Провал медреформи, скандал з вакциною і новий поворот у справі Шеремета. Головні події країни 4–10 січня

У КСУ висловили стурбованість через указ Зеленського

На зборах 5 січня судді Конституційного Суду розглянули питання про указ президента Володимира Зеленського про відсторонення від посади судді, голови КСУ Олександра Тупицького. У прийнятій на зборах заяві, оприлюдненій на сайті КСУ, судді висловили стурбованість і нагадали про дотримання Конституції.

"Збори суддів Конституційного Суду України звертають увагу на неприпустимість недотримання органами державної влади та посадовими особами приписів Конституції України, що може призвести до блокування роботи Конституційного Суду України, яке унеможливить здійснення конституційного контролю з метою забезпечення верховенства Конституції України, утвердження прав і свобод людини", — зазначили в КСУ.

ДБР взялося за главу САП Максима Грищука

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження проти голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука після підписання підозри заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову. Слідство вважає, що він підписав підозру "невинній особі", тобто Татарову. Повідомляється, що розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 372 КК України (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності). Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років.

Однак, за словами глави САП, усі рішення у справі заступника голови ОП обгрунтовані, а відкриття справи ГБР Грищук вважає "своєрідною спробою тиску". "Я дізнався про це зі ЗМІ. Потім мені підтвердили, що таке виробництво дійсно існує. Я сприймаю це як своєрідну спробу тиску", — додав Грищук.

Також він зазначив, що САП просила включити своїх прокурорів у групу сторони обвинувачення у справі Татарова, проте в Офісі генпрокурора їх "не почули".

ВАКС пожалів голову Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка

Вищий антикорупційний суд відмовив у примусовому доставленні на судове засідання глави Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Прокурори клопотали про примусовий привід, оскільки глава ОАСК відмовлявся від повісток і ігнорував попередні засідання. Зокрема, на засіданні показували відео, як слідчі намагалися вручити Вовку повістку. Зазначається, що Вовк і його адвокат на засідання не з'явилися, наступне засідання заплановане на 12 січня.

Крім того, ВАКС відмовив детективам Національного антикорупційного бюро в клопотанні продовжити ще на два місяці термін розслідування у справі про спробу захоплення влади суддями Окружного адмінсуду Києва. Як і питанні примусового приводу судді Вовка, рішення прийняв суддя Андрій Біцюк. Детективи просили ще два місяці для проведення розслідування, оскільки воно закінчується 17 січня. Рішення оскаржити не можна, тобто справу або призупинять, або закінчать досудове розслідування раніше, залишивши його неготовим.

Рекорд від Нацбанку і відновлення української економіки

Вперше з 2012 р. золотовалютні резерви України досягли максимуму — $29,1 млрд (в еквіваленті). Такий обсяг зафіксований за підсумками 2020 р. У Нацбанку заявили, що збільшити міжнародні резерви на $3,8 млрд у кризовий рік НБУ вдалося "завдяки послідовній політиці на валютному ринку". Зокрема, незважаючи на те що в березні 2020-го чистий продаж валюти центральним банком становив $2,2 млрд, регулятор згладжував коливання в бік знецінення гривні при введенні карантинних заходів — обсяги чистої купівлі валюти за рік перевищили $1 млрд.

Світовий банк у новому огляді "Перспективи світової економіки" спрогнозував помірне відновлення економіки України в 2021 р., зростання ВВП за рік становитиме всього 3%. У 2022-му — 3,1%. Таким чином, відновлення економіки України в 2021 р. буде більш повільним, ніж зростання світового ВВП — 4% в 2021 р. за умови, що розпочате застосування вакцин від COVID-19 триватиме в широких масштабах. Як відзначають аналітики СБ, пандемія завдала значної шкоди Україні, економіка скоротилася на 5,5% в 2020-му. Стримувати приватні інвестиції будуть такі фактори, як збільшення дефіциту бюджету, значні зобов'язання з обслуговування держборгу і високий рівень невизначеності.

Денісова просить КСУ розібратися, чи можлива медреформа під час пандемії

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Конституційного Суду з поданням щодо окремих положень законів, що стосуються сфери охорони здоров'я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров'я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19.

