Логіка Путіна. Чому він обстріляв Одесу і чому нам не потрібно виходити з зернової угоди
Удар по Одеському порту — це не вихід з цієї угоди і навіть не заперечення того, що з ним можна домовлятися. Удар по Одесі — демонстрація всьому світу однієї речі: "Ви змушені будете зі мною домовлятися і коли ви почнете зі мною розмовляти по-серйозному, я вже тоді прийму рішення про дотримання слова"
Вчора я писав, що Путін увійшов в угоду по зерну для того, щоб показати всім, що з ним ще можна домовлятися (при чому, як Заходу, так і Сходу).
Удар по Одеському порту — це не вихід з цієї угоди і навіть не заперечення того, що з ним можна домовлятися. Удар по Одесі — демонстрація всьому світу однієї речі: " Ви змушені будете зі мною домовлятися і коли ви почнете зі мною розмовляти по-серйозному, я вже тоді прийму рішення про дотримання слова".
Удар по Одесі — це всього лише елемент "примушування до переговорів". Я неодноразово говорив, що в переговорному арсеналі Путіна є лише один інструмент: підняття ставок. Він не хоче і не вміє вести справи поза межами цього інструменту. І тому він саме так і робить зараз.
Як на це реагувати?
1. Гарячі голови вже говорять, що потрібно вийти з зернової угоди. Це помилка. Нам потрібно змусити світ зрозуміти, що це Путін зриває цю угоду. Це неймовірно складна робота, але її потрібно вести і це шанс пробити інформаційну блокаду в Індії, Китаї та на Близькому Сході.
2. Ні в якому разі не допустити зараз початку великих переговорів Заходу з Путіним (зверніть увагу, що про ці переговори почав голосно говорити Орбан і, я думаю, зараз з‘явиться низка інших "адвокатів диявола").
3. Ми маємо розуміти: переговори для Путіна це не про передишку на фронті — це спроба розколоти відносно монолітний Захід. Він не виконав жодного з планів: не вийшов на кордони Донеччини, не захопив Одесу і т.д. Нинішня "переговорна сверблячка" Путіна — це виключно спроба розколу Заходу.
4. Вірогідність розблокування наших портів дуже мала: продовольча криза Африки може спричинити міграційну кризу в ЄС і це головний інструмент тиску Путіна на Європу (не енергетика, а міграція є ключовою кризою для ЄС). Тому він і надалі буде зривати цю угоду, мінімізовуючи або зводячи до нуля морські перевезення.
На жаль, війна буде тривати надалі і буде тривати довго. Ми вже пропустили це літо, не зробивши нічого для побудови сухих портів на західному кордоні. Зараз важливо не упустити той шанс, який дав нам Путін, обстрілявши Одеський порт. Як мінімум, для інформаційної війни.
