Ліквідатор на кожен день. Як у ВСУ з'явилися марксмены

Одним з реальних змін стала поява нових військових спеціальностей в штаті мотопіхотних і механізованих бригад. Найяскравіший приклад - марксмены, курси по підготовці яких освоїли у 169-му Навчальному Центрі "Десна" з весни 2018 р.

У західній армії марксмен - це піхотний снайпер, який у складі взводу, виконує завдання за його прикриття і прицільній знищення живої сили супротивника на дальностях до 700 метрів. Таким чином, у них стався поділ на марксмена і снайпера. Власне кажучи, снайпер - це насамперед мисливець-одинак, який воює сам або в парі. Його основна фішка - маскування і камуфляж, він має серйозний досвід орієнтування на місцевості і виживання в дикій природі, може бути повністю автономним. Зброя й спорядження снайпера - суто індивідуальне.

У теж час марксмен озброєний відносно поширеним зброєю та його підготовка набагато менше грунтовна. В нашому випадку на озброєнні марксменов складається напівавтоматична самозарядна снайперська гвинтівка UAR-10, прийнята на озброєння ЗСУ до 2017 р. Фактично це армійське позначення гвинтівки Zbroyar Z-10 під калібр 7,62х51 NATO, створеної в Україні на базі вже відпрацьованої американської конструкції AR-10.

Гвинтівка має довжину від 103 до 124 см, вага її становить близько 5 кг. Використовується приціл Vortex або Bushnell. UR-10 має досить зручну конструкцію: може бути розібрана на дві складові частини, що дозволяє зменшити її габарити і забезпечує компактність при транспортуванні.

Власне, перед початком курсів у Канаді та Литві були підготовлені інструктори і тільки потім був здійснений перший набір. Сам курс складається з п'яти тижнів і спочатку відбувається первинний відбір серед військовослужбовців, яких направляють з різних бригад. Інструктори проводять тест на знання стрілецької зброї, основ стрільби, первинних основ володіння зброєю. І тільки після заліку з практичної стрільби відбираються бійці.

Перші три тижні бійці відпрацьовують прийоми стрільби з автоматами АКМ і АКМ ТК (модифікація від вінницького "Форту"). На "екваторі" курсу здають залік зі стрільби на дистанції 200-300 м і після неминучого відсіву переходять до UAR-10.

Надалі відпрацьовують насамперед практичні навички стрільби - з незручного становища, з використанням упорів з підручних матеріалів, з рухомого автотранспорту і БТР-80 і багато іншого. При цьому тактика застосування марксмена не передбачає поглибленого вивчення мистецтва маскування і пересування непоміченим у ворожому тилу, тому цих предметів просто немає. Втім, як і зведена до мінімум теоретична частина.

Після успішного закінчення курсу військовослужбовці отримують сертифікат, і запис у військовий квиток про нової військової спеціальності. І рушницю, з якою вони зрослися за ці п'ять тижнів, пристріляли і взагалі пристосували під себе.

При цьому далеко не всі з курсантів закінчують курс. Так, на перший курс прийшло 120 чоловік, залишилося 42, а закінчили тільки 17, на другий курс прибуло вже 40 бійців, залишилося 20, марксменами вийшли тільки 17. Скільки курсів на сьогоднішній день пройшло зрозуміло секретна інформація, але як бачиться поки що масової така військова спеціальність не стала, але це все тільки питання часу.

Адже в умовах тих боїв, які ми ведемо і які нам доведеться вести, в армійські частини потрібно набагато більшу кількість марксменов, ніж, наприклад, такого вельми штучного товару, як снайпер з великокаліберної гвинтівкою. В той же час підготувати марксмена набагато швидше, ніж снайпера. Тієї ж стрільби з оптичним прицілом на середніх дистанціях з грудним мішенях навчити досить просто, інша справа - навчити це робити як можна швидше або відпрацювати методику стрільби з рухомого транспорту.

Варто відзначити і різницю між снайпером і марксменом. Незважаючи на те, що і той інший "працює" зі снайперською гвинтівкою, роль на полі бою у них різна. Марксмен - це спеціально підготовлений боєць з автоматичною гвинтівкою з оптикою, його цілі на дальностях 500-700 метрів. Класичний снайпер "працює" на дальностях від 700 метрів і вище вже з професійними гвинтівками, у тому числі і великокаліберними.

Марксмен, як вже говорилося, діє у складі взводу, і його завдання - знешкоджувати ворожі цілі, які представляють найбільшу загрозу для підрозділу на відстані, недосяжному для звичайної піхоти.

Різниться і характер ведення вогню - для снайпера критично важливим є перший постріл, який він ретельно готує і все вимірює, перш ніж відкрити вогонь. У разі невдалого пострілу і розкриття позиції він навіть може не робити другий, принаймні, з цієї позиції.

В цьому плані марксмену простіше - він стріляє по завченим поправками або по сітці прицілу, при цьому стріляє швидко і багато, хоча і прицільно. Марксмен не робить якийсь трагедії з промаху, бо як його мети на полі бою звичайно активно рухаються і маневрують. Завдяки самозарядному зброї він може швидко повторити свій постріл у випадку промаху. Зайнявши вигідну позицію, марксмен буде прикривати дії свого взводу до тих пір, поки це дозволяє тактична картина бою або поки не отримає команду на відхід. А ось типовий для піхотинців неприцільний вогонь "в бік противника" для придушення противника марксмен не веде в принципі - це прерогатива автоматників і кулеметників.

Таким чином, ми бачимо відхід від радянського минулого, де у радянського солдата була тільки одна гвинтівка - 7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова, а в снайпери міг бути записаний будь-солдатів строкової служби, незалежно від того, чи має він якісь схильності до прицільної стрільби. Вся згубність цієї практики, перенесеної і в українську армію після 1991 р. ми побачили в перший період війни на Донбасі. І тільки з великою кров'ю прийшли до розуміння місця і ролі снайпера на полі бою, важливості озброєння його сучасною зброєю і серйозної підготовки. Тепер ось прийшли і до появи марксменов.