Манафорт для Порошенка. Що змінять в Україні "сливи" Гейтса

Як і очікувалося, допит молодшого партнера Пола Манафорта, Ріка Гейтса, приніс українським політикам чимало прикрих несподіванок. І якщо для довгого списку оппоблоковских персонажів оприлюднення фактів їх співпраці з Полом Манафортом не змінить їх життя вже рішуче нічого, то ситуація з президентом України Петром Порошенком радикально інша, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Навіть досить невизначена інформація про те, що Гейтс і Манафорт якось допомагали Порошенко, може в руках опозиційних сил стати вагомим аргументом не на користь діючого гаранта.

У такій ситуації колишня політика АП повного заперечення будь-яких контактів з командою Манафорта, в світлі того, що вже другий незацікавлений свідок під присягою говорить в американському суді речі прямо протилежні, може вимагати коригування. Оскільки американський (і не тільки американський, якщо на те пішло) істеблішмент швидше повірить Ріку Гейтсу, який вирішив співпрацювати зі слідством, і топити всіх. І який абсолютно не зацікавлений щось вигадувати про факт такого співробітництва. На відміну від української сторони.

А допомога без чітко описаних кордонів - штука досить малозрозуміла і розпливчасте. Мова може йти про одного-двох бесідах, у процесі яких сторони обмінюються якимись абстрактними ідеями - після чого розходяться, зрозумівши, що конкретної співпраці не буде. З іншого боку, мова може йти і про повноцінне співробітництво в обмін на деякі бонуси в майбутньому - і це вже зовсім інша історія.

При тому, що нічого кримінального в можливому консультативну співпрацю президентської команди з Манафортом і його людьми, загалом, немає. В момент цього співробітництва - якщо воно все ж таки було - Манафорт, як відомо, не був звинувачений в ухиленні від сплати податків, банківських махінаціях, і цілій купі інших проступків перед американською Фемідою. Більш того, він був одним з небагатьох політтехнологів та лобістів у Вашингтоні, до якого зверталися не тільки "прості донецькі хлопці" - а й практично всі інші українські олігархи - ті ж Тігіпка з Пінчуком, наприклад. Манафорт ефективно вирішував питання, а той факт, що при цьому він не зареєструвався в Мін'юсті США і не платив податків - це його особиста провина, до якої його клієнти не мають особливого відношення.

Крім того, той факт, що слідство, яке під лупою досліджувало все фінансові подробиці процесу відмивання грошей українських олігархів, не знайшло траншів від нашого гаранта на рахунку манафортовских офшорів, говорить на користь того, що занадто масштабного співробітництва між сторонами все ж не було.

А ось єдиний дійсно неприємний для влади момент може критися в тому, що в квітні цього року за американським ЗМІ пройшли повідомлення про те, що українська Генпрокуратура нібито заморозила співпрацю з командою спецпрокурора Мюллера по справі Манафорта. Троє американських сенаторів-демократів навіть зверталися до генпрокурора України Юрія Луценка з проханням роз'яснити ситуацію.

Луценко тоді все спростував, заявивши, що інформацію Мюллеру передавав, і, більш того, звертався через посольство США до спецпрокурору з пропозицією повного сприяння у цій справі аж до створення спільної групи для розслідування.

У світлі можливої зацікавленості української сторони у приховуванні собственнойго співпраці з Манафортом вся історія може набрати нового звучання.

Втім, якими б не були подробиці тодішніх відносин спецпрокурора з генпрокурором, на даному етапі Україні вигідно надати всю можливу допомогу американському суду. Хоча б з тієї простої причини, що в затягуванні і розвал справи Манафорта зацікавлений, крім самого обвинуваченого, тільки президент США Дональд Трамп. А на прозорому розслідуванні наполягає вся інша американська політична еліта - при чому не залежно від партійної приналежності.

Подяку Дональда Трампа, так само як і його політичні перспективи - штука ненадійна. А співпраця зі слідчою групою Мюллера, без сумніву, буде належним чином оцінено як Конгресом США, так і американським суспільством.