Лихі 2020-е. Коли Україна перетвориться на рай для етнічних банд
З хроніки тільки останніх днів. У вареничній, розташованої на елітному Печерську, сталася стрілянина між двома групами осіб кавказької зовнішності. В результаті ніхто не постраждав, учасники розборок розбіглися. Відносно недавно вже на околиці столиці серед білого дня схожі на кавказців невідомі з вогнепальної зброї стріляли у чоловіка, який приїхав купувати автомобіль. Простреливши йому ноги і відібравши сумку з грошима, зникли. У той же день надійшла новина з Миколаєва, де п'ятеро грабіжників вночі напали на магазин. За словами продавщиці, вони також були схожі на кавказців. А на початку липня в столиці біля одного з ресторанів азербайджанця застрелили, за словами нардепа Ігоря Мосійчука, наближеного до кримінального авторитету Олегу Бакинському. Ще раніше сталося резонансне побиття народного депутата Мустафи Найєма, вчинене групою чеченців. Нагадаємо, один з нападників втік в Азербайджан, звідки видавати відмовилися, іншого відпустили під домашній арешт, а представники чеченської діаспори звинуватили нардепа в самопіарі.
Цей випадок просто хрестоматійний. Так надходять діаспори в Росії і на Заході: вони підтримують земляків у разі звинувачення у злочині, допомагають грошима і адвокатами, політизують те, що трапилося. Відразу після конфлікту один з адвокатів заявив, що депутат назвав його підзахисних "чурками малолітніми". Мабуть, захист повинна була розвиватися по накатаній схемі - звинувачувати українця в ксенофобії та расизмі. Коли адвокати з'ясували, що мають справу з етнічним пуштуном, схема дала частковий збій. Проте з великою часткою ймовірності можна припустити, що і без розігрування національної карти ніхто з цих чеченців у в'язниці не виявиться.
На даний момент кримінал з етнічним забарвленням у нас не є масовим, однак навіть за новинами можна простежити неприємну тенденцію - спостерігається збільшення як кількості етнічних злочинних угруповань, так і числа вчинених ними злочинів. Найчастіше експерти говорять про чеченських, грузинських, азербайджанських, ромських зловмисників. Правоохоронці вказують: боротися з такими закритими микросообществами складно, оперативним працівникам непросто увійти "всередину" банд.
Схожа ситуація у великих містах України була в 90-ті роки. Етнічні або змішані злочинні угруповання діяли в столиці, Донецьку, Одесі, Харкові... За станом на 1996 рік, за даними міліцейської аналітики, істотний вплив на оперативну обстановку і розстановку кримінальних сил у Києві було 10 великих організованих злочинних формувань. Серед їхніх ватажків фігурували вихідці з Кавказу: тренер з вільної боротьби, осетин Борис Савлохов, також борець, ассірієць Віктор Авдишев. Відомі серед важливих людей" в кримінальному світі і уродженці України не українського походження - татари, євреї, вірмени, чеченці. Відразу зазначимо: автохтонів було більше - "Прищ", "Череп", "Кисіль", "Рибка" і так далі. А ще більше було етнічно змішаних банд. В СРСР злочинність не мала яскраво вираженої національної специфіки.
Відомо, що в кінці 90-х держава вжила серйозних заходів, які дозволили або повністю витіснити етнічні банди (так, зокрема, сталося з чеченськими угрупованнями), або мінімізувати їх вплив на загальну криміногенну ситуацію в Україні. З тих пір у нас були поодинокі випадки злочинів з етнічним відтінком. Та й то робили їх заїжджі гастролери, зразок всяких "коронованих" грузин.
У 2007-му році в Департаменті карного розшуку МВС створено підрозділ протидії етнічній злочинності. Діяльність підрозділу практично не висвітлювалася в ЗМІ і не була публічною. Існує воно зараз, теж сказати складно. А ситуація така, що протягом останніх десятиліть зросла і зміцніла транснаціональна злочинність. Вихідці з колишніх республік Радянського Союзу, які приїжджають в нашу країну зі зловмисними цілями, це вже не ті радянські карні злочинці, які за менталітетом не особливо відрізнялися від жителів України. Вони сформувалися і виросли в своїх країнах, в тамтешній кримінальному середовищі.
А додайте сюди гостей з далекого зарубіжжя начебто китайців, в'єтнамців, нігерійців іже з ними, які осідають на наших землях. Одні використовують Україну як транзиту, інші вже вкоренилися. І займаються тут не завжди чесним бізнесом. Також не секрет, що Україну використовує міжнародна наркомафія в якості транзитної території для переміщення дурману в Європу. Нещодавно оприлюднена інформація СБУ свідчить, що це сфера діяльності етнічних угруповань походженням з Африки, Південно-Східної Азії, деяких азіатських країн СНД.
З посиленням країнами ЄС контролю на своїх кордонах, транснаціональна злочинність може створити тут свої гнізда із залученням осіб, які затрималися у нас з-за неможливості потрапити в Євросоюз. Нагадаємо, наша держава знаходиться на 113 місці в переліку 137 країн з найбільш високим рівнем організованої злочинності. Про це свідчать дані рейтингу Світового економічного форуму, оприлюднені у листопаді 2017 року. Україна опинилася поруч з державами Південної, Латинської Америки і Африки. А це означає, що або ми покращимо показники, в тому числі і завдяки ліквідації в зародку банд, що складаються з іноземців, або впадемо ще нижче.
Як показує ряд історій, неприємних для міжнародного іміджу країни, на кшталт погромів ромських таборів, якщо порядок не наводить поліція, на передову виходять міцні хлопці під ультраправими гаслами. Але від цього на вулицях спокійніше не стає, і навіть навпаки. Тому силовикам необхідно вивчити не тільки досвід старших товаришів, очищавших країну від бандитів у лихі 90-ті, але і методи роботи закордонних колег. Після чого активно братися за справу, інакше організована злочинність з іншою зовнішністю обросте зв'язками, адвокатами, корумпованими поліцейськими і політиками. І тоді ці хлопці в 20-х стануть тут господарями життя.
