Луценко перерахував етапи дезорганізації української армії
Хронологію зменшення боєздатності армії умовно розділили на чотири етапи.
• 1991-1996 роки, президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма - цей етап характеризується спробою вищого військово-політичного керівництва держави реалізувати управління військами, які залишилися в Україні після розпаду СРСР, були створені умови для поступового системного зниження боєздатності держави
• 1997-2005 роки, президент Леонід Кучма - характеризується скороченням чисельності військ, формуванням нової структури ЗСУ, спробою створення ефективної системи управління оборони України;
• 2006-2009 роки, президент Віктор Ющенко - характеризується намаганням удосконалити нормативно-правову базу, при цьому значно поглибився процес системного зниження рівня боєздатності України в результаті безсистемного скорочення чисельності збройних сил.
• 2010-2014 роки, президент Віктор Янукович - один з найбільш складних етапів оборони України, характеризується ігноруванням керівництвом Міноборони основних положень, принципів і теорій військового мистецтва.
Трирівнева система управління військами призвела до втрати загального командування. Остаточна дезорганізація армії відбулася в 2013-2014 роках.
Луценко заявив, що ми маємо сьогодні кілька великих блоків, якими повинні дати належну правову оцінку:
1. Дії всіх міністрів оборони, керівників Генштабу, які реалізовували політику роззброєння за цінами, ніяк не можна назвати достатніми для потреб модернізації ЗСУ
2. Ми бачимо продовження цієї політики і після 2010 року, під час правління Януковича. Але з цього часу наклався ще один фактор - керівництво Міноборони при Януковичі і Генштаб зробили всі необхідні управлінські рішення, щоб фактично зробити неможливим єдиний центр управління військами.
"Фактично країна була поділена на три військові зони, одна з яких була в Криму, була окупована так легко, в тому числі, тому що війська в Криму не підкорялися керівникам видів ЗСУ, а виключно керівнику ВМС Чорноморського флоту", - зазначив Луценко.
