Спритність рук. Бюджет Києва як капелюх фокусника з кроликом

Не чекаючи бюджетного голосування під куполом на Грушевського, столичні депутати вже затвердили бюджет Києва на наступний рік. У 2017 році в київський бюджет повинно бути зібрано близько 38,2 млрд грн і витрачено приблизно стільки ж. Найбільше грошей витратять на освіту (10,79 млрд або плюс на 3,7 млрд грн до цього року) та охорону здоров'я (7,57 млрд - плюс 2,8 млрд грн). Також закладено понад 5 млрд на соціальний захист та 2,65 млрд на ЖКГ. На будівництво та реконструкцію об'єктів дорожньо - транспортної інфраструктури - 12,44 млрд грн. Про те, що стоїть за "сухими" цифрами, "ДС" розповів В'ячеслав Жук, експерт з питань регіональної політики Інституту суспільно-економічних досліджень (ИСЕД).

ДС: В'ячеслав, які головні досягнення столичних депутатів на бюджетній ниві?

Ст. Ж: Головний і, мабуть, один з небагатьох - затвердження бюджету Києва не до Нового Року, а на пару тижнів раніше, не чекаючи голосування за державний бюджет. Але, судячи з закладеним в документ цифр, депутати Київради не вірять в успішне голосування за головний кошторис країни, ні в збільшення мінімальної зарплати, ні скільки-небудь помітне зростання економіки міста. Більш того, розробники бюджету чомусь пророкують киянам черговий виток кризи - доходи міської казни очікуються лише на 4% більше, ніж у році, що минає, при прогнозованій інфляції в країні на рівні 8,1%.

Щоправда, в проекті бюджету Києва до першого читання взагалі закладалися доходи на 80 млн грн менше, ніж в 2016 р. Це неможливо пояснити ніякими очікуваннями ринку. І це зовсім не вписується навіть в самий песимістичний прогнозний сценарій. Для порівняння: доходи бюджету р. Дніпро в 2017 році повинні збільшитися на 18,5%. Не кажучи вже про те, що Дніпро, на відміну від Києва, повинен перерахувати до держбюджету понад 400 млн. грн. реверсної дотації. У цьому сенсі Київ де-факто перетворився в спеціальну зону, де характер економічних відносин різко відрізняється від решти частини країни, а бюджетна специфіка закріплена спеціальним законом про столицю.

ДС: Можливо, мова йде не про песимізм депутатів. Наприклад, можна адже через кілька місяців урочисто оголосити про перевиконання дохідної частини і приписати собі цю заслугу...

Ст. Ж: Зрозуміло, що бюджет Києва буде переглянутий, причому, вже в січні. І показники доходів будуть приведені до більш-менш реальним величинам, тобто додатково будуть виявлені резерви в обсязі 4-5 млрд. грн. Однак у видатковій частині це майже гарантовано породжує масу ризиків.

Справа в тому, що призначити додаткові асигнування тому чи іншому розпоряднику бюджетних коштів - процес не простий. Кошторису комунальних установ до того моменту давно будуть затверджені, а міняти їх довго і клопітно, особливо в частині капітальних видатків. У зв'язку з цим з'являється навіть не можливість, а просто практична необхідність "ручного" управління видатковою частиною міського бюджету. Таких уточнень бюджету буде не менше чотирьох на рік, так що розібратися в мінливому фінансування сфер життя міста буде не під силу ні громадськості, ні цивільним організаціям.

ДС: Виходить, маніпулювати столичним бюджетом стане простіше?

Ст. Ж: Безумовно. І головний ризик непрозорості бюджету навіть не в тому, що ще параметри гарантовано будуть переглядатися. У початковому проекті рішення Київради (він розглядався 1 грудня) був присутній пункт, за яким будь-який перерозподіл коштів у межах головного розпорядника має узгоджуватися бюджетною комісією і затверджуватися розпорядженням КМДА. У проголосованому 12 грудня варіанті рішення такого пункту немає. Це означає, що головний розпорядник коштів (скажімо, районна адміністрація в особі відповідного фінансового управління) не зобов'язаний отримувати дозвіл на зміну переліку об'єктів і сум фінансування. На практиці це призводить, наприклад, до того, що ремонтується дорожнє покриття та дворові території впорядковують не на конкретній вулиці в відповідності з планом, а на вулиці, де живе більше депутатів рай - або міськради.

ДС: Але, можливо, це не так уже й погано - давати райадміністраціям більше фінансової свободи? Зрештою, ми взяли курс на децентралізацію...

Ст. Ж: Послаблення контролю та більшу простір для маневру у місцевих адміністрацій - це не зовсім ті прояви децентралізації, на що розраховували автори цієї реформи. До речі, обережні зрушення в напрямку децентралізації в бюджеті Києва все ж спостерігаються. Якщо в 2016 році через районні адміністрації перерозподіляється 34% видатків бюджету, то в 2017 році очікується вже 38%. Якщо загальна сума видатків міського бюджету повинна збільшиться на 12%, то райадміністрації стануть "багатшою" на 26% (або на 3 млрд. грн.).

ДС: Але якщо в бюджеті не закладено істотного збільшення доходів, то і витрати будуть досить помірними?

Ст. Ж: За основними напрямками витрат очікується дуже скромне збільшення фінансування. Наприклад, Департамент охорони здоров'я отримає всього на 10% більше, ніж в 2016 році; на загальноміські заходи в галузі освіти, науки, молоді та спорту передбачено на 165 млн. грн. більше; збільшення фінансування департаменту соціальної політики складе 6%; департамент житлово-комунальної інфраструктури отримає на 55 млн. більше і т. д. Очікується, що сума трансфертів (дотацій та субвенцій) з держбюджету зменшиться на 300 млн. грн., однак це не торкнеться ні освітньої, ні медичної субвенцій. Повторюся, на даний момент оцінювати реальну структуру видатків міського бюджету передчасно. Оскільки вона буде змінюватися, і при тому суттєво.

ДС:... Наприклад, вже після затвердження держбюджету на майбутній рік?

Ст. Ж: Почасти, київські депутати вже врахували деякі новації держбюджету. Рішення Київради містить один, дуже показовий пункт: "головним розпорядникам коштів бюджету міста Києва... оптимізувати структуру і штатну чисельність... співробітників установ, комунальних підприємств і організацій... не допускаючи збільшення такої чисельності...". Нова хвиля скорочень у бюджетній сфері - саме так Київ відреагував на рішення уряду збільшити мінімальну заробітну плату.