційного опору" Дмитро Тимчук розповів, що окупанти на Маріупольському напрямку застосовують широкий спектр свого штатного озброєння, включаючи 122-му ствольну артилерію, 120-мм і 82-мм міномети, БМП-2, танки, зенітні установки та станкові гранатомети обох видів, крім автоматичної стрілецької зброї. У першій лінії противника були помічені "Рапіри" - 100-мм протитанкові гармати. Протягом минулих вихідних противник на цьому напрямку силами 2-х батарей 122-мм гармат-гаубиць типу Д-30 обстрілював ділянки під Водяним, Гнутово і Широкіно, окремі снаряди лягали вздовж траси Маріуполь - Тельманове. З південно-західної окраїни Саханки вів вогонь танк окупантів, а також були помічені маневри БМП-2 з району Пикуз.
На сьогоднішній ранок відомо про обстріл "морпіхів" в Широкіно з зенітної установки ЗУ-23-2, а по Водяному били з кулеметів. З ранку триває бій з використанням стрілецької зброї в районі Широкіно.
Війна повертається до традиційного позиційному характеру, коли ворог намагається завдати якомога більше шкоди ВСУ, використовуючи артилерію. З настанням стабільного тепла і появою "зеленки" тут активізуються штурмові групи ворога і снайпери. На Примор'я практично не залишилося сірої зони. Між тим самим Водяним і Пикузами всього 2 кілометри, а до позицій ворога на висоті "Зухвала" (або "Зухвалий" від назви кургану) і того менше - наші хлопці стоять приблизно в 100 метрах від ворожих опорників.
Сьогодні можна говорити, що епіцентр бойових дій перемістився ближче до Маріуполі та Горлівці, а також під Попасную, втім помітна тенденція, що бойовики намагаються у власних засобах ЗМІ, а також при підтримці російських журналістів створити враження гуманітарної катастрофи калібру української Авдіївки в Пикузах. Досить часті сюжети про розбитому селі, де "немає" позицій терористів, а живуть виключно кілька мирних людей, за якими ведуть вогонь "злі укропы". Звичайно, про те, що з позицій в околицях села бойовики стріляють по Водяному ні слова в подібних сюжетах немає. А перебитое електрика, яке вже полагодили після боїв тижневої давності, це тільки на руку терористам. Варто нагадати, що село Минскц-1 має бути під українським прапором, але в кінці 2015 року бойовики його захопили і досі утримують.
Говорити про перспективу нашого наступу в цьому районі сьогодні дуже важко. Остання невдала спроба відобразити позиції ворога показала, що масштабної операції не буде або з-за "мінських домовленостей", або з іншої причини. Наступ можливо тільки з використанням тактики "повзучого настання" або дрібних кроків, коли під прикриттям артилерії піхота швидко висувається на позиції ворога і вступає в бій. Якщо їх вдається захопити, то стоїть завдання закріпитися, а артилерія криє ворожі тили. Втім, за три роки війни ворог досить міцно окопався навіть у кам'янистого степу, обладнав вогневі позиції і не відмовляється використовувати реактивну артилерію після мінімального просування наших хлопців, що дуже ускладнює наступ. Для успішної операції доведеться застосувати суттєві сили, танки і важку техніку. І бій за Пикузы можливий, якщо одночасно ВСУ влаштують наступ в районі Широкіно в напрямку Саханка-Вужачку або Безіменного, а також в окупованому Верхнеширокивском (колишній Жовтень) з метою розтягнути оборону ворога. Однак, таку операцію необхідно ретельно планувати і тепер вона навряд чи реальна.
Якщо говорити про "повзуче настанні", то сьогодні реалізувати його досить важко, але, цілком можливо, що пріоритетом може бути висота "Зухвала", яка є ключовою на лінії оборони бойовиків Азов (колишня Дзержинського) - Саханка.
Втім, швидше за все, війна на Маріупольському напрямку найближчим часом буде носити виключно позиційний характер з постійними обстрілами, просуванням і локальними боями штурмових груп і снайперів.
