Ленд-ліз та $33 млрд для України. Чим відповість Москва

Минула доба принесла одразу кілька новин, сумних для Кремля. Спочатку німецький Бундестаг переважною більшістю голосів підтримав спільну ініціативу депутатів від правлячої коаліції та опозиційного блоку ХДС/ХСС щодо постачання важких озброєнь Україні. Потім Палата представників Конгресу США переважною більшістю голосів ухвалила закон про ленд-ліз для України. Раніше, 6 квітня, цей закон уже був схвалений Сенатом, тож тепер залишилося тільки дочекатися підпису Джо Байдена. Відповідно до цього закону "на 2022 та 2023 фінансові роки президент може дозволити уряду Сполучених Штатів надати у тимчасове користування або в оренду оборонні засоби уряду України або урядам країн Східної Європи, яких зачепило вторгнення Російської Федерації в Україну".

На додачу до цього Байден звернувся до спікера Палати представників Ненсі Пелосі із запитом про надзвичайне додаткове фінансування на 2022 фінансовий рік у розмірі $33 млрд "для критичної безпеки та економічної допомоги Україні". Пелосі вже анонсувала, що Палата представників задовольнить цей запит. "Ми з нетерпінням чекаємо на сильне двопартійне голосування", — заявила вона.

$33 млрд на п'ять місяців

2022 фінансовий рік у США розпочався 1 жовтня минулого року та завершиться 30 вересня. Тобто $33 млрд буде витрачено протягом п'яти місяців — з травня до вересня. Для порівняння: всі витрати держбюджету України на 2022 рік заплановані в обсязі 1593 млрд грн, або $54,47 млрд (за курсом НБУ), в т.ч. витрати на Міноборони — 217 млрд грн, або $7,42 млрд. Тобто Байден збирається за п'ять місяців витратити на допомогу нашій армії та економіці суму, еквівалентну декільком нашим річним оборонним бюджетам.

Щоправда, не вся ця сума піде саме на наші потреби. Але левова частка все ж таки буде спрямована на зміцнення нашої армії та економіки. Дві головні компоненти пакету в $33 млрд — $20,4 млрд на сферу безпеки і $8,5 млрд на економіку. Деякі подробиці повідомили на закритому брифінгу два представники адміністрації Байдена (стенограма опублікована на сайті Білого дому).

За їх словами, "запит президента про фінансування — це те, що, на нашу думку, необхідно для успіху України протягом наступних п'яти місяців цієї війни. І у нас є всі підстави очікувати, що наші партнери та союзники, зокрема, члени "Великої сімки", а також багато інших країн, продовжать надавати допомогу на співмірному рівні в майбутньому, тож кожен з нас робить свій внесок".

$20,4 млрд — "ці ресурси передадуть гостро необхідне обладнання до рук українських військових та поліції, а також допоможуть НАТО стримувати та захищатися від російської агресії у довгостроковій перспективі". Зокрема, "в Україну безперервно надходитимуть додаткова артилерія, бронетехніка, протитанкові та протиповітряні засоби". Представник адміністрації Байдена підтвердив, що широко використовуватиметься схема, коли інші країни НАТО надають Україні необхідні озброєння, а США натомість постачають озброєння цим країнам. Очікується, що тепер ми отримаємо від східноєвропейських країн наявні в них винищувачі та танки радянського виробництва. (Щодо танків Т-72 вже є відповідні рішення Чехії та Польщі.)

$8,5 млрд — це економічна допомога нашому уряду, щоб "підтримувати продукти харчування, енергію та медичні послуги для українського народу". Частина цих коштів піде на те, щоб "підтримувати малий та середній агробізнес під час осіннього збирання врожаю та для закупівель природного газу українською державною енергетичною компанією". Тобто Байден подбав навіть про те, щоб наші селяни зібрали врожай, а "Нафтогаз" запасся газом на опалювальний сезон 2022/2023.