Представник Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря пояснила, що Денісова заперечує, зокрема, положення законів щодо медреформи, згідно з якими органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про припинення, реорганізацію або перепрофілювання закладів охорони здоров'я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу. Крім того, Денісова оспорює положення законів, які є підставою для введення Кабміном карантину. Совгиря зазначила, що в поданні зазначено, що ці "положення сформульовані нечітко і передбачають можливість обмеження Кабінетом Міністрів конституційного права на охорону здоров'я, медичну допомогу або медичне страхування, можливість обмеження яких не передбачена Конституцією". Зараз КСУ вирішує питання про відкриття провадження. Разом з тим днями Володимир Зеленський заявив про провал медреформи, яку "потрібно переосмислити і наповнити правильною організаційною конкретикою".

Початок локдауну і продовження скандалів із закупівлею вакцин проти ковіду

Посилений карантин в Україні почав діяти опівночі 8 січня і діятиме до опівночі 25 січня 2020 р. Згідно з постановою Кабміну в цей час буде заборонено відвідування навчальних закладів, торгівля непродовольчими товарами, проведення будь-яких розважальних, спортивних або культурних масових заходів.

Разом з тим дозволяється торгівля продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, побутової хімії, засобами зв'язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин на торгових площах, не менше 60% яких призначені для торгівлі такими товарами. Дозволяється торгівля паливом, діяльність операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльність з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, перукарень і салонів краси за попереднім записом. Продовжить працювати громадський транспорт. Початок локдауну ознаменувався відразу кількома скандалами — мережа "Епіцентр" намагалася продовжити роботу, оформляючи покупки в магазині як інтернет-замовлення, продовжували працювати разважальні заклади. Президент Зеленський у цей час був помічений на курорті Буковель — на численних фото видно, що глава держави не дотримується соціальної дистанції і не носить маску.

Тим часом триває скандал із закупівлею вакцин проти ковіду. Глава МОЗ Максим Степанов заявив, що вакцину китайської компанії Sinovac будуть закуповувати через фірму "Лекхім", яку пов'язують з колишнім міністром охорони здоров'я часів Віктора Януковича Раїсою Богатирьовою, оскільки це було вимогою виробника. Міністра не бентежить "негативний фон" навколо цієї закупівлі. "Це українське фармпідприємство, яке випускає лікарські засоби, які використовуються на території України. Ви вирішили, що у нас є "негативний фон", тому що якась організація щось там вигадала і заявила? Я навіть не розумію, на підставі чого він мене може бентежити", — сказав він. Про те, що Степанов "фактично призначив" для закупівлі вакцини "компанію, пов'язану з Богатирьовою", раніше заявила громадська організація "Пацієнти України".

У ДТП загинув 16-річний син Геннадія Корбана

У Дніпропетровській області біля села Новоолександрівка загинув 16-річний Лев Корбан — син відомого бізнесмена і політика Геннадія Корбана. Корбан-молодший загинув у ДТП зі своєю однокласницею під час катання на невеликому відкритому позашляховику багі. Поліція відкрила провадження за порушення правил безпеки дорожнього руху.

Хлопець приїхав у гості до однокласниці і поїхав з нею кататися на багі. Вони довго не поверталися, і мати дівчини звернулася в поліцію. Підвечір 5 січня поліцейські виявили багі і тіла двох підлітків у річці Мокра Сура. За попередніми даними, підлітки хотіли заїхати на міст, але не впоралися з керуванням і впали в річку. Багі перекинувся, і вони потонули.

Поліція допитає власника "плівок Шеремета"

Нацполіція запланувала слідчі дії з розпорядником запису, на якому КДБ Білорусі нібито обговорює вбивство журналіста Павла Шеремета. Власник плівок проживає в одній з країн ЄС. Йому підготували офіційне запрошення в Україну для участі в слідчих діях — чоловікові нададуть статус свідка і охорону.

Також повідомляється, що була сформована група поліцейських і співробітників Офісу генпрокурора, які готові поїхати в країну проживання розпорядника. При цьому аудіозаписи вже передані на фоноскопічну експертизу, але в поліції не називають імені розпорядника плівок. Журналісти, які опублікували записи, писали, що їх передав колишній білоруський спецназівець Ігор Макар, який вже контактував з українськими спецслужбами і, за його словами, готовий дати свідчення в прокуратурі.