Фатальний суд. Як адвокати Януковича здали свого клієнта і підставили Кремль
Як би команда адвокатів Януковича на чолі зі старшим партнером об'єднання Aver Lex Віталієм Сердюком не намагалася затягнути процес, але заочний суд на столичній Оболоні над втекли в Росію екс-президентом за звинуваченням у державній зраді наближається до свого логічного завершення. Останнім свідком сторони обвинувачення був Петро Порошенко, тепер же справа дійшла до допиту свідків сторони захисту, в списку яких всього 16 прізвищ.
Причому більшість з них — колишні соратники Януковича, які, як і їх шеф, ховаються від українських правоохоронців на російських просторах, а також на території окупованої Росією українського Криму. Тобто навряд чи в Оболонський суд Києва з'являться, наприклад, екс-прем'єр Микола Азаров, глава АП останніх днів президентства Януковича Андрій Клюєв, такі колишні керівники силових відомств, як Віталій Захарченко, Олександр Якименко і Павло Лебедєв, екс-командувач внутрішніми військами МВС Станіслав Шуляк або колишній начальник Генштабу ЗСУ Юрій Іл'їн. Процес над колишнім українським режимом явно вийшов на фінішну пряму, що дозволяє вже оцінити його з усіх сторін.
Після епізодичних переглядів трансляцій із залу судових засідань районного суду на Оболоні у багатьох українців склалося емоційне враження, що все, мовляв, рухається до безславного кінця, а то й повного краху будь-яких надій на справедливий вердикт Януковичу. Дійсно, адвокати "вічно легітимного" буквально глумляться на всіх і вся — і над принципами правосуддя, та над інститутами нашої держави, і над українською державністю як такої. Більше того, команда Сердюка де-факто використовує заочний суд над своїм клієнтом лише для додаткового тиражування пропагандистських штампів і відвертих фейків переважно кремлівського виробництва.
Але якщо відкинути зайві емоції і подивитися на речі тільки де-юре, то відразу стають очевидними кілька стратегічно важливих для країни досягнень, які вже вдалося домогтися в суді над Януковичем, обвинуваченим не тільки в державній зраді, але і в пособництві країни-агресора. І, як не парадоксально, робиться ця важлива робота, по суті, саме руками сторони захисту, яку платить з власної кишені одіозний старший син підсудного Олександр Янукович. Зрештою, ніякої реальної правової допомоги своєму клієнту ці адвокати не надали — не було навіть осудних спроб не те, щоб довести невинність власного підзахисного, але й хоча б пом'якшити йому майбутній неминучий вирок. Зате Сердюк співтовариші, самі того не бажаючи, відверто допомогли Україні в трьох ключових моментах.
По-перше, своїми експресивними нападками в суді на свідків адвокати Януковича спровокували їх на відвертість, тобто на надання важливих свідчень. Звичайно, багато з них були вже відомі українському суспільству, але на рівні чуток, домислів, пересудів і всякої іншої конспірології. Тепер же це офіційні заяви, назавжди підшиті в протоколи судового процесу. І ці матеріали можна буде використовувати в майбутньому в багатьох інших справах про злочини Януковича і його режиму.
Наприклад, наведених в Оболонському суді доказів тільки щодо злочинів проти Майдану вистачило б на кілька судових процесів. При цьому отримані свідчення з вуст перших осіб держави та політиків української "вищої ліги": президента Петра Порошенка, спікера Верховної Ради Андрія Парубія, секретаря РНБО та колишнього в. о. президента Олександра Турчинова, голови МВС Арсена Авакова, екс-прем'єра Арсенія Яценюка, колишнього голови СБУ Валентина Наливайченка та інших віп-свідків.
Що ж стосується власне звинувачення Януковича в держзраді, то її хронологія показань на допитах вже, схоже, зібрана в повному обсязі. І це притому, що процес ще не завершений, а у Генпрокуратури є залізне доказ злочину — отримана офіційним шляхом від секретаріату ООН фотокопія листа екс-президента України на адресу президента Росії Володимира Путіна від 1 березня 2014 року, в якому Янукович просив використовувати російські збройні сили на території нашої країни.
По-друге, в Оболонському районному суді української столиці зараз проходить своєрідна репетиція міжнародного трибуналу над Путіним, а адвокати Януковича, зі свого боку, фактично визнали сам факт порушення Кремлем міжнародного права — анексії Росією Криму. Спочатку риторика Сердюка і його помічників в суді була цілком прогнозованою: вони називали російську окупацію українського півострова в 2014-м "втратою Криму", тому що кримчани, мовляв, подивившись на "криваві безчинства радикалів Майдану", самі вирішили відокремитися від "недружньою України" і відчалити в "стабільну рідну гавань". Тобто виключно за лекалами кремлівської пропаганди, яка вже чотири роки намагається нав'язати всьому світу подібну "причинно-наслідковий зв'язок".
Проте в ході судового процесу над Януковичем його захисникам надійшли нові цінні вказівки з Москви — трактувати кримські події-2014 як "здачу Криму" нинішньої українською владою. Тим самим прямо на Оболоні активно полилася вода на млин української "зрадофилии", що в принципі відповідає інтересам Кремля розхитування ситуації в Україні зсередини. Хоча ці інтереси абсолютно короткострокові і тактичні, а от стратегічно адвокати Януковича перед усім світом публічно заявили основний інтерес Росії. Адже, як випливає з їх слів, "Крим здали", а значить, було кому його "здавати".
Отже, за цією логікою кримчани з їх волевиявленням на референдумі-2014" — просто зайва ланка, що і так було відомо будь-якій мислячій людині на планеті. Але тепер це доведено під час публічних виступів у суді саме стороною захисту, який втік під путінську захист Януковича, і ці аргументи обов'язково будуть використані під час майбутнього Гаазького трибуналу над Путіним у справі про військові злочини режиму на території України. А той факт, що прозвучали вони не від заангажованих офіційним Києвом юристів, а зовсім навпаки, стане в перспективі значним українським плюсом. Тому-то московські куратори Сердюка спішно повертають його до колишньої концепції про "втрату Криму", але, як мовиться, поїзд вже пішов, і слово не горобець, тим більше вимовлене під час публічного судового розгляду.
Нарешті, третій і найголовніший результат, якого вдалося домогтися в суді над Януковичем за вагомої допомоги адвокатів, — це підтвердження перед усім світовим співтовариством змагальності цього гучного судового процесу. Іноді навіть виглядає так, що сторона захисту в суді на Оболоні є справжньою стороною обвинувачення над тими, кого запрошують в якості свідків по обвинуваченню їх, адвокатів, клієнта.
Тим самим захист Януковича сама ж і спростувала свій стартовий і основний меседж про "замовне судилище над легітимним президентом, відстороненим в результаті державного перевороту". В принципі мотив адвокатів та їх патронів у Москві був апріорі зрозумілий — спробувати використати судові засідання для нанесення виключно інформаційного шкоди чинної української влади.
Хоча привели всі ці вельми незграбні спроби "посадити хунту в калюжу" до зворотного ефекту. Після такої демонстративної свободи в суді для захисту Януковича, що було вкрай важливо побачити цивілізованим країнам, є всі підстави вважати, що і подальший вирок Януковичу буде сприйматися всім світом як неупереджений і справедливий. Включаючи той же Європейський суд з прав людини, де Сердюк зі своєї адвокатської командою вже пообіцяли оскаржити майбутній вердикт Оболонського суду.
