Манекени і маріонетки. Чим відрізняються ще живі Пасічник і Пушилин від воскових Захарченко, Гіві і Мотороли
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Виставка кремлівських манекенів і маріонеток
Минулий тиждень жителям захоплених "ихтамнетами" територій Донеччини та Луганщини запам'яталася постійним появою нічого не значущих заяв або ватажка російської окупаційної адміністрації в ОРДО Пушилина, або ватажка російської окупаційної адміністрації в ОРЛО Пасічника, або і того, і іншого одночасно. При цьому якщо раніше обидві кремлівські маріонетки залучалися хоча б на підтанцьовку в Мінську до "гуманітарної місії" путінського кума Медведчука, то тепер взагалі ніякого приводу для гучного струсу повітря не було.
Більш того, останні переговори в білоруській столиці Тристоронньої контактної групи 2 липня закінчилися зовсім нічим. До речі, у зв'язку з позицією представництва Росії в ТКГ на чолі з Гризловим. В результаті не вдалося досягти навіть мінімального прогресу в питанні введення "хлібного перемир'я", ні в темі звільнення полонених, ні навіть в справі демонтажу фортифікаційних споруд в районі Станиці Луганської після тамтешнього розлучення військ. Втім, давно відомо, що ніякого зайвого приводу для інформаційної активності російських окупантів та їх колаборантів і не потрібно - багатолика пропагандистська машина постійно штучно плодить різні фейки і "акції" про запас і на всяк випадок.
Ось і зараз знадобився заздалегідь заготовлений "флешмоб" під назвою "Вибір Донбасу", коли з відеозверненням до новообраному президенту Володимиру Зеленському спочатку виступила якась дівчина нібито з окупованої Горлівки, потім це підтримали луганські "блогери", а на фініші на авансцену вийшли вже Пасічник з Пушилиным. І урочисто заявили "від імені всього народу Донбасу": "Таким суто мирним шляхом ми доб'ємося припинення війни, виконання Києвом Мінських угод (в першу чергу "особливого статусу") і визнання права Донбасу на інтеграцію з Російською Федерацією".
Толк, звичайно, від таких промов, як від будь-якого шоу - можна його сприйняти за чисту монету, пребагато надихнувшись, або, обурюючись, розвінчувати гнилу суть прозвучав. І особливо акцентувати на елементах звичайної шизофренії - тут тільки "особливий статус в Україні" і одночасно "інтеграція з Росією" чого варті. В принципі, ефект від побаченого той же, як і після відвідування яскравих музейних експозицій. Як, наприклад, це може відбутися на виставці воскових фігур відкрилася в Донецьку. Там серед іншого представлені сидять за одним столом фігури ліквідованих Захарченко, Гіві і Мотороли. Правда, їх "скульптор" або так ненавидить бойовиків, або криворук настільки, що Моторола більше скидається на Леніна в береті, ніж на "ихтамнета" Павлова, Гіві - на героя фільму "Чотири танкісти і собака", а Захарченко - вилитий манекен з військторгу.
Майстер-клас від українських спецслужб
Зате новину минулого тижня від українських спецназівців не могла викликати в українців жодної іншої емоції, крім захвату, а у ворогів - тільки заздрість. Мова про те, як бійці Сил спецоперацій уміло та вільно діють в глибокому тилу, про що в Кремлі дізнаються, що називається, "з преси". Адже посеред білого дня без пилу і шуму вдалося вивезти для потреб СБУ цінного свідка у справі збитого російським "Буком" малазійського "Боїнга" МН17 - колишнього командира ППО" Цемаха.
І дана операція пройшла в місті Сніжне, який розташований, на хвилиночку, всього в 20 кілометрах від неконтрольованого Україною ділянки українсько-російського кордону і в 80 кілометрах від лінії фронту. Причому вражають навіть деталі: спочатку спецслужбісти оглушають екс-"ополченця" поблизу його житла, а потім спокійно вивозять того на його ж машині через один з КПВВ.
Як справедливо зазначив Гиркин-Стрільців (а це вже офіційно підозрюваний міжнародної Спільної слідчої групи у катастрофі лайнера МН17 персонаж тут же впізнав у які вивезли Цемахе свого старого знайомого "Борисыча"), такий майстер-клас від українських спецслужб - "чергове свідчення огидною постановки контррозвідувального забезпечення тилової зони "корпусів" і держбезпеки ДНР взагалі". Або, іншими словами, Гиркин публічно виставив спільний "незадовільно" для обох донецьких "главків" - і ГРУ, і ФСБ.
Асєєв - у міжнародному "екстреному списку"
Ще одна подія останніх днів в черговий раз нагадало про те жахливому стані речей в окупації з журналістикою і журналістами, уособленням чого є в'язень донецького концтабору "Ізоляція" Станіслав Асєєв, писав з Донецька до свого арешту два роки тому під псевдонімом Стас Васін. Так от, авторитетна організація One Free Press Coalition, що займається захистом прав журналістів в усьому світі і до якої входять провідні світові ЗМІ, внесла її в актуальний "екстрений список з десяти журналістів, які були вбиті або чия доля знаходиться в небезпеці.
One Free Press Coalition зазначила, що журналіст-фрілансер Асєєв знаходиться у в'язниці, контакт з ним обмежений і існують серйозні побоювання щодо здоров'я Станіслава в ув'язненні. А також міжнародне журналістське об'єднання ще раз вказало світовій спільноті, що Асєєва незаконно затримали, а, точніше, викрали у 2017 році бойовики в окупованій частині Донецької області і змусили в ефірі російського ТБ зізнатися в шпигунстві. Як відомо, "шпигував" Станіслав переважно на кладовищі і в магазинах, де слухав розмови місцевих і записував ціни на продукти, що, безумовно, є справжньою військовою таємницею.
Примітно також, що в даний "екстрений список" потрапили журналісти з Ірану, Індії, Китаю, Саудівської Аравії, ряду африканських країн і Мальти. Деякі з них були вбиті (наприклад, саудівський журналіст Джамаль Хашоги або мексиканка Норма Сарабія), інші ж арештовані або пропали безвісти.