Нове ставлення до путінського шантажу

Новини за останній тиждень дають змогу стверджувати, що в НАТО закінчився час дискусій. Прийнято принципове рішення про те, що Путін має зазнати поразки в Україні, і тепер це рішення втілюється у життя.

Цей факт, звісно ж, помітили у Кремлі. Москва має три можливі відповіді. Перша – лякати застосуванням ядерної зброї. Друга — лякати ударами по каналах постачання західних озброєнь в Україну. І третя — намагатися прискорити наступ, поки закон про ленд-ліз та запит Байдена про $33 млрд ще не почали реалізовуватися.

Зараз ми бачимо, що Кремль намагається використати усі три варіанти. Зокрема, дедалі більше нагнітається шантаж на адресу Заходу.

23 квітня начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ Ігор Кирилов заявив на брифінгу, що США готують провокації для звинувачення Росії у застосуванні тактичної ядерної зброї. По суті, це загроза застосувати ядерну зброю і потім подати це як "американську провокацію". 25 квітня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив на "Першому каналі", що ризики ядерної війни зараз дуже суттєві.

Там же він попередив, що НАТО, постачаючи Україні зброю та військову техніку, фактично вступає у проксі-війну (тобто "непряму", "опосередковану" війну) з Росією. 26 квітня офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова у своєму Telegram-каналі поставила питання про те, що "Росія може завдавати ударів по військових цілях на території тих натовських країн, які постачають озброєння київському режиму".

А кремлівська пропагандистка Маргарита Сімоньян старанно лякає, що заради перемоги над Україною Путін здатний на все, аж до ядерної війни. "Знаючи нас і Володимира Путіна, ядерна війна — вірогідніша за програш в Україні", — заявила вона 27 квітня в телешоу Володимира Соловйова. Наступного дня вона використала Twitter для нагнітання істерії: "Англосакси публічно пропонують Україні перевести бойові дії на територію Росії. І забезпечують її засобами для реалізації цього плану. Ви який нам залишаєте вибір, ідіоти? Повне знищення залишків України? Ядерний удар?"

Дуже цікава реакція Байдена на цей шантаж. На прес-конференції 28 квітня його попросили прокоментувати висловлювання Лаврова та інших російських діячів щодо застосування ядерної зброї та проксі-війни з НАТО. "Це показує розпач, який зазнає Росія через їх жалюгідну невдачу", — сказав Байден. Він підкреслив, що "ніхто не повинен робити пусті коментарі щодо застосування ядерної зброї або можливості її застосування. Це безвідповідально". Далі його запитали: "Пане президент, ви кажете, що це не проксі-війна, але Росія явно не згодна. Вони кажуть, що війна є війна. Отже, наскільки ви стурбовані тим, що вони можуть почати діяти відповідно, навіть якщо ви не згодні?" Байден лаконічно відповів: "Ми готові до всього, що вони зроблять".

Як бачимо, Байден зовсім не схильний допомагати Путіну роздмухувати його шантаж і сіяти паніку. Схоже, що з цього питання в НАТО теж закінчився час дискусій. Прийнято принципове рішення ігнорувати загрози з Кремля: нехай собі лякає, а ми робитимемо свою справу. І зараз кремлівський шантаж дає ефект, протилежний очікуваному: Захід лише зміцнюється у своєму бажанні покінчити з путінською Росією як глобальною загрозою. Звісно, ніхто не дасть гарантії, що Путін не піде ва-банк. Саме на цей випадок Байден попередив: "Ми готові".

На даний момент реальні дії, які очікуються від Путіна, — це спроби прискорити наступ на сході України. За інформацією Defense Express, начальник генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов особисто керуватиме наступом російських військ на Ізюмському напрямку. Цей персонаж начебто вже прибув на пункт управління ЗС РФ у районі міста Ізюма. Схоже, Путін поставив перед ним завдання без перемоги не повертатися. Що ж, побажаймо йому швидкого побачення з Кобзоном.