Всесвітній арешт активів Коломойського. Чим це обернеться для України
Давня судова тяганина керівництва націоналізованого Приватбанку з його колишніми власниками Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим за $5,5 млрд, нібито незаконно виведених екс-власниками засобів, отримала сьогодні своє продовження. Апеляційний суд Лондона виніс вердикт по апеляції Приватбанку, яким, по-перше, зберіг всесвітній судовий арешт активів Коломойського, а по-друге, визнав, що англійський суд має юрисдикцію розглядати позов Приватбанку про можливе шахрайство Коломойського і Боголюбова.
Це рішення Апеляційного суду, відповідно, скасував рішення Високого суду Лондона від листопада минулого року, яким він вирішив, що не має юрисдикції для розгляду позову Приватбанку проти його колишніх акціонерів.
У керівництві Приватбанку не приховують свого задоволення сьогоднішнім рішенням Апеляційного суду, справедливо вважаючи, що Лондонський суд в найближчі місяці приступить до розгляду їхнього позову проти екс-власників по суті і в Лондоні, на відміну від українських судів, набагато більше шансів отримати вердикт не на користь олігарха. Однак як би там не було, а раніше, ніж через півтора місяці, Лондонський суд не зможе почати розглядати позов Приватбанку (в цей строк юристів Коломойського зобов'язали надати суду свою лінію захисту), а політичні наслідки цього рішення всередині України настануть швидше. І вони також можуть бути не на користь Коломойського.
Незважаючи на те, що Володимир Зеленський став президентом значною мірою завдяки підтримці Коломойського і його медіа, нинішнє становище Ігоря Валерійовича "при дворі" Зеленського далеко від всемогутності. Крім власне Коломойського і пов'язаних з ним людей, на кшталт голови Офісу президента Андрія Богдана, в оточенні Зеленського є й інші групи впливу, які природним чином не хочуть посилення позицій олігарха у владі.
В першу чергу це справедливо стосовно нинішнього Кабміну на чолі з Олексієм Гончаруком та інших людей, не пов'язаних ні з Коломойським, ні з "Кварталом 95", яких умовно можна назвати "реформаторами". Для уряду Гончарука критично важливим є відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом, а там, як відомо, до Коломойському і його спробам переглянути націоналізацію Приватбанку відносяться категорично негативно. Так що у Гончарука та можливостей особливих немає бути лояльним до Коломойського, так що набирає в останні дні обертів протистояння прем'єра з олігархом не виглядає дуже дивним.
Тут потрібно нагадати, останнім часом члени "Слуги народу", яких пов'язують з Коломойським, почали активну піар-кампанію проти Гончарука. Мова йде про відомих Олександрі Дубинском і Максима Бужанском. До яких долучився ще один "старий друг" Коломойського Андрій Портнов.
Що ж стосується самого Зеленського, то його недавній прес-марафон показав, що від Коломойського і його людей глава держави намагається дещо дистанціюватися, заявляючи, що має намір відстоювати лише інтереси держави в конфлікті Приватбанку і Коломойського. Тим не менше не виключає Зеленський і можливості якось домовлятися з олігархом в цій складній справі.
В таких умовах рішення Лондонського апеляційного суду може стати непоганою підмогою для супротивників Коломойського в українській владі. Тепер у них є нові аргументи, щоб допомогти Зеленському визначитися зі своїм ставленням до Коломойському. Раз Лондонський суд залишив у силі світовий арешт активів олігарха, можуть стверджувати вони, і не відмовився розглядати позов Приватбанку в Англії, не довіряючи, мабуть, українським судам, які можуть бути заангажовані, то, може, і президенту варто встати на бік цивілізованого світу, а не свого колишнього партнера по проектів на "1+1". А якщо додати до цього ставлення до Коломойському з боку США і вельми неоднозначна думка про нього в українців, а особливо про деяких його одіозних "друзях", то рішення Зеленського виступити проти свого колишнього покровителя може виявитися достатньо обґрунтованим. Зрозуміло, політична війна з Коломойським може нести для Зеленського досить високі ризики, але й сприяння йому не менш ризиковано, особливо якщо справа дійде до скасування націоналізації Приватбанку або виплати компенсації потерпілому реальними грошима з бюджету.
Але є в історії з Лондонським судом і дещо інший аспект. Адже остаточне рішення розглядати позов Приватбанку у Лондоні може стати для Коломойського досить зручним. Тут може повторитися історія з європейськими санкціями щодо соратників Януковича. Навряд чи українська держава як нинішній власник Приватбанку зможе надати Лондонському суду хоч якісь українські судові рішення про вчинені Коломойським і його партнерами правопорушення, а ось Коломойський гарантовано може зміцнити свою позицію потрібними судовими вердиктами. Вже зараз олігарх може надати британським служителям Феміди рішення Окружного адмінсуду Києва про незаконність рішення про націоналізацію Приватбанку. І далеко не факт, що лондонським суддям цього рішення суду виявиться недостатньо. Навряд чи їм захочеться вплутуватися у всі ці українські чвари, тим більше що все це може виявитися пов'язано з чварами американськими між республіканцями і демократами. А Лондону брати участь у внутрішніх розбірках свого головного союзника вже точно ні до чого.
Так що сценарій, при якому Лондонський суд все ж змушений буде розглядати позов Приватбанку проти Коломойського, далеко не однозначно програшний для українського олігарха. Як мінімум формальні підстави і політичний привід прийняти рішення на користь Коломойського у англійців є.
Крім того, як розповів у коментарі "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ, розгляд позову Приватбанку в Лондонському суді може бути вигідно Коломойському ще й тому, що так він має можливість закрити тему Приватбанку відразу і в українських, і в міжнародних судах: "Візьмемо найближчу перспективу: українські суди з урахуванням всіляких апеляцій приймають рішення, що націоналізація була незаконною і держава повинна виплатити колишнім власникам 2 млрд доларів компенсації і нікого виведення капіталу з банку не було".
Якщо б не було відновлень цих слухань у Лондонському суді, продовжує експерт, що б отримав Коломойський? "Він би отримав, з одного боку, рішення українського суду про те, що він невинний. А з іншого боку - на ньому б висів потенційний ризик, що при зміні влади ці справи будуть реанімовані, у тому числі в міжнародних судах. І він знову зіткнувся б з проблемами активів - інструмент тиску на його корпоративний бізнес і на нього особисто зберігався при зміні влади, яка може бути для нього не настільки доброзичлива, як ця влада", - зазначив Кущ.
У цій ситуації, за словами експерта, для Коломойського вигідно протягом місяця-двох отримати остаточне рішення українського суду, що "націоналізація була неправильна і він зазнав збитків і він нічого не виводив. А потім, скажімо, через півроку, отримати у Лондонському суді приблизно таке ж рішення". "В такому разі виходить, що він перевертає і сторінку національного правосуддя, і сторінку міжнародного правосуддя. А якщо б це справа не було відновлено в Лондонському суді, то навіть отримавши зараз рішення українського суду, він все одно б сторінку міжнародного судового переслідування не перевернув. І цей ризик у нього б зберігався", - підсумував експерт.
Таким чином, перемога Приватбанку над Коломойським в Апеляційному суді Лондона далеко не так однозначна, як може здатися на перший погляд, і при певному збігу обставин може з часом обернутися вже на користь олігарху.