Мамаєва м'ясорубка. Чому Гиркин панікує не на рівному місці
В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Інтенсивність утилізації "ихтамнетов"
Дві декади поточного місяця стали для переформатованій з АТО операції Об'єднаних сил (ООС) ВСУ реальною перевіркою боєм, причому на всьому протязі донбаського фронту. Як і варто було очікувати, підрозділи російської окупаційної армії, дислокованої в ОРДЛО, значно збільшили інтенсивність вогневих ударів як по позиціях українських військ, так і просто по мирним жителям прифронтових населених пунктів.
Як заявив командувач ООС Сергій Наївши під час позапланової зустрічі з першим заступником голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександром Хугом, з 1 по 16 травня окупанти здійснили 930 обстрілу, а до кінця минулого тижня така статистика явно перевищила тисячу. У свою чергу, Хуг також констатував помітне погіршення ситуації на лінії розмежування. На жаль, з початку місяця серед наших бійців четверо загиблих і значна кількість поранених.
Втім, у постійно наривається на відповідь атакуючого ворога 200-х в рази більше. Тільки з 14 по 18 травня були ліквідовані на Донбасі як мінімум 14 російських "ихтамнетов". При цьому ті ж спостерігачі ОБСЄ стали знову писати у своїх звітах про часті переїзди російських похоронних і санітарних машин через неконтрольовані Україною прикордонні переходи на українсько-російському кордоні в ОРДЛО.
А СБУ оприлюднила інформацію, що у найближчі дні в окупований Донецьк прибудуть близько 100 бойовиків зі складу ПВК Вагнера для підтримки 1-го армійського корпусу ЗС РФ, останнім часом ухудшившего оперативно-тактичні позиції як на луганському напрямку під Жолобком, так і особливо під Горлівкою. Адже там Об'єднані сили української армії ввійшли в селище Південне, що впритул до горлівської міської межі.
Знаковість ліквідації Мамая
Одним з російських бойовиків, ліквідованих нашими бійцями на минулому тижні в боях в Авдіївській промзоні, виявився не якийсь там безызвестный "ихтамнет", а досить знаковий російський найманець начальницького складу — ватажок "інтербригади Пятнашка" Мамиев на прізвисько Мамай. Цей персонаж прибув у Донецьк з Північної Осетії ще навесні 2014 р. і відразу ж поповнив бандформування "Схід", яким верховодив відомий екс-працівник СБУ Ходаковський. Потім відзначився в окупаційних підрозділах і на Савур-Могилі, і під Донецьким аеропортом, а в 2016-му замінив у банді "Пятнашка" іншого кавказця — Авидзбу по кличці Абхаз.
Між іншим, останній після "виходу у відставку" став любити ДНР на відстані, так як переїхав прямо в Москву, де відчуває себе чудово, час від часу навіть світло в пропагандистських ток-шоу на провідних російських телеканалах. А ось Мамай зі своїми підшефними був відправлений на один з найбільш гарячих ділянок фронту — в промку біля Авдіївки. Там він намагався корчити з себе "героя" і закономірно отримав "підвищення" в пекло.
За словами відомого літератора-фашиста Прілепіна, "Мамаєва слава" ненабагато поступається в "пантеоні героїв ДНР" давно провалився в пекло Гіві і Мотороле. Тому, подібно до аналогічних постликвидационным випадків вищеназваних медиаперсонажей, 19 травня в Донецьку було оголошено "день жалоби" за Мамиеву, а в Донецькому театрі опери та балету ім. А. Солов'яненка відбулася урочиста церемонія "прощання з Мамаєм", після чого його тіло було по-тихому вивезено на батьківщину у Владикавказ. Так і "вождь" всієї ОРДО Захарченко був дуже засмучений — під ним після відходу від справ Суркова явно хитається крісло, а тут ще "відставка" Мамиева, на якого ватажок ДНР реально спирався поряд з іншим віп-бойовиком по кличці Чечен.
Показовість паніки Гиркина
Останні "ихтамнетовские" втрати в живій силі, причому як якісні, так і кількісні, само собою, викликали панічні настрої як на окупованому Донбасі, так і в глибині російських просторів. Першим традиційно забив на сполох списаний "в запас" Безлер (він же Біс), який раптом став переживати за оточення ВСУ Горлівки, де він свого часу завідував різними отжимами і посадками "на підвал". Ну а продовжив "розганяти зраду" в ультраватных колах, звичайно ж, "великий полководець" Гиркин (він же Стрільців).
За його "оперативним даним", українська армія цілком готова одночасно звільнити відразу кілька населених пунктів — Жолобок, Горлівка, Ясинувата, Дебальцеве, Докучаєвськ, а також Петровський район м. Донецька. Після чого сили ООС зупиняться, окопаются і стануть чекати реакції Кремля. "Якщо "Північний вітер" подме з великою потужністю, тоді укри, наполегливо обороняючи захоплене, з задоволенням пірнуть в якийсь Мінськ-3, спробувавши закріпити успіх. Якщо ні — підуть далі", — досить художньо змалював Гиркин у себе в соцмережі безвихідне становище Путіна, чим, безумовно, трохи підняв настрій всім українським патріотам.
Але ж не дарма Стрільців, на відміну від вищезгаданих Мотороли, Гіві і того ж Мамая, все ще живе на білому світі. Значить, це кому-небудь потрібно — то ФСБ, то ГРУ, то обом російським спецслужбам разом узятим. Тому гріш ціна такій "військової аналітиці". З іншого боку, переформатування АТО в ООС і надання Україні летального озброєння з США, в першу чергу ракетних комплексів Javelin, дійсно змусило російських генералів напружитися і розглядати наступальні операції ВСУ як цілком реальні.
