Безвізовий ліс. Як європейці виставили себе пихатими жлобами
Вітчизняна еліта часто дає підстави не вірити їй. Наприклад, називаючи терміни надання безвізового режиму, а потім раз за разом, переносячи їх. Протягом останніх двох років саме так чинив президент Петро Порошенко. Втім, його критики з числа вітчизняної еліти нітрохи не краще, оскільки в аналогічному стилі постійно оголошують про початок чергової революції, то про неминучої загибелі країни, а потім, нітрохи не бентежачись переносять терміни реалізації своїх похмурих пророцтв.
На цьому тлі, європейці здавалися мудрими і прозорливими політиками, які прораховують ситуацію на кілька ходів вперед. Саміт Україна-ЄС, на якому керівництво Євросоюзу в особі Дональда Туска і Жана Клода Юнкера витончено повідомило, що рішення про безвізовий режим, в принципі прийнято, але є нюанси... і треба почекати. Недовго. Ну невідомо скільки. Але недовго. Напевно. І це показує, що європейське керівництво може сісти в калюжу не гірше нашого.
Зокрема, треба мати або збоченим почуттям гумору, або повною відсутністю совісті, розповідаючи про перспективи надання безвізового режиму Україні (а точніше його відсутність), не забути вставити п'ять копійок і нагадати про необхідність скасувати заборону на експорт лісу-кругляка. "Я був радий тому, що український президент висловив намір зняти заборону на експорт деревини. Це була умова, яку ми висунули", - сказав Юнкер.
Навіть якщо європейці дійсно жити не можуть без українського лісу, хоча це вкрай сумнівно, то пов'язувати безвізовий режим і свої шкурні питання виглядає, м'яко кажучи, нерозумно. Слова пана Юнкера падають на благодатний грунт пошуку тотальної "зради", не кажучи вже про те, що путінські пропагандисти можуть радісно потирати руки, насолоджуючись криками обурених патріотів, які немов за помахом чарівної палички підняли крик про неприпустимість продажу національних інтересів, у обмін на... відсутність безвиза.
Нагадаємо, що Верховна Рада 9 квітня 2015 року прийняла закон, яким на 10 років заборонила експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів в необробленому вигляді (лісу-кругляка), при цьому заборона на експорт лісоматеріалів деревних порід (крім сосни) був введений з 1 листопада 2015 року, а деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року.
Між тим, проблема власне в тому, що законодавча заборона на експорт лісу, це з одного боку сильнодіючий засіб, щось на кшталт ампутації, з іншого, демонструє, що інші управлінські інструменти не працюють. Навіщо, обов'язково вводити законодавчу заборону, якщо є цілий набір важелів - від мит до вердикту якогось умовного "Укрпотребнадзора", який може елементарно закрити весь експорт видаючи або не видаючи довідки про відповідність екологічним нормам?
"Якщо зростає деревообробка всередині країни, то про який захист лісів від вирубки може йти мова? Із-за заборони експорту саме українські, а не іноземні виробники зроблять Карпати лисими. Від заміни переробників лысость не змінюється", - зазначає Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва при ГФСУ.
На його думку, позиція ЄС полягає в тому, щоб політика щодо лісу відповідала міжнародним правилам. "Хочете захищати навколишнє середовище і розвивати свою промисловість - робіть це цивілізовано. Ми ж проти Росії судимося за порушення правил торгівлі, то чому дозволяємо собі?", - говорить експерт. Зауваження, по суті вірне, що втім не скасовує питання, навіщо перетворювати безвиз і ліс у нестравний коктейль?
Втім, у Міністерстві фінансів України впевнені, що мораторій треба було скасовувати, навіть в тому випадку якщо б Єврокомісія цього і не вимагала. "Мораторій переслідував дві мети - зупинити неконтрольований вивіз лісу і мотивувати внутрішнє виробництво деревних виробів. Ні перше, ні друге завдання не виконано. Це просто профанація. Насправді ліс вивозиться з мінімальним рівнем обробки, а виробництво пиломатеріалів не зросла. Меблі в Україні не виробляється з іншої причини - через відсутність нормального бізнес-клімату", - каже міністр фінансів Олександр Данилюк.
Щодо виробництва меблів та бізнес-клімату, це дійсно дуже істотне зауваження. Добре, що в уряді про це заговорили. Ще краще, що підготували спеціальний законопроект, спрямований на створення зручної для бізнесу бізнес середовища.
Правда треба ще подивитися, що з цього вийде. Тим не менш, те, що нарешті заговорили про альтернативи регулювання ринку ліси і деревообробки, це хороша новина.
Погано, що це відбувається в умовах істерики української громадськості, яка впевнена, що її зраджують і врешті-решт, вона не отримає ні жаданого безвізового режиму, ні можливості насолоджуватися зеленими Карпатами, і вже тим більше, прекрасної меблів від вітчизняних виробників.
Петру Порошенку, напевно варто було скористатися моментом, і якщо вже пан Юнкер вирішив змішати ліс з безвизом, то не завадило б додати трохи газу. І, зокрема, поцікавитися не суперечить умовам Асоціації рішення ЄК віддати на відкуп російському "Газпрому" можливість використовувати газопровід OPAL?
Адже шкодити партнеру, в даному випадку Україні, не просто негарно, а заборонено статтею 274 Угоди про Асоціацію.
На жаль, Петро Порошенко, не зважився на такий крок.
Тим не менше, немає ні найменших сумнівів, що, ремарка голови Єврокомісії Жана Клода Юнкера про те, що треба б скасувати заборону на експорт українського лісу-кругляка буде довго псувати атмосферу відносин України з ЄС. Образ цинічних скнар, яких взагалі нічого не цікавить, крім грошей і власного комфорту пристане до європейських політиків надовго, якщо не назавжди.
Схоже на те, що екс-держсекретар США Генрі Кіссінджер абсолютно правий коли, дивується, як нинішнє європейське керівництво може бути спадкоємцем тих, хто колись побудував велику європейську цивілізацію.