Маріуполь під загрозою. Чим небезпечне подальше розведення сил на Донбасі (КАРТА)
У понеділок, 15 липня, близько 2:30 в Приазов'ї українськими бійцями було помічено висунення диверсійно-розвідувальної групи (ДРГ) противника чисельністю до чотирьох осіб, які рухалися в напрямку села Водяне під Маріуполем.
За повідомленням штабу ООС, при наближенні противника на вигідну дистанцію зав'язався бій, в результаті якого ворог поспішно відступив. На місці сутички нашими захисниками знайдені РПГ-7В і пошкоджений АК-74. Ніхто з українських бійців не постраждав.
Останнім часом значно почастішали спроби прориву ворожих ДРГ, а деколи вони вже приводили до трагедії.
Все це відбувається на тлі успішного, на перший погляд, розведення сил у Станиці Луганській. Настільки успішного, що новий голова Луганської обласної держадміністрації Віталій Комарницький вже повним ходом ділиться райдужними планами нових точок розведення сил.
Офіційно в контексті планів майбутнього розведення сил називається тільки Золоте Луганської області, проте неофіційно поширюється інформація про інших точках на лінії розмежування, серед яких Петрівське Старобешівського району Донецької області, а також Широкіно на березі Азовського моря. Все це недалеко від місця, де минулої ночі українські бійці накрили ДРГ терористів. А ще поруч знаходиться прифронтовій Маріуполь.
Нагадаємо, що Широкіно є своєрідним щитом Маріуполя зі сходу і давно грає роль буферної зони між військами ЗСУ і терористами "ДНР". Цей населений пункт ще з 2015 року є демілітаризованою зоною, проте перебуває під вогневим контролем ВСУ.
З Петровським ситуація дещо інша - він входить в список узгоджених ще в 2016 році в Мінську місць, де має відбутися розведення сил в першу чергу. Тоді там при спробі відведення озброєнь стався конфлікт, і процес був зірваний. Планувалося, що цей процес розпочнеться 3 жовтня 2016 під контролем ОБСЄ, однак противник запустив безпілотний літальний апарат, після чого почався обстріл терористами сил АТО з АГС і стрілецької зброї.
Зауважимо, що Петровське, що Широкіно, - надто важливі стратегічні об'єкти в плані можливої зміни конфігурації лінії протистояння. Українські війська з Петровського можуть загрожувати всьому Приазовському напрямом оборони бойовиків, а для терористів Петровське - це плацдарм для прориву на українську територію. З Петровського через Богданівку і Старогнатовку бойовики можуть прорватися на Волноваху і взяти Маріуполь у півкільце.
Що стосується Широкіно, то з нього взагалі відкривається пряма дорога на Маріуполь. Характерно те, що на території селища знаходиться стратегічна висота, з якої частково прострілюється Маріуполь. Саме з неї терористи "ДНР" атакували житловий мікрорайон "Східний" 24 січня 2015 року. Зараз ця висота перебуває під контролем ВСУ, але, судячи з усього, бойовики не проти повернути її собі. Нагадаємо, що ще в 2017 році вони заявили про намір відкрити в Широкіно "контрольний пункт пропуску".
Здавалося б, повинно бути очевидним, що поблизу Маріуполя грати в "російську рулетку" з розведенням сил дуже небезпечно, і це може завершитися трагічно. І про те, що бойовики "ДНР" проявляють інтерес до Маріуполю, свідчить хоча б згаданий бій минулої ночі під Водяним.
Взагалі, надії президента Зеленського на успішне завершення розведення сил відверто незрозумілі, адже історичний досвід свідчить, що там, де Росія - там постійні зриви домовленостей і порушення договорів і зобов'язань. Далеко за прикладом ходити не треба: у 1993 році за ініціативою Росії подібне розведення озброєнь з розмінування території відбулося в Абхазії, але тільки грузинські війська виконали свою частину зобов'язань, звільнену зону відразу ж увійшли російські війська, наплювавши на всі домовленості.