"Мало яка країна зважилась на таке": NYT розкрила подробиці української місії в Афганістані

 Матеріал про спецоперацію української розвідки опублікувала газета The New York Times, передає "ДС" з посиланням на НВ.

Місія розпочалась вранці 16 вересня і стала першою, відколи американські війська покинули Афганістан.

З Кабула мали евакуювати майже 100 людей — українців та афганців, які перебувають у зоні ризику.

Українці отримали гарантії від талібів: мовляв, літак може приземлитися в міжнародному аеропорту Кабула та залишитися там, поки евакуйовані сідають на борт, а потім безпечно вилетіти — процес мав зайняти кілька годин.

Зрештою для повернення команди до Києва знадобиться сім днів, дві поїздки в Кабул і нервові переговори з талібами. Уряд Талібану впродовж кількох днів відмовлявся звільняти людей. Бойовики неодноразово змінювали умови угоди про евакуацію.

Тільки-но український літак приземлився в Кабулі 16 вересня представники талібів заявили, що не дозволять евакуйованим сісти на борт без письмового звернення українського уряду на адресу "Ісламського емірату Афганістану".

За словами голови ГУР Міноборони Кирила Буданова, це можна трактувати як акт визнання їхнього уряду, що українська сторона категорично відмовляється робити.

Літак повернувся до Києва, перш ніж знову вилетіти до Кабула 19 вересня. Військові чекали, поки команда на місцях та офіційні особи в Україні вели напружені переговори з чиновниками Талібану.

"Найбільша складність полягала в тому, що не було ієрархії влади. Кожна людина, яка має бодай якусь ознаку свого статусу, впевнена, що вона знає, що найкраще. На вирішення кожного питання пішло багато часу", — сказав один із українських офіцерів, які брали участь в операції, на умовах анонімності.

Буданов каже, що попри вихід американських віськових із Афганістану, українська місія триває.

"Більшість країн Заходу, на мою думку, не зроблять чогось, якщо це небезпечно. Ми живемо з війною сім років, тому наше розуміння того, що є небезпечним, трохи інше", — заявив він.

Українська команда провела чотири дні та ночі на чартерному комерційному авіалайнері. Інколи її лякали незрозумілі звуки стрілянини, що лунали біля літака.

Люди, яких мали евакуювати, майже тиждень прибували щодня о 6 годині ранку, сподіваючись сісти на рейс, й чекали в аеропорту майже 12 годин, перш ніж залишити його розчарованими.

Українські офіцери розповіли, що рятувальна місія ледь не зірвалася у середу ввечері, за день до евакуації. Тоді співробітники служби безпеки в аеропорту заявили, що літак має вилетіти за 30 хвилин без евакуйованих, інакше його візьмуть під контроль.

Українські чиновники не повідомляли подробиць про те, як вони вирішили це питання, однак послалися на допомогу Туреччини, Пакистану та Катару, а також Валі Монавара — посла в Україні від попереднього уряду Афганістану.

Врешті-решт евакуація вдалася: увечері 23 вересня літак із українцями та афганцями приземлився у Києві, а політ став "несподіваним рятувальним колом після того, як багато хто відмовився від надії на втечу". Працівники Червоного Хреста чекали на евакуйованих у закритому терміналі міжнародного аеропорту Бориспіль з чаєм та термоковдрами.

"Я чекав на евакуацію півтора місяця, але ми з сім'єю так і не змогли з цим справитися. Спочатку Україна, а потім Бог вислухали наші молитви", — розповів 38-річний Харімі, який приїхав до Києва з шістьма членами сім'ї.

Українці евакуювали 96 людей, зокрема групу студентів університету, спонсорованого Ватиканом, та трирічного хлопчика, пораненого під час теракту в кабульському аеропорту минулого місяця.

Майже два десятки людей, які перебувають у первісному списку евакуйованих українців, залишилися в Афганістані. Серед головних причин називають відсутність дійсних проїзних документів на момент прибуття до кабульського аеропорту. Загалом Україна евакуювала понад 700 осіб, зокрема журналістів The Wall Street Journal, Stars and Stripes та USA Today.